Необхідність реформування у сфері охорони здоров’я України наразі ні в кого не викликає сумнівів. Спеціалісти галузі дедалі частіше стверджують, що цього не лише вимагає час - існуюча нині ситуація в медицині, зрештою, саме життя призведе до змін. Але реформування має відбуватися виважено, поступово, мати чітку стратегію та перспективу. Його неможливо здійснювати за окремими напрямками - процес повинен бути комплексним та охоплювати як первинну, так і вторинну ланку медичної допомоги.
Тож організатори проекту ЄС «Сприяння реформі вторинної медицини в Україні» нині проводять громадські обговорення питань реформування системи охорони здоров’я з колективами лікувально-профілактичних закладів районів області, населенням та владою. Представляючи проект медичним працівникам Бердичівського району, його керівник Оксана Абовська відзначила, що вторинна медична допомога в Україні залишається зде-більшого недоторканою процесом реформування та досі поглинає непропорційно велику частку державного бюджету, який виділяється на охорону здоров’я та утримання трудових ресурсів. Тому сприяння реформуванню вторинної медичної допомоги надзвичайно важливе для докорінного покращення показників галузі, адже мета проекту й полягає в підтримці створення ефективної, економічної та справедливої системи охорони здоров’я в Україні. За словами Оксани Абовської, в результаті реформування галузі населення та медпрацівники, зокрема, й Бердичівського району матимуть збільшення бюджетного фінансування на медикаментозне забезпечення лікування хворих та ремонт обладнання, підвищення обґрунтованості госпіталізацій та якості надання медичних послуг, поліпшення показників стану здоров’я населення, зменшення частки власних витрат пацієнтів на лікування, поступове підвищення заробітної плати медичних працівників.
- Медична допомога повинна бути функціональною, тобто відповідати об’єктивній потребі й запиту пацієнта, сучасною та якісною, ефективно організованою, - зауважив перед учасниками зібрання заступник начальника управління охорони здоров’я облдержадміністрації Олександр Михайлович Торбас. - А для цього потрібно, зокрема, позбуватися дублюючих ланок, збільшувати мобільність ресурсів, підвищувати фондовіддачу дорогого обладнання, використовувати працю висококваліфікованих лікарів за призначенням, збільшувати обсяги й підвищувати якість позастаціонарної допомоги, одночасно перепрофільовуючи та згортаючи більш дорогу стаціонарну допомогу. Регуляторні механізми призведуть таким чином до зниження витрат та підвищення ефективності. Крім того, хоча фінансування галузі недостатнє, але й ці кошти сьогодні використовуються нераціонально. Ми продовжуємо надавати со-ціальні послуги, наявне дублювання послуг, неефективно використовуються лікарняні ліжка та високовартісне обладнання. Й таких моментів дуже багато. Все це потребує нових підходів до організації, управління та фінансування охорони здоров’я.
Тож головною ідеєю реформування галузі в області є рівноправний та справедливий доступ її мешканців до гарантованих державою медичних послуг високої якості при мінімальних затратах та найвищій результативності, поліпшення стану здоров’я та якості життя населення, рівня його задоволеності станом і якістю медичного обслуговування.
Обговорення проекту викликало бурхливу дискусію серед учасників зібрання. Так, зокрема, їх особливо зацікавили шляхи можливого реформування діяльності малих закладів охорони здоров’я, реорганізації статусу медичних установ та їх фінансування.
- Такі зустрічі з колективами важливі, аби знати думки людей про перспективи розвитку галузі та можливі її реформи найближчим часом, - зауважив голова громадської ради при управлінні охорони здоров’я облдержадміністрації, завідуючий відділенням гнійної хірургії ЦМЛ №2 м. Житомира Анатолій Олександрович Мельничук. - Реформи потрібно впроваджувати й робити це розумно, виважено, прорахувавши кінцевий результат. Й головне - здійснювати це необхідно не лише за рахунок системи охорони здоров’я, а все-таки залучаючи інші державні органи. Адже цей процес потребує додаткових фінансових ресурсів. Лише за цих умов реформування досягне очікуваних результатів. Позитивні ж результати реформування - очевидні. Так, зокрема, вивільнятимуться кошти, певні служби - як-то інтенсивної терапії, реанімації, хірургічна, акушерська - сконцентруються з великих лікувальних закладах. Такий крок призведе до концентрації кадрів, коштів, обладнання, новітніх технологій. І головне в проведенні реформування - надання кваліфікованої медичної допомоги. Адже саме це хоче отримати кожен хворий. А якщо хірург, наприклад, із якоїсь віддаленої районної лікарні робить дві-три операції за рік - про яку його кваліфікацію можна говорити? В концентрації служб є раціональне зерно! Але перш за все, звісно, для проведення реформування треба підготувати колективи, щоб вони зрозуміли, що це - вихід із ситуації, яка склалася в галузі.

В. Паламарчук.