28 жовтня в обласній клінічній лікарні ім.О.Ф.Гербачевського відбулося спільне розширене засідання обласної Координаційної ради з питань безперервної післядипломної освіти практикуючих медсестер та Асоціації медичних сестер Житомирської області на тему «Чиста лікарня безпечна для пацієнта». Провів засідання начальник відділу державної служби, кадрової і оборонно-мобілізаційної роботи департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Сергій Кобилінський разом із головою Координаційної ради, проректором з практичного навчання, д.мед.н., доцентом кафедри «Сестринська справа» КВНЗ «Житомирський інститут медсестринства» Павлом Яворським та головою Асоціації медичних сестер області, заступником головного лікаря з медсестринства обласної клінічної лікарні ім.О.Ф.Гербачевського Світланою Тевс.

2014_10_28_01

У роботі засідання також взяли  участь: в.о.головного лікаря обласної клінічної лікарні ім.О.Ф.Гербачевського Микола Прилипко, заступник голови Координаційної ради, завідувачка курсів підвищення кваліфікації молодших медичних сестер - Зоя Шарлович, головний редактор журналу «Довідник головної медичної сестри» Ганна Семчишина та  організатори медсестринства лікувально-профілактичних закладів області.

Відповідно до плану роботи з доповіддю «Чиста лікарня безпечна для пацієнта» виступила фахівець Асоціації служби організації інфекційного контролю Лідія Сичова із м. Запоріжжя.

-У 2002 році на 55-ій сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я було прийнято Резолюцію, яка закликала усі країни світу до покращення методів надання медичної допомоги та підвищення безпеки пацієнта, - зазначила Лідія Сичова.

За її словами, на ВООЗ була покладена місія очолити цей рух та організувати систему моніторингу. Прикметно, що чи не головна увага  була спрямована на якісну гігієну рук під час надання медичної допомоги.

Всеукраїнський проект «Чиста лікарня безпечна для пацієнта» вже більше двох років привертає увагу до цієї глобальної проблеми. Мета проекту стандартизувати гігієнічні норми та запровадити їх у всіх закладах охорони здоров’я України.

З основами дезінфектології внутрішньолікарняних інфекцій присутніх ознайомив завідувач наукового відділу, головний дезінфектолог фірми «ІНТЕРДЕЗ» Андрій Крапля.

2014_10_28_02

Викладач дисципліни «Медсестринство в інфектології» Житомирського інституту медсестринства Ірина Заблоцька виступила з доповіддю «Поняття внутрішньолікарняної інфекції та заходи профілактики у закладах охорони здоров’я». Причинами швидкого поширення внутрішньолікарняної інфекції є: порушення правил асептики та санітарно-профілактичного режиму, збільшення кількості госпіталізованих недоношених дітей і людей літнього віку, зменшення імунного бар’єру в населення, у тому числі й у медичних працівників, стійкість мікрофлори до дезінфектантів та антисептиків, упровадження великої кількості діагностичних і лікувальних втручань, а також багато інших чинників, які посилюють загрозу цих інфекцій. Натомість, ці прості заходи перестороги можуть захистити  від інфікування внутрішньолікарняними інфекціями.

  • Медичному персоналу слід уникати прямих контактів шкіри і слизових оболонок зі слиною, кров'ю та іншими біологічними рідинами пацієнтів. Для цього необхідно працювати у спеціальному одязі, гумових рукавичках, змінному взутті, у ряді випадків також у захисних окулярах.
  • Всі робочі місця повинні бути забезпечені дезінфікуючими та антисептичними розчинами і аптечкою невідкладної медичної допомоги.
  • Необхідно мати інструкції про дії персоналу в аварійних ситуаціях, а персонал повинен володіти знаннями про обов'язки щодо виконання цих дій.
  • Під час лікування пацієнта слід уникати контактів, що сприяють забрудненню об'єктів довкілля і розповсюдженню інфекцій (не слід вести записи, торкатися телефонної трубки, дверних ручок тощо).
  • Особливу увагу слід приділяти питанням гігієнічної обробки шкіри рук медичного персоналу. За сучасними даними, запровадження системи ефективної гігієнічної обробки рук медичного персоналу розглядається як найважливіший захід, що дозволяє перервати ланцюг розповсюдження внутрішньолікарняної інфекції.

Викладач сестринських дисциплін Житомирського інституту медсестринства Лариса Титарчук ознайомила учасників зібрання  з аналізом розповсюдженості внутрішньолікарняної інфекції в закладах охорони здоров’я. Найбільш небезпечні з точки зору передачі внутрішньолікарняної інфекції є наступні маніпуляції:

  • діагностичні: забір крові, зондування шлунка, дванадцятипалої кишки, тонкого кишечника, ендоскопії, пункції (люмбальна, стернальна, органів, лімфатичних вузлів), біопсії органів і тканин, венесекція, мануальні дослідження (вагінальні, ректальні);
  • лікувальні: трансфузії (крові, сироватки, плазми), ін'єкції, трансплантація тканин і органів, операції, інтубація, інгаляційний наркоз, ШВЛ, катетеризація (судин, сечового міхура), гемодіаліз, інгаляції лікувальних аерозолів.

У багатопрофільних ЛПЗ поширеність внутрішньолікарняної інфекції виглядає так:

  • Гнійно-септичні інфекції (75-80% усіх ВЛІ)
  • Кишкові інфекції (8-12 %)
  • Вірусні гепатити В,С,D (6-7%)
  • Гемоконтактні гепатити (7-24%)
  • Інфекції, що переносить медичний персонал (15-62 %)
  • Інші інфекції (5-6%).

З досвідом щодо профілактики шкідливого впливу сучасних засобів боротьби з внутрішньолікарняними інфекціями на стан здоров’я медичного персоналу учасників засідання ознайомила заступник головного лікаря з медсестринства Житомирської обласної дитячої клінічної лікарні Людмила Кравчук. Використання нових технологій дозволяє проводити профілактику шкідливого впливу сучасних засобів боротьби з внутрішньолікарняними інфекціями, які коштують дешево в порівнянні із здоров’ям медичного персоналу. Це повинні знати і пам'ятати організатори сестринської справи та виконавці.

Головний редактор журналу «Довідник головної медичної сестри» Ганна Семчишина у своєму виступі розкрила тему ротації дезінфектантів.

Організатори засідання подякували всім учасникам заходу за плідну роботу та побажали подальших професійних успіхів.

Прес-центр ДОЗ,

тел. (0412) 41-37-72.

E-mail:  press@ztomc.net.ua