Що потрібно знати про вірус Ебола
Хвороба, спричинена вірусом Ебола, сколихнула весь світ та стала черговим викликом для світової медицини. Офіційно цю хворобу вперше зафіксували у 1976 році у Конго, в поселенні поблизу річки Ебола. Перший хворий заразився від інфікованої тварини. Надалі мала місце передача вірусу від людини до людини.
За словами головного спеціаліста-лікаря відділу медицини катастроф та організації медичної допомоги населенню департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Сергія Березовського, хвороба Ебола завжди перебігала в тому ж вигляді, що й нині, однак її спалахи були не такими масштабними: у 1976 році вона забрала близько 400 людських життів. Потім виникали спорадичні випадки цього захворювання. Наразі велика епідемія цієї хвороби спостерігається в Західній Африці (Гвінея, Сьєрра-Леоне, Ліберія, Нігерія, Сенегал) із числом захворілих понад 3 тис. осіб (померло понад 1,5 тис. хворих). Кількість хворих та летальних випадків невпинно зростає. Тому ВООЗ включила лихоманку Ебола до переліку особливо небезпечних за міжнародними медико-санітарними нормами, оскільки індекс заразливості цього вірусу дорівнює 90%, тобто 9 людей з 10 можуть захворіти у разі контакту з хворим.
Вірус поширюється в результаті прямого контакту (через пошкоджену шкіру або слизові оболонки) з кров'ю і біологічними рідинами хворої людини (сеча, фекалії, слина, блювота і сперма) або через контаміновані вірусом об'єкти (наприклад, медичні голки, деякі предмети щоденного вжитку).
Похоронні обряди, при яких присутні на похоронах люди мають прямий контакт з тілом померлого, також можуть грати роль у передачі вірусу Ебола. Та ситуація, що склалася в Західній Африці, значною мірою пов’язана з недотриманням правил особистого захисту при догляді за хворими, недостатньою кількістю медичних закладів та медичного персоналу, небажанням населення звертатися за медичною допомогою та дотримуватися відповідних рекомендацій, особливістю обрядів при похованні.
Інкубаційний період хвороби триває від 2-х до 21-го дня. Пацієнт стає контагіозним, коли у нього починають проявлятися симптоми хвороби: під час інкубаційного періоду він не може заразити інших людей. На жаль, клінічні симптоми хвороби Ебола в першу добу не відрізняються від більшості інфекційних захворювань. Спочатку має місце лише висока температура (до 390С – 400С) та загальний інтоксикаційний синдром, через кілька днів лихоманки виникає виражений біль у м’язах, головний біль та болі в горлі. З’являються різні висипання на шкірі (приміром, на зразок кору), може бути тяжкий діарейний синдром. На 4–5 день з’являється геморагічний синдром (через це раніше хворобу називали геморагічною лихоманкою Ебола) – крововиливи у шкіру, слизову оболонку. Кров втрачає здатність згортатися, що призводить до тяжкої поліорганної недостатності та смерті хворих. Це системне захворювання вражає нирки, печінку, судини.
Інфіковані люди є розповсюдниками захворювання доти, доки вірус циркулює в їхньому організмі, навіть після клінічного одужання. (Приміром, у спермі чоловіка вірус виявляється впродовж 7 тижнів після клінічного одужання. Лише лабораторні аналізи можуть підтвердити, що вірусу в крові немає, і такий хворий може контактувати з іншими людьми.
Хвороба Ебола тяжко піддається лікуванню, і воно може бути тільки симптоматичним, щоб допомогти організму побороти вірусну інфекцію та не загинути від ускладнень, оскільки специфічних засобів лікування цієї недуги не існує. Тож головне, щоб лікування розпочалося якомога раніше.
Вакцини проти лихоманки Ебола наразі не існує. Проте за даними, опублікованими Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ), вони будуть готові для використання на початку 2015 року. Над створенням вакцини від Еболи працюють: британська компанія GlaxoSmithKline (GSK), Канадська компанія Tekmira Pharmaceuticals та американська біотехнологічна компанія Марр.
Поки в Україні вірусу Ебола немає, але не можна повністю виключати вірогідність його випадку, оскільки туризм розвинутий, і завезти вірус в Україну просто. Хоча при відвідуванні тих країн, де зараз спостерігається епідемія хвороби Ебола, ймовірність зараження є низькою, при відсутності особливої необхідності краще відмовитися від їх відвідування.
У разі перебування на їх території слід дотримуватися наступних дій:
- Уникати контакту з хворою або підозрілою на хворобу людиною.
- Часто мити руки з використанням дезрозчинів.
- Уникати контакту з кров'ю та біологічними рідинами будь-якої людини, особливо тих, хто хворий.
- Не працювати з об'єктами, які можуть бути контаміновані кров'ю або біологічними рідинами інфікованої людини.
- Не торкатися до тіла людини, яка померла від хвороби Ебола.
- Не торкатися кажанів і приматів або їх крові і біологічних рідин. Не торкатися і не їсти сирого м'яса цих тварин.
- Уникати госпіталізації до лікарні, де проходять лікування пацієнти з хворобою Ебола, або звертатися в цей заклад за іншою медичною допомогою.
- У той же час, у разі появи лихоманки (температура тіла 38,6°С та вище) та будь-яких інших наступних симптомів: головний біль, м'язові болі, діарея, блювання, біль у горлі, біль у животі або нез'ясовні синці чи кровотечі - необхідно відразу звернутися за медичною допомогою.
- Обмежити контакти з іншими людьми по дорозі до лікаря, не відвідувати будь-яких інших об’єктів, окрім лікувального закладу.
Після повернення з тих країн, де зараз спостерігається епідемія хвороби Ебола, слід звернути увагу на своє здоров'я та слідкувати за ним протягом 21 дня (щонайменш щоденно проводити термометрію).
У разі появи в цей період симптомів, описаних вище, необхідно застосувати марлеву пов’язку (з 4 – 5 шарів марлі) та відразу звернутися за телефоном за медичною допомогою.
Необхідно обов’язково попередити лікаря про перебування протягом попередніх 21 діб у країнах Західної Африки.
Прес-центр ДОЗ,
тел. (0412) 41-37-72
E-mail: press@ztomc.net.ua
