«Коли розпочинається новий календарний рік, кожна людина, підбиваючи певні підсумки своєї діяльності, своїх надбань, якихось переживань, думок (а, може, й помилок), визначає для себе нові завдання – професійні, особисті. Й дуже важливо, щоб від цього підсумку, від цих звершень, досягнень, людина отримувала задоволення - що рік прожитий немарно, що були у ньому позитиви, не відзначалось ніяких особливих втрат, зроблені деякі кроки на розбудову, на поліпшення. А новий прийдешній рік завжди хочеться бачити кращим!»

2014_01_16_01

Так розпочав розмову директор департаменту охорони здоров’я Житомирської облдержадміністрації Олександр Михайлович Торбас.

- Тож мені хочеться побажати всім читачам нашого медичного видання та медичної спільноти області загалом, щоб прожитий рік увійшов в історію – країни, громади, кожного з нас - із теплими спогадами та щирими сподіваннями. А новий рік щоб дійсно став світлим, добрим, щирим. Щоб усі визначені плани, всі бажання здійснились – тому що дуже важливо, коли людина живе якимись сподіваннями, надіями, мріями. Й, знаєте, коли це реалізується у житті, надзвичайно покращується і фізичний, і психологічний стан людини – вона себе відчуває просто щасливою. Тому я всім бажаю щастя (й, безперечно, здоров’я – це, як мовиться, його базова складова, без якої не може бути відчуття повного й беззаперечного щастя). Щоб до цього додались й інші позитивні життєві моменти - гарний настрій і добрі результати справ і починань. Отож я всім бажаю того, щоб у наступному році всі мрії (й Ваші теж!) здійснились.

- От Ви сказали, що приємно розпочинати новий рік, коли результати минулого гарні. З чим же прийшла медицина області до початку 2014 року?

- З задоволенням хочу відзначити, що минулоріч галузь працювала стабільно, всі показники стану здоров’я населення у нас на досить непоганому державному рівні – визначені на 2013 рік завдання нами виконані, бажані результати, я вважаю, досягнуті. Так, зокрема, за стратегічним планом дій соціально-економічних реформ було створено центр екстреної медичної допомоги. За кошти обласного бюджету ми придбали п’ять автомобілів екстреної медичної допомоги (до того ж іще один переобладнали й уперше в області з'явились два реанімобілі – для дорослих та для новонароджених – досі їх не було). Сьогодні ми очікуємо на 36 автомобілів за міністерським розподілом.

Крім того, готуючись до 2020 року завершити реформу в медицині, ми здійснили заплановане на етапі 2013 року створення центрів надання первинної медико-санітарної допомоги – фактично в усіх районах області (крім міста Житомира) вони створені.

- А що ж сталось в обласному центрі – чому «гальмує»?

- На жаль, чомусь політична ситуація на сесіях депутатів міської ради не дозволяє їм дійти до цього питання.

- Політична ситуація переважає над потребами населення…

- Більше того – вже котра за рахунком сесія закривається достроково на якомусь із питань, не дійшовши до питання про створення центрів ПМСД.

Та, повертаючись до виконання завдань минулого року, відзначу, що для реалізації пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб із гіпертонічною хворобою в 2013 році нам було виділено з державного бюджету п’ять мільйонів 60 тисяч гривень. На жаль, змушений констатувати, що розпочати цю важливу справу попервах було досить непросто через низку причин: аптечні заклади знаходяться переважно в приватній власності й знайти, як мовиться, спільну мову з ними, зазвичай, складно. Крім того – й люди, скажемо так, відвикли ходити до лікаря, щоб контролювати тиск, і лікарі - виписувати рецепти. Тому певний час ми мали не лише труднощі зі втіленням проекту, а й зауваження з цього приводу від Міністра охорони здоров’я України Р.В.Богатирьової. Та коли механізм запрацював у повну силу, це сподобалось і населенню (хоча, звісно, була частина пацієнтів, незадоволених тим, що неможливо купити гіпотензивний засіб в аптеці без рецепта), й лікарям, котрі наразі ретельно контролюють цю категорію пацієнтів.

До речі, я особисто був, як мовиться, учасником цього процесу – коли якось зайшов до аптеки однієї з фармацевтичних мереж купити гіпотензивний препарат, аптечний працівник відмовилась продати його без рецепта. Вона мотивувала це й відповідними наказами, й вказівками - стійко наполягаючи на тому, що «без рецепта не продамо».

Тож я хочу сказати, що тільки такою спільною роботою ми повернемо людей до дисципліни стосовно свого здоров’я.

- Тому що сьогодні дійсно начебто всі «знають», що їм треба приймати…

- Але люди повинні зрозуміти, що гіпертонічна хвороба «поводиться» по-різному і її лікування однозначно вимагає корекції - заміни медикаментів, корегування їх дози, передбачення та профілактики лікарем можливих ускладнень.

Тож, відрегулювавши механізм реалізації проекту, ще до завершення минулого року – на початок грудня – ми повністю використали виділені державою кошти й звернулись до МОЗ України з проханням про додаткове фінансування Житомирщини за цим проектом (за умови, звісно, невиконання його якимось іншим регіоном, адже в державі цей пілотний проект виконаний лише на 64%). Нинішнього року його реалізація буде продовжена – в проекті бюджету країни передбачено виділити для цього Житомирщині п’ять мільйонів гривень.

Підсумовуючи, хочу сказати, що я абсолютно задоволений роботою системи охорони здоров’я області. Звісно, є поодинокі випадки, коли десь хтось нарікає на якість надання медичної допомоги, нестачу медикаментів, перев’язувального матеріалу – незадоволеним все ж таки варто згадати, що на сьогоднішній день медицина не фінансується на 100 відсотків. Тому дуже дієвим важелем у наданні медичної допомоги є благодійна організація «Лікарняна каса Житомирської області» - всі її члени (протягом минулого року їх кількість набагато збільшилась) гарантовано (згідно з лікарськими формулярами) 100-відсотково забезпечені медикаментами та виробами медичного призначення за рахунок «Лікарняної каси».

Отож, загалом система охорони здоров’я області спрацювала позитивно, з високими результатами і я дякую всім її працівникам за роботу в 2013 році та щиро сподіваюсь, що й у 2014 році ми будемо працювати не гірше.

- Принаймні, перспектива цього минулоріч закладена гарна. Що ж планується зробити цього року?

- Планується завершити створення госпітальних округів. Ми вже розробили перспективний план, за яким саме в 2014 році заплановано створити дев'ять госпітальних округів. Госпітальний округ об’єднує декілька районів за 70-ма з лишком критеріями, за якими визначається профіль лікувального закладу - в одному з районів має бути, наприклад, лікарня інтенсивного лікування, в іншому – планового лікування, ще в іншому – відновного лікування (після оперативних втручань, травм), і - звісно – в госпітальному окрузі повинен бути хоспіс. Оцих чотири лікувальних заклади й утворюють госпітальний округ.

До речі, коли ми розробили перспективний план створення госпітальних округів, це викликало резонанс, занепокоєння населення – особливо депутатів місцевих рад…

- Яка тому причина?

- Чомусь люди вважають, що в лікувальних закладах закриватимуться відділення й скорочуватимуться посади спеціалістів. Тож я хочу запевнити: цього не буде. Все залишається те ж саме – єдине, що кожна лікарня матиме певну спеціалізацію на обслуговування відповідної категорії пацієнтів. За цим принципом з 2015 року будуть внесені зміни до бюджетного кодексу - фінансування лікувальних закладів вторинного рівня (районних, міських лікарень, які увійдуть до госпітальних округів) здійснюватиметься з обласного бюджету, з бюджетів місцевих рад фінансуватимуться лише медичні заклади первинного рівня (центри ПМСД та амбулаторії, ФП, ФАПи, які увійшли до їх складу). Відтак відповідно до призначення лікувальних закладів (чи це лікарня інтенсивного, планового, відновного лікування, а чи хоспіс) між ними здійснюватиметься розподіл матеріально-технічної бази, кадрового потенціалу.

- Тобто через свою неграмотність, незнання концепції реформаторських планів народ зчиняє «багато шуму з нічого». А всього лише й треба (тим паче – депутатам місцевих рад) – не «стрясати повітря» популістськими методами завоювання прихильності виборців, а детально вивчити питання.

- У нас і справді виходить так, що кожна лікарня потроху займається всіма видами лікування, розпорошуючи таким чином і кошти, і зусилля, й кадри. Концентрація ж цих складових у лікарнях за профілем лише зміцнить і складові, й самі лікарні.

- Які ще плани на 2014 рік?

- Створення перинатальних центрів вторинного рівня (в районах та містах). Сьогодні ми маємо багато зауважень з боку фінансових служб про те, що велика кількість пологів, які могли б здійснюватись на вторинному рівні, відбуваються на третинному рівні й наш обласний перинатальний центр переповнений – там не вистачає штатних посад спеціалістів, території. Ми, звісно, додатково просимо кошти, штатні посади – це відповідно викликає занепокоєння фінансових служб і я думаю, що вони праві, адже вторинний і третинний рівні перинатальної допомоги треба розділити. Тож у 2014 році ми хочемо створити міжрайонні перинатальні центри вторинного рівня (у містах обласного значення - Новограді-Волинському, Бердичеві, Коростені – та великих міських лікарнях), які будуть фінансуватись за кошти місцевих бюджетів.

Звичайно ж, масштабний план - покращувати надання медичної допомоги, показники стану здоров’я населення. Й, звісно, хотілось би бачити, що покращується матеріальне забезпечення наших медичних працівників (на 2014 рік заплановано - й внесено зміни до проекту бюджету, щоправда, на не надто високі цифри – двічі підвищення заробітної плати). Оплата праці в медицині низька й кожен із медпрацівників має щире сподівання на те, що фінансове забезпечення нарешті стане достойним. Я щиро цього бажаю всім - це впевненість у завтрашньому дні.

- А чого побажали б собі – як керівнику галузі - на 2014 рік?

- По-перше, хочеться стабільності. Знаєте, коли починаються оці політичні події, які іноді викликають якісь масові заворушення – це все дуже впливає на людей, викликаючи їх стривоженість, занепокоєння невідомістю майбутнього. Тож дуже хотілось би, щоб урівноважилась оця соціально-політична ситуація, яка загострилась, щоб стало функціонувала система охорони здоров’я, не було якихось спалахів захворювань чи інфекцій. Тобто, знаєте, коли спокійно й стабільно працюється, то й спокійно живеться. От цього я собі щиро бажаю.

Вікторія Паламарчук