На початку серпня 2004 року медична громадськість відзначила 55-річний ювілей Віктора Михайловича Пономаренка - талановитого вченого й організатора, ерудованого цілеспрямованого працівника, високого професіонала, людини невтомної вдачі і надзвичайної працездатності.
В.М. Пономаренко народився в родині службовців у с. Підгорне Білгород-Дністровського району Одеської області. У 1972 р. закінчив Одеський медичний інститут ім. М.І. Пирогова за спеціальністю "Лікувальна справа". Трудовий шлях розпочав у практичній охороні здоров'я хірургом дільничної лікарні Арцизького району Одеської області, а згодом центральної районної лікарні м. Арциза.


З 1977 р. професійна діяльність В.М. Пономаренка пов'язана з Житомирщиною. Він працює завідувачем хірургічного відділення Житомирської ЦРЛ, головним хірургом області, а з 1987 р. - завідувачем відділу охорони здоров'я Житомирського облвиконкому. То були нелегкі, повні наполегливої праці та драматизму роки, пов'язані з відновленням повноцінного життя в області, яка зазнала наслідків чорнобильської катастрофи.
Аварія на Чорнобильській атомній електростанції поставила ряд нових специфічних завдань перед закладами охорони здоров'я: проведення радикальних реформ, заснування нових служб і підрозділів, підготовка фахівців з питань радіаційної медицини тощо.


Концепція реформи охорони здоров'я базувалась на можливих ускладненнях стану здоров'я внаслідок дії іонізуючого опромінення, необхідності наближення медичної допомоги до жителів сільської місцевості, виконання запобіжних заходів у населених пунктах, які підпали під вплив радіаційного фактора. Необхідно відзначити, що концепція розвитку і реформи медичної служби була актуальна для всієї території області, оскільки практично у кожному населеному пункті мешкають потерпілі від наслідків аварії на ЧАЕС.


Програма реформи і розвитку охорони здоров'я, удосконалення роботи медичної служби області була ініційована завідуючим обласним відділом охорони здоров"я В.М.Пономаренком. Її виконання дозволило значно зміцнити матеріально-технічну базу охорони здоров'я, реалізувати ряд актуальних завдань з удосконалення медичної допомоги жителям області.


На перший план ставилась проблема розвитку первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД). Згідно з цією програмою, передбачалось наближення її до жителів сільської місцевості. З цією метою за декілька років після аварії на ЧАЕС було збудовано понад 300 фельдшерсько-акушерських пунктів і амбулаторій. В наступні роки у кожному селі, де проживало більше 100 жителів, були відкриті фельдшерські пункти (на 01.01.2001 року їх нараховувалось 844), близько 70 амбулаторій.


Заклади ПМСД взяли на себе функції профілактичної і лікувально-діагностичної допомоги. Тут формувалися первинні матеріали онкологічного, гематологічного, ендокринологічного та дозиметричного моніторингів, на базі кожного з цих закладів проводилась робота по відкриттю відділення денного перебування, аптечних кіосків, підготовці персоналу з невідкладної допомоги, з урахуванням особливостей дії іонізуючого опромінення фізіотерапії, моніторингу за станом здоров'я, проведення санітарно-просвітницької роботи і радіозахисних заходів.
Усе потребувало неабияких зусиль та вмілого керівництва з боку обласного управління охорони здоров'я.
Велика щоденна робота не відвернула Віктора Михайловича від наукових досліджень.


У 1990 р. він захистив кандидатську дисертацію на тему "Значення ендоскопічного відбору хворих у поліпшенні результатів хірургічного лікування ускладнень гастродуоденальних виразок", в 1995 р. - докторську дисертацію на тему "Стан здоров'я дітей, які мешкають в зоні тривалої дії малих доз радіації, обгрунтування комплексу організаційних заходів по його збереженню".


В.М. Пономаренко - висококваліфікований спеціаліст. Працюючи на посаді головного хірурга області, він уперше в Україні розробив систему планування і нормування надання планової хірургічної допомоги населенню. Зробив значний внесок у вивчення проблеми медичних наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у розробку принципів моніторингу потерпілих, теоретичні та практичні напрацювання проблем управління й організації охорони здоров'я України.


З 1991 р. до листопада 1996 р. В.М. Пономаренко працює на посаді заступника міністра охорони здоров'я України, з 1997 р. - директора Українського інституту громадського здоров'я.


Доктор медичних наук, професор Віктор Михайлович Пономаренко є президентом Української асоціації "Комп'ютерна медицина", яку, завдяки його чималій організаторській роботі, в 1993 р. було прийнято до Європейської та Всесвітньої асоціації медичної інформатики, а з 1994 р. - він є національним координатором міжнародних програм з вивчення медичних наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших міжнародних програм Європейського співтовариства, а також Міжнародного проекту "Міста здоров'я" Всесвітньої організації охорони здоров'я.


З 1999 року він - головний редактор журналу "Вісник соціальної медицини та організації охорони здоров'я України", з 2003 року - голова редакційної ради журналу "Сучасна педіатрія", член редакційної колегії журналів "Охорона здоров'я" та "Клиническая информатика и телемедицина", член спеціалізованих рад державного медичного університету та КМАПО.


В.М. Пономаренко виступає з доповідями на міжнародних і національних з'їздах і конференціях, колегіях Міністерства охорони здоров'я, МінЧорнобиля, координаційних радах, науково-методичних семінарах різного рівня, веде науково-консультативну роботу.
Він є автором 296 наукових робіт, співавтором 30 монографій (у тому числі надрукованих за кордоном, виданих ВООЗ), науковим керівником 7 дисертацій, у тому числі докторської.


За значні заслуги в розвитку охорони здоров'я та високий професіоналізм В.М. Пономаренко нагороджений орденом "Знак Пошани", Почесною Грамотою Президії Верховної Ради України, у 1999 р. - відзнакою Президента України - орденом "За заслуги" ІІІ ступеня.