Володимир Мальцев - лікар і науковець
Володимир Іванович Мальцев народився в сім'ї медичних працівників, тож і не дивно, що й сам пішов сімейною стежиною. Власний приклад батька - помічника санітарного лікаря Ружинської СЕС, матері, котра працювала акушеркою, щоденні розмови на медичну тематику, безумовно, сформували у нього образ лікаря-цілителя і рятувальника людини, що і стало основним мотивом його вступу до Тернопільського медичного інституту по закінченні з відзнакою Ружинської середньої школи.


Медицина вабила юнака, тому навчання було інтересним, захоплюючим. І в 1972 році він отримав диплом про закінчення медінституту за фахом лікаря з лікувальної справи.


Невтомна вдача під час навчання в школі та інституті спонукала його до активного громадського життя.


В 1972 році молодий спеціаліст був призваний у лави Збройних сил в якості молодшого лікаря полку. А з 1974 року він уже працював у Ружинській ЦРЛ терапевтом. Бажання осягнути якомога більше і допомогти стражденним стало основним стимулом його подальшого професійного росту: в 1977 році він очолює терапевтичне відділення, а в 1980 - його запрошують на посаду завідуючого поліклінікою Житомирського обласного лікувально-санаторного управління. На цей час він уже закінчив заочну аспірантуру при Тернопільському медінституті і в 1982 році успішно захистив кандидатську дисертацію. Рішенням атестаційної комісії при Раді Міністрів СРСР на засіданні спеціалізованої ради Другого Московського медичного інституту йому було присвоєно вчений ступінь кандидата медичних наук.


На цей час він - уже досить досвідчений лікар, про що свідчить перша лікарська категорія із спеціальності "Терапія". А через п'ять років він уже мав вищу категорію.


Успішно просувається він і службовими сходинами - з грудня 1980 Володимир Іванович працює начмедом Житомирського обласного ЛСУ, а з березня 1986 р. обіймає посаду головного терапевта відділу охорони здоров'я Житомирського облвиконкому.


Саме таку активну ділову людину і потрібно було мати на цій посаді. Тут його знання, досвід, уміння самому працювати й організувати (а коли потрібно, то й примусити) інших на цей складний час дуже знадобилися.


Вибух у Чорнобилі не позбавив його здатності швидко орієнтуватися в новій надзвичайній ситуації. Роботи було багато, але йому не бракувало бажання і вміння. Це під його керівництвом, згідно з вказівкою МОЗ УРСР, була встановлена чітка система обліку всіх евакуйованих (у тому числі вагітних і дітей), що зверталися за допомогою. Він брав якнайактивнішу участь у роботі оперативного штабу при обласному відділі охорони здоров'я, котрий, створений 30 квітня 1986 р. і який взяв на себе функції координатора дій медичної служби в цей чорний час.


В. І. Мальцев, як лікар, чудово розумів, що це не просто аварія. Але, щоб вжити адекватних заходів, потрібно було знати реальну обстановку.
Тому було розроблено і затверджено план першочергових і невідкладних заходів медичної служби, організовано цілодобове чергування в центральних районних і міських лікарнях. А відділом радіаційної гігієни обласної санепідемстанції було розпочато стеження за рівнем гамма-фону на Житомирщині. Для оцінки радіаційної обстановки в північні райони області були направлені бригади дозиметристів, а для надання медичної допомоги населенню - бригаду фахівців обласного відділу охорони здоров'я та обласних лікувальних закладів.


Основними проблемами на цей час були, як згодом згадував Володимир Іванович, дозиметрична розвідка радіаційного фону, дозиметрія населення та радіометрія продуктів харчування.


Не можна було гаяти часу - слід терміново провести радіаційний захист населення шляхом застосування препаратів стабільного йоду, розгублених людей - заспокоїти, для чого серед населення проводилась роз'яснювальна робота.


І всі ці завдання були першочерговими, їх слід було провести у стислі строки і одночасно. Володимир Мальцев був не один - він зорганізував чудову команду однодумців, котра діяла як моноліт, -цілеспрямовано і рішуче. Його вміння та активні дії були належно поціновані державною нагородою - орденом "Знак Пошани".


У вересні 1990 року, згідно з наказом МОЗ УРСР № 234-ЛК, його переводять до Міністерства охорони здоров'я на посаду заступника начальника Головного управління лікувально-профілактичної допомоги. В 1991 р. він стає заступником міністра охорони здоров'я України. З серпня 1994 і по сьогодні - він працює заввідділом клінічної апсорбації лікарських засобів фармокологічного комітету МОЗ України, заступником голови названого комітету, а з липня 1994 - міністром.


В той же час Мальцев не покидає наукової діяльності. Його наукові роботи переважно присвячені лікуванню гострих та хронічних пневмоній. У квітні 1996 року на засіданні спеціалізованої ради Харківського державного медичного університету він захистив докторську дисертацію і отримав учений ступінь доктора медичних наук.


Його діяльна натура завжди потребувала нових і більших навантажень. Тому він з квітня 1993 року працює за сумісництвом доцентом, а з вересня 2000 р. - професором кафедри терапії та ревматології Київської академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України.


За час роботи в Державному фармакологічному центрі МОЗ України (1997-2002 рр.) В. І. Мальцев неодноразово доповідав про результати своїх наукових досліджень на з'їздах, пленумах, конференціях, конгресах України та інших країн (понад 20 доповідей).


Окрім того, вчений має понад 190 наукових праць, 11 монографій, в т.ч. "Медико-социальные последствия ядерных катастроф" (вид-во "Здоров'я", Київ, 1999,2001); 26 навчально-методичних, 3 методичні роботи та 2 керівництва з клінічних випробувань лікарських засобів.
Ним (разом із співробітниками) організовано і проведено 12 семінарів для дослідників та виробників з питань клінічних випробувань лікарських засобів (1996-2004 рр.). Професор Мальцев - один з фундаторів Державногофармакологічного центру МОЗ України, президент Міжнародного фонду клінічних випробувань лікарських засобів, член редколегії п'яти фахових наукових медичних видань України. Він активно працює над розробкою нормативних документів щодо проведення клінічних випробувань лікарських засобів та фармаконагляду в Україні.


За свою плідну практичну і наукову діяльність у 2002 р. В. І. Мальцев був відзначений Подякою Кабінету Міністрів України, а у 2003 р. нагороджений Почесною грамотою МОЗ України.