В нинішній час, тобто в період становлення незалежності України, галузь охорони здоров'я Житомирської області, як на загальнодержавному, так і на обласному рівні працює в умовах, які ще й досі недостатньо урегульовані на законодавчому і фінансовому рівнях. Проте забезпечення життєдіяльності галузі було б неможливим без її поступового, але доволі впевненого і прогресивного реформування і реорганізації; без утримання закладів первинної медико-санітарної допомоги в структурних економічних умовах; без упровадження найкращих європейських стандартів надання медичної допомоги населенню, які цілком можуть діяти на теренах нашої держави згідно з Конституцією України.


Питання діяльності галузі постійно знаходяться в полі зору обласної державної адміністрації і обласної ради, які спрямовують свої кроки на покращення рівня організації медичної допомоги населенню області.


З метою удосконалення медичної допомоги, раціонального використання наявних ресурсів, реалізації Указів Президента України було видано ряд розпоряджень голови облдержадміністрації. Питання охорони здоров'я неодноразово розглядалися на сесіях обласної ради.


Реформування галузі охорони здоров'я, яке було започатковано в області ще у 90-ті роки, насамперед передбачало:
- Наближення долікарської і лікарської допомоги населенню області, а особливо - до сільських мешканців, шляхом відкриття фельдшерських пунктів у селах, де кількість жителів становить 100 і більше ста осіб, а також відкриття лікарських амбулаторій з числом жителів 1000 і більше тисячі осіб на базі існуючих фельдшерських пунктів.
- Удосконалення амбулаторно-поліклінічної допомоги шляхом розгортання ліжок денних стаціонарів на ФАПах, у лікарських амбулаторіях і поліклініках з повним обсягом лікувально-діагностичного процесу; організації одноденних хірургічних стаціонарів в амбулаторно-поліклінічних закладах, а також шляхом підготовки середнього медичного персоналу закладів первинної медико-санітарної допомоги з масажу, фізіотерапії та інтенсивної терапії.
- Перебудову системи первинної медико-санітарної допомоги на засадах лікаря загальної практики сімейної медицини.
- Оптимізацію ліжкового фонду стаціонарів шляхом скорочення ліжок, що звільнятимуться у зв'язку з розгортанням альтернативних денних стаціонарів.
- Удосконалення спеціалізованої медичної допомоги завдяки відкриттю спеціалізованих центрів на базі існуючих профільних відділень обласних лікувальних закладів та завдяки впровадженню нових сучасних медичних технологій і застосуванню найсучаснішої лікувальної і діагностичної апаратури.


Реформування галузі охорони здоров'я здійснювалось відповідно до рішення обласної ради народних депутатів 4-ої сесії ХХІ скликання від 28 грудня 1990 р. "Про першочергові заходи по переходу до ринкової економіки в Житомирській області"; постанови Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 р. № 640 "Про затвердження нормативних потреб у стаціонарній медичній допомозі в розрахунку на 10 тис. населення"; розпоряджень голови облдержадміністрації від 16.01.98 № 31 "Про заходи щодо забезпечення функціонування галузі здоров'я в умовах обмеженого фінансування"; від 27.02.97 № 102 "Про невідкладні заходи щодо збереження функціонування закладів охорони охорони здоров'я в умовах дефіциту бюджетного фінансування".


Виходячи з вищезазначеного, констатуємо, що за останні одинадцять років в області реорганізовано 59 дільничних лікарень у лікарські амбулаторії, на базі 86 ФАПів відкрито лікарські амбулаторії, а в 53 селах відкрито фельдшерські пункти. Таким чином, загальна кількість ЛА у порівнянні з 1991 роком зросла на 125 (у 1991 р. - 58 ЛА, на кінець 2003 р. - 183 ЛА).


У 2003 році реорганізована 1 дільнична лікарня у селі Кікова Новоград-Волинського району, відкрито 19 лікарських амбулаторій сімейного лікаря на базі сільських лікарських амбулаторій.


Сьогодні амбулаторно-поліклінічна допомога жителям області надається в 280 закладах.
Первинна медико-санітарна допомога надається в 1062 закладах, у т. ч. в 24 дільничних лікарнях, 183 лікарських амбулаторіях, 850 ФАПах та ФП, 16 стоматологічних поліклініках.


Вторинна медична допомога надається в 22 центральних районних лікарнях, 1 районній лікарні, 1 центральній районній поліклініці, 16 міських лікарнях.


Спеціалізована (третинна) медична допомога представлена 25 закладами, серед яких - Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського, Дитяча обласна лікарня, 2 обласних діагностичних центра, 5 диспансерів, Обласний центр крові, Обласний медичний центр та створені в останні роки Обласний центр екстреної та невідкладної медичної допомоги і медицини катастроф, а також Обласний центр охорони здоров'я матері і дитини. На базі обласних закладів діє 31 спеціалізований центр.


У 2003 році в лікувально-профілактичних закладах проліковано 257234 жителі області. З них: на первинному рівні - 16638 (6,5%), вторинному - 175272 (68%), третинному - 65324 (25,4%). Рівень госпіталізації збільшився з 16,0 у 1999 році - до 18,8 у 2003 році. Це стало можливим завдяки інтенсифікації лікувально-діагностичного процесу як у стаціонарі, так і в амбулаторних умовах.
У стаціонарах області прооперовано 59624 хворих, понад 85% з яких були прооперовані у перший день поступлення. В амбулаторних умовах проведено 101232 операції, або 740,3 на 10 тис. населення.


В області продовжують упроваджуватися стаціонарозамінні форми надання медичної допомоги. В порівнянні з 1991 роком кількість денних стаціонарів зросла з 10 до 255, а кількість розгорнутих ліжок у них відповідно збільшилась з 76 до 2429 (17,8 на 10 тис. населення, по Україні - 10,8). У 2003 році в денних стаціонарах проліковано 110611 хворих (809 на 10 тис. населення, по Україні - 382,9). Кількість пролікованих хворих за останні 10 років збільшилась у 23 рази. В стаціонарах удома у 2003 році проліковано 64582 хворих (472,3 на 10 тис. населення, по Україні - 342,8).


В області активно здійснюється впровадження сімейної медицини. Сьогодні функціонує 107 закладів (підрозділів) сімейної медицини, з них 22 - у місті, 85 - у сільській місцевості, в яких працює 235 сімейних лікарів. Створені бази передового досвіду з упровадження сімейної медицини в сільській лікарській амбулаторії с. Глибочиця Житомирського району та в Обласному медичному центрі.


Галузь приділяє велику увагу підготовці медичних кадрів. Щороку лікувально-профілактичні заклади поповнюються молодими спеціалістами - випускниками Житомирського базового медичного коледжу, Бердичівського і Новоград-Волинського медичних училищ та Житомирського фармацевтичного училища ім. Г.С. Протасевича.


У січні 2003 року на базі Житомирського базового медичного коледжу відкрито кафедру післядипломної освіти Вінницького національного медичного університету ім. І.М. Пирогова за спеціальністю "Загальна практика - сімейна медицина", яку очолює директор коледжу, заслужений лікар України, к.м.н. В.Й. Шатило. Науковці Вінниччини високо цінують роботу житомирських колег, які розробили навчальну програму, створили належну матеріально-технічну базу та вперше підготували у 2003 році для області 71 сімейного лікаря. 28 сімейних лікарів - з віддалених сільських населених пунктів області, а їх середній стаж роботи становить 17 років.


Протягом десяти років в області продовжувалась робота з удосконалення спеціалізованої медичної допомоги. Згідно з рішенням Житомирського облвиконкому від 17 жовтня 1990 року, обласне лікувально-санаторне управління було закрито, а на його базі 1 січня 1991 року було відкрито обласний медичний діагностичний центр. Згідно з розпорядженням голови облдержадміністрації від 12 грудня 2001 року, центр перейменовано в комунальне підприємство "Житомирський обласний медичний консультативно-діагностичний центр".


У 2002 році створено Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф; на базі хірургічного відділення Обласної клінічної лікарні ім. О.Ф. Гербачевського відкрито центр малоінвазивної хірургії. В Обласній дитячій лікарні відкрито спеціалізовані підрозділи з реабілітації недоношених та маловагових дітей, реабілітації дітей з жовтяничним синдромом, кабінет по збереженню зору і слуху. У 2003 р. на базі Житомирської міської лікарні № 2 створено Обласний центр охорони здоров'я матері і дитини. Сьогодні на базі обласних закладів функціонує 31 спеціалізований центр.


Питома вага хворих, оперованих малоінвазивними методами, протягом п'яти останніх років зросла у 6 разів (з 1,2 у 1997 році - до 6,9 у 2003 році).


Зазначені послідовні і виважені кроки реформування охорони здоров'я області довели свою економічну результативність та максимально наблизили медичну допомогу до сільських жителів, зробили її більш доступною, своєчасною та якісною.


Трагедія на Чорнобильській АЕС призвела до виникнення на території України унікальної екологічної ситуації, що пов'язана як із зовнішнім опроміненням значних контингентів населення, так і з тривалим надходженням в організм радіонуклідів, що - все це негативно впливає на здоров'я людей. Навіть через 18 років після аварії на першому плані залишається необхідність вивчення віддалених наслідків опромінення і об'єктивізація впливу малих доз радіації на здоров'я людей. У 1987 році в області було прийняте рішення про створення Реєстру постраждалих осіб від катастрофи на ЧАЕС, згідно з яким ОЦіТ та Національним реєстром (КПОМКДЦ) була створена інформаційна база даних про стан здоров'я 28 тисяч постраждалого населення. Основою для поповнення багаторічного інформаційного банку реєстру стали результати цільової диспансеризації постраждалих. Лише протягом 1988 року до реєстру було внесено 20414 диспансерних карт.


Управління охорони здоров'я Житомирської облдержадміністрації розробило ряд медичних заходів з мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи. Одним із них було впровадження моніторингу онкологічних, ендокринологічних, гематологічних захворювань та дозиметричний моніторинг.


Житомирська область є найбільш потерпілою від Чорнобильської катастрофи. У 1986 році із 92 населених пунктів безумовного відселення - 63 знаходились на території області; а із 835 пунктів гарантованого добровільного відселення на території області - 301. У зоні ж посиленого радіологічного контролю перебувало 363 пункти із 1290.


Чисельність населення області, особливо контрольованих районів, зменшувалась у післяаварійний період в зв'язку з евакуацією населення та від'ємним сальдо природного приросту. Показник народжуваності у 1991 році становив 13,0 на 1 тис. населення, а у 2002 році він зменшився до 8,9. Смертність же, навпаки, зростає: 13,9 у 1991 році та 17,1 у 2002 році. Середня тривалість життя населення області (обидві статі) залишилась майже на однаковому рівні: 67,4 у 1991 році і 67,5 у 2002 році. Середня тривалість життя чоловіків дещо зменшилась: з 63,5 у 1991 році - до 62,1 у 2002 році, а вік жінок зріс з 71,2 у 1991 році - до 73,4 у 2002 році.


Впродовж зазначеного періоду в області спостерігалась тенденція щодо поширення хвороб ендокринної системи, системи кровообігу, сечостатевої системи. Порівняльна структура захворюваності 1991 року з 2002 роком виглядає так: за рахунок ранньої діагностики зросла кількість виявлених новоутворень (з 580,4 до 789,8 на 100 тис. населення), хвороб ендокринної системи (з 1040,9 до 1288,6), удвічі зросла кількість хвороб системи кровообігу, гіпертонічних хвороб, стенокардії, сечостатевої системи. Зменшилась кількість травм і отруєнь.


На жаль, збільшилась кількість смертних випадків у зв'язку з хворобами системи кровообігу (з 656,9 у 1991 році - до 1104,2 у 2002 році). Разом з тим слід зазначити, що завдяки активній роботі лікувальних закладів в області спостерігається позитивна тенденція до значного зменшення смертності від новоутворень (з 196,6 до 185,4 на 100 тис. населення), хвороб органів дихання і органів травлення.


Аналізуючи поширеність, захворюваність і смертність дитячого населення області після аварії на Чорнобильській АЕС (тобто тих дітей, які мають статус постраждалого від ЧАЕС) слід зазначити, що у порівнянні з 1991 роком поширеність хвороб зросла (з 1297,3 до 2153,7 у 2002 році на 1 тис. дитячого населення); захворюваність - з 860,7 до 1345,7. Проте збільшилась кількість народжуваності - з 5,8 до 8,8. Значно зменшилась дитяча смертність - з 1,4 до 1,0.


Напруженим залишається в області стан захворюваності на туберкульоз. Якщо у 1991 році кількість хворих на туберкульоз становила 3155, нових випадків 637, померло 132, захворіло 12 дітей , то у 2002 році ці показники зросли майже вдвічі. У 2002 році було зареєстровано 1110 нових випадків туберкульозу, що становить 79,9 на 100 тис. населення, поширеність - 324,1; смертність від туберкульозу - 14,1, а захворіло на туберкульоз - 25 дітей.


Однак високий показник захворюваності на туберкульоз не можна розцінювати однозначно і однобоко. Серед показників, які характеризують соціальне благополуччя, такий показник справді оцінюється негативно і свідчить про соціальні негаразди в суспільстві. Соціальна структура осіб, що вперше захворіли на туберкульоз у 2002 році підтверджує це; 32% серед хворих склали безробітні особи працездатного віку; 27% - пенсіонери. Серед 25 дітей, що захворіли на туберкульоз, - 12 із соціально дезадаптованих та неповних сімей, з 15 підлітків саме з таких сімей - 12.


З іншого боку, високий показник захворюваності на туберкульоз свідчить про активність його виявлення при умові позитивних змін у клінічній структурі показника, збільшення числа виявлених хворих при профілактичних оглядах тощо.


В області набуто позитивний досвід не лише у впровадженні нових методів діагностики лікування, а й у питаннях застосування ефективних та економічно вигідних форм господарювання.


У 2002 році на Житомирщині продовжувалося будівництво лікувальних корпусів другої черги Брусилівської, а нині центральної районної лікарні (ЦРЛ); обласної консультативної поліклініки; станції швидкої медичної допомоги та дитячої лікарні м. Житомира. Проведено капітальні ремонти в акушерських стаціонарах Житомирської міської лікарні № 2 та Малинської ЦРЛ; продовжується капітальний ремонт обласного протитуберкульозного диспансеру; закінчено капітальний ремонт поліклініки м. Бердичева; виділено нове приміщення для відкриття амбулаторії сімейного лікаря в м. Бердичеві, а бюро патолого-анатомічної служби та судово-медичної експертизи у Бердичеві та Новограді-Волинському отримали нові приміщення. Газифіковано 5 закладів ПМСД в Житомирському і 4 - в Любарському районах. Проведено ремонти приміщень ФАПу в селі Злобичах Коростенського району; лікарської амбулаторії села Морозівка Брусилівського району; ФАПу в селі Лука Малинського району і ФАПу в селі Вепри Радомишльського району.


У 2003 році гостинно розчинило двері приймально-діагностичне відділення Обласної клінічної лікарні ім. О.Ф. Гербачевського, на відкритті якого побував голова Верховної Ради України, наш славетний земляк В.М. Литвин. Також у день 17-их роковин сумнозвісної аварії на ЧАЕС перших пацієнтів прийняла сучасна новозбудована поліклініка в райцентрі Лугини, яка розрахована на 300 відвідувань і оснащена найсучаснішим обладнанням. У січні 2004 року в обласній лікарні відкрито центр гемодіалізу.


З метою створення сприятливих умов для успішного лікування хворих, забезпечення в палатах належного теплового режиму, постійного гарячого водопостачання та з метою економії коштів на оплату енергоносіїв, сім лікувальних закладів переведено на автономне теплопостачання, що в свою чергу дозволяє заощадити майже 1 млн.грн. на рік.


Автомобільний парк лікувальних закладів поповнений 26 автомобілями, котрі були придбані за бюджетні кошти та за сприяння спонсорів і депутатів. Ровесником незалежності нашої держави є Автотранспортне підприємство обласних і міських лікувальних закладів, яке було створено на базі гаражів обласної лікарні за ініціативою УОЗ. Без перебільшення можна сказати, що це автотранспортне підприємство, яке обслуговує медичні і лікувальні заклади, по суті не має аналогів в Україні. Очолює його заслужений працівник автомобільного транспорту України В.Б. Салацький, завдяки праці якого підприємство визнано одним з найкращих у державі. На ньому працює 200 працівників, які обслуговують 169 автомобілів (вантажні, легкові, мікроавтобуси швидкої медичної допомоги, автобус ЛАЗ, автокран, машини для вивозу сміття тощо). Підприємство обслуговує 24 обласні лікувальні заклади: здійснює транспортування хворих, доставку крові і медпрепаратів, допомагає лікувальним закладам виконувати господарські і будівельно-монтажні роботи.


Проте слід зазначити, що в області надзвичайно гостро стоїть питання поповнення та оновлення матеріально-технічної бази закладів ПМСД. Так, станом на 1 січня 2003 року, коефіцієнт оснащення лікарських амбулаторій становить 50% від потреби, а ФП та ФАПів - 63%.


В скрутних умовах фінансування галузі особливо важливою є підтримка спонсорів, завдяки яким область в останні роки отримала від посольства Чехії в Україні на лікування онкохворих дітей 20 тис. доларів; бронхоскоп для Обласної клінічної лікарні ім. О. Ф. Гербачевського від голандської місії; благодійний фонд "Заручники Чорнобиля" подарував Обласній дитячій лікарні апаратуру для лікування хворих на лейкемію, 12канальний електрокардіограф, реанімаційно-хірургічний монітор, медикаменти на загальну суму 31 тис. 600 грн., а професор Хіросімського університету - від благодійної організації "Каталог-хаус" виділив 15 тис. доларів. Лікарня також отримала лапароскопічне обладнання від німецької фірми "Шторц" (вартістю у 5 тис. євро). Від Червоного Хреста німецького міста Шляйц для Житомирської міської дитячої лікарні надійшла гуманітарна допомога: реанімаційний автомобіль, рентгенапарат, медичне і холодильне обладнання, пральне устаткування, дитяче харчування тощо. Професор Ф. Трінус та його син (професор Вюрцбурського університету) подарували апаратуру для кабінету невроотології Любарської ЦРЛ. Коростенська ЦМЛ два роки тому отримала від своїх давніх друзів - норвезької релігійної місії "Віра. Надія. Любов" - 5 автомобілів швидкої допомоги марки "Вольво", які укомплектовані найсучаснішим обладнанням (апаратом штучного дихання, дефібрилятором, електровідсмоктувачем тощо); від шведської релігійної громади "Вінден" хірургічне відділення лікарні отримало фіброгастроскоп; завдяки гуманітарній допомозі лікарня у повному обсязі забезпечена постільною білизною, хірургічними халатами, одноразовими системами і шприцами, операційними і функціональними ліжками (із 400 ліжок - 200 функціональні).


Лише у минулому році лікувально-профілактичними закладами області отримано гуманітарну допомогу на суму 1581529 грн., у тому числі: медикаментів на 457508 грн., медичної апаратури - 408083 грн., виробів медичного призначення 246150 грн., продуктів - 275215 грн., медичного одягу - 45821 грн., інших товарів на суму 148751 грн.


Дякуючи розумінню і підтримці обласної ради та обласної державної адміністрації, додаткові надходження до бюджету спрямовуються на поліпшення умов функціонування закладів охорони здоров'я та соціального захисту медичних працівників. Додатково до розрахункових показників бюджету, доведених Мінфіном України, у 2003 році місцевими радами виділено на охорону здоров'я 3,2 млн. грн. З метою посилення соціального захисту працівників протитуберкульозної служби, на 2003 рік розпорядженням голови обласної державної адміністрації встановлені стимулюючі надбавки до посадових окладів за роботу в умовах підвищеного ризику. На черзі - встановлення надбавок для працівників рентгенологічної та патологоанатомічної служб.


Забезпечити надання медичної допомоги без додаткових коштів на сьогодні - неможливо, тому в області постійно відбувались і тривають пошуки залучення додаткових коштів. Слід зазначити, що надходження додаткових позабюджетних коштів з кожним роком зростає: у 1998 році було залучено 3,19 грн. на одного жителя області, а у 2002 році 15,5 грн.


Важливим джерелом поліпшення фінансового стану галузі стало створення громадської благодійної організації "Лікарняна каса Житомирської області", яка дозволила не лише забезпечити медикаментозним лікуванням хворих, поліпшити матеріальну базу закладів, а й зняти соціальну напругу населення. Станом на 1 січня 2004 року, членами ЛК є 129707 жителів області, що складає 9,33% від кількості населення області. У 2003 році медичну допомогу отримали більше 95 тисяч громадян області на загальну суму майже 3,7 млн. грн. З них проліковано 56218 громадян, середня вартість лікування склала 62,3 грн. Середня вартість лікування одного хворого (члена ЛК) в умовах стаціонару складає 87,96 грн; в умовах денного стаціонару - 42,7 грн., в умовах стаціонару на дому - 25,58 грн; в амбулаторних умовах - 20,75 грн.


У п'яти районах області (де кількість членів ЛК перевищує 3 тис.) відкрито філії. В кожному лікувальному закладі працює лікар-експерт ЛК, який здійснює контроль за своєчасним забезпеченням членів ЛК медикаментами (більше 700 найменувань), якістю лікувально-діагностичного процесу, сплатою членських внесків, а також проводить експертизу якості лікувально-діагностичного процесу. Надана допомога членам ЛК, як правило, значно перевищує суму членських внесків і може сягати декількох тисяч гривень.


Крім того, благодійна організація надає матеріальну допомогу лікувальним закладам області на проведення поточних ремонтів, придбання обладнання тощо. Лише у 2002 році на це було перераховано 56 тис. гривень, а за п'ять місяців 2003 року - 32 тис. грн. Понад 600 тис. грн. ЛК має на поточних рахунках банків, а на складах благодійної організації знаходиться медикаментів на суму, яка сягає 1 млн. грн.


Значним досягненням у системі охорони здоров'я Житомирщини було створення в грудні 1998 року громадських медичних організацій - Асоціації лікарів та Асоціації медичних сестер Житомирської області. З першого дня і донині президентом Асоціації лікарів обраний С.О. Афонічкін, а Асоціацію медсестер очолила З.І. Файдюк. Ці громадські організації зареєстровані в органах юстиції, мають свій статут, печатку, розрахунковий рахунок. Згідно зі статутом, основною метою діяльності їх є всебічне сприяння розвитку охорони здоров'я в Україні і зокрема в Житомирській області, для найшвидшого і повного розв'язання першочергових питань медицини, відродження престижу лікарської професії на основі високого професіоналізму, гуманізму, милосердя, честі і гідності. Основні завдання Асоціацій: правовий, соціальний та професійний захист її членів, надання їм юридичної та матеріальної допомоги, сприяння професійному зросту, широке запровадження сучасних методик і технологій та впровадження зв'язків з міжнародною лікарською і медсестринською спільнотами.


За п'ять років свого існування Асоціація лікарів об'єднала близько 4-х тисяч лікарів, а Асоціація медичних сестер - понад 5 тисяч молодших медичних сестер.


Основними заходами, проведеними за роки діяльності Асоціацій, були: організація курсів підвищення кваліфікації лікарів та середнього медичного персоналу; проведення атестацій; участь у проведенні акредитацій ЛПЗ області, обласних семінарів фахівців охорони здоров'я; підготовка пропозицій при розробці стандартів лікування та догляду за пацієнтами; часткова оплата за придбане медичне обладнання та літературу для обласної наукової медичної бібліотеки; надання матеріальної допомоги медичним працівникам області та інше.


Ефективна співпраця органів влади і місцевого самоврядування з медичною громадськістю області дозволила реалізувати цілісну програму реформування галузі на основі реформи первинної медико-санітарної допомоги з упровадженням сімейної медицини, скорочення і більш ефективного використання ліжкового фонду стаціонарів; збільшення обсягу медичної допомоги амбулаторно-поліклінічної служби та максимального наближення медичної допомоги до сільських жителів області. Раціональне використовування коштів дозволило в умовах жорсткого бюджетного дефіциту не допустити заборгованості по заробітній платі та інтенсивно впроваджувати нові сучасні технології в наданні спеціалізованої медичної допомоги населенню області.