27 вересня - Всесвітній день серця
Розвиток цивілізації, видатні досягнення науки і техніки не лише змінюють обличчя нашої планети, саму людину, але також здійснюють величезний вплив на характер і частоту хвороб людського організму. У ХХІ сторіччі на зміну епідеміям інфекційних хвороб прийшла епідемія серцево-судинних захворювань, яка приховує у собі не менш страшну загрозу здоров’ю і життю людини і сьогодні є однією з найбільших проблем сучасної медицини. Ця епідемія вражає мільйони людей, визначає основну смертність населення і все частіше вражає людей молодого віку. Серцево-судинна патологія пов’язана з високим ризиком розвитку ускладнень. Ця проблема особливо актуальна для населення України, оскільки питома вага смертності від серцево-судинних захворювань складає 65 %. У випадках смерті від серцево-судинної патології найчастіше відзначається гострий інфаркт міокарда, ішемічна хвороба серця, раптова аритмічна смерть, серцева недостатність, тромбоемболія легеневої артерії. В зв’язку з цим Всесвітня Федерація Серця організовує День серця, який проводиться щорічно в останній тиждень вересня. Ідея щорічного проведення Всесвітнього дня серця виникла у 1999 р. Всесвітня федерація серця призвала всіх своїх членів та прихильників об’єднати зусилля, щоб приборкувати глобальну епідемію серцево-судинних захворювань, які щорічно стають причиною смерті 17 мільйонів людей у всьому світі.
У проведенні Дня серця беруть участь всі офіційні члени Всесвітньої Федерації Серця, включаючи 186 кардіологічних товариств та фондів в більш ніж 100 країнах світу. Крім того, до них приєднуються колективи лікарень, кардіологічних клінік, диспансерів, вищих навчальних закладів, шкіл, громадських організацій, добровольці, які спрямовують свої зусилля на організацію та проведення заходів з профілактики серцево-судинних захворювань населення.
Мета акції – підвищити усвідомлення в суспільстві небезпеки, яка викликана епідемією серцево-судинних захворювань, а також ініціювати профілактичні заходи відносно ішемічної хвороби серця та інфаркту міокарда у всіх групах населення.
В Україні у 2014 році кількість дорослих, які мають хвороби системи кровообігу перевищила 26,2 млн. осіб, тобто 38,2 % усього населення (із них 9,6 млн.осіб працездатного віку). Найбільш поширена артеріальна гіпертензія – 12,3 млн., працездатного віку – 5,3 млн. Зареєстровано 9 028 704 випадків ішемічної хвороби серця, 50 562 інфарктів міокарда і 111 615 мозкових інсультів.
За словами обласного позаштатного кардіолога Олени Ільчишиної, в нашій області у 2014 році зареєстровано 706 654 хворих на серцево-судинну патологію, в т.ч. 346 148 осіб з гіпертонічною хворобою, 900 хворих на інфаркт міокарда, 229 378 хворих з ішемічною хворобою серця.
Чому серце є головною мішенню ішемічних уражень?
Від серця відходить широка розгалужена мережа кровоносних судин. Більше ніж на дві третини серце складається з м’язів. Ритмічно скорочуючись, серцеві м’язи, наче насоси, перекачують кров судинами, завдяки чому у всі органи і тканини людського організму надходять кисень, поживні речовини, гормони, вітаміни та інші важливі для нормальної життєдіяльності речовини. З іншого боку, кров забирає від тканин і органів відпрацьовані продукти, які, накопичуючись, здатні отруювати організм.
Серце ритмічно скорочується протягом всього життя людини з частотою в середньому 70 разів протягом однієї хвилини. Кожну хвилину серце перекачує п’ять літрів крові, тобто кожну хвилину через наше серце перекачується стільки крові, скільки її є в організмі. За 70 років серце скорочується 2 600 мільйонів разів і перекачує 155 мільйонів літрів крові.
Поява атеросклеротичних бляшок у коронарних судинах, їх звиразкування, подальше тромбоутворення, звуження і оклюзія коронарних судин тромбом призводять до погіршення кровопостачання серця, підвищують навантаження на серце і воно стає головною мішенню ішемічних уражень.
Які ж загальні симптоми захворювань серця, що вимагають негайного звернення за медичною допомогою?
Вони включають:
- біль за грудиною, що віддає в нижню щелепу, шию, ліву руку, лопатку та супроводжується утрудненим диханням або відчуттям нестачі повітря;
- раптова задишка, не обумовлена захворюваннями легень;
- приступи серцебиття чи перебої у роботі серця, що супроводжуються погіршенням самопочуття;
- значне зниження частоти серцевих скорочень;
- запаморочення або втрата свідомості;
- холодний піт і блідість, іноді синюшність шкіри.
Чого ж «не любить» наше серце?
До основних факторів ризику розвитку серцево–судинних захворювань відноситься підвищення артеріального тиску, рівня холестерину та цукру в крові, надлишкова вага, тютюнокуріння, малорухливий спосіб життя та стреси. Впливати на них можна як медикаментозним, так і не медикаментозним шляхом.
Тютюнокуріння є найбільш поширеним серед працездатного населення фактором ризику виникнення серцево-судинних захворювань. Не існує «безпечної» дози та «безпечного» виду тютюнових виробів, оскільки спектр шкідливих речовин у тютюновому димі настільки широкий, що зменшення концентрації тієї чи іншої складової не робить куріння безпечним у цілому.
Відмова від куріння – це позбавлення від важкої залежності, ламання стереотипів поведінки, яке супроводжується фізичним та психічним дискомфортом. Саме тому, людину, яка вирішила позбавитись цієї шкідливої звички, мають підтримувати рідні, друзі та лікар. Перш за все створюється позитивна мотивація, розуміння того, що звільнення від тютюнового диму додає 5-7 років повноцінного здорового життя. Необхідно уникати стресових ситуацій, збільшити перебування на свіжому повітрі, займати вільний час корисними справами. До харчового раціону слід додавати продукти, які містять велику кількість вітаміну С (грейпфрутовий сік, шипшину, чорну смородину, капусту, лимон), вітамін В12 (зелений горошок, дині), вітаміни А (морква) та Е (олія, зародки пшениці, зелені овочі), молоко.
Надлишкова вага, як правило, тісно пов’язана з неправильними звичками та характером харчування. Необхідно збалансувати енергонадходження та енергозатрати у відповідності до віку, статі та характеру праці. Регулярне перевищення добової калорійності їжі над енергозатратами на 200 ккал на добу призводить до збільшення баластного жиру в організмі на 10 –
Фізична активність попереджає наслідки малорухомого способу життя (захворювання серцево-судинної системи, ожиріння). Перед початком самостійних занять необхідно проконсультуватись з лікарем і пам’ятати, що навантаження мають бути регулярними і збільшуватись поступово! Одним з найбільш прийнятних видів фізичних навантажень є ходьба. Починати необхідно з 10 хв. на день, поступово збільшуючи до 30 – 40 хв. з короткими епізодами швидкої ходьби. Фізичним навантаженням варто відводити близько години на день.
В нашій області надається високоспеціалізована допомога хворим на серцево-судинні захворювання. В обласній клінічній лікарні ім.О.Ф.Гербачевського функціонує відділення рентген-ендоваскулярної хірургії та інтервенційної радіології, де проводиться обстеження судин та порожнин серця (коронаровентрикулографія) при ішемічній хворобі серця із наступним проведенням операції внутрішньосудинної балонної ангіопластики та стентування коронарних артерій. Також у відділенні проводиться імплантація тимчасових та постійних штучних водіїв ритму серця при порушеннях серцевого ритму. В 2015 році в обласній клінічній лікарні ім.О.Ф.Гербачевського відкрито кардіохірургічний центр, де виконуються операції на відкритому серці хворим з клапанною патологією, з ішемічною хворобою серця, з тромбоемболією легеневої артерії та патологією магістральних судин.
У будь-якому віці повноцінне життя людини неможливе без здорового серця. «Серцеве» благополуччя дорослої людини формується в умовах його повсякденного життя, там, де вона живе, працює, вчиться, любить, ростить дітей, ухвалює відповідальні рішення, засвоює той або інший стиль поведінки тощо. Отже, проблема коронарного здоров’я людини є не тільки медичною проблемою, це проблема всього суспільства.
Прес-центр УОЗ,
тел. (0412) 41-37-72
E-mail: pressdoz@gmail.com
