В архівних даних, Чуднів згадується ще з 1471 року як місто-фортеця Київського воєводства. В ньому було "три гармати і дві пищалі. А на місті людей повно і 23 корчми"...


В 1506 році Чуднів був подарований К.І. Острозькому і дозволено йому "замок збудувати і місто осадити". На початку ХІХ століття Чуднову надано статус міста.


На початку ХХ століття в Чуднові діяли пошта, телеграф, агродільниця, лікарня на 14 ліжок, аптека. Медичну допомогу надавало три лікарі. А в селищі В.Коровинці, при цукровому заводі пана Терещенка, функціонувала лікарня для робітників на 10 ліжок, у якій працювали лікар і фельдшер.
З 1923 року Чуднів є центром району. В 1925 році в Чуднові почала діяти лікарня на 25 ліжок, дві амбулаторії, аптека. У закладах охорони здоров'я працювало 5 лікарів та 12 чоловік середнього медперсоналу. В районі приділялась значна увага медичному обслуговуванню населення. Так, напередодні Великої Вітчизняної війни Чуднівська лікарня мала уже 75 ліжок і працювало в ній 11 лікарів і 26 чоловік середнього медичного персоналу.


Після визволення Чуднова стала відновлюватись і медична галузь. У місті почали функціонувати лікарня на 100 ліжок, станція швидкої допомоги, рентгенкабінет, аптека. Лікарня знаходилась у пристосованих приміщеннях - у різних кінцях Чуднова. В післявоєнний період медичним працівникам доводилось працювати у складних умовах при гасових лампах, за недостатнього забезпечення медичними кадрами. З демобілізацією фронтовиків галузь поступово забезпечувалася медичними кадрами. Після війни медичну допомогу населенню району надавало вже 110 медичних працівників, у т.ч. 25 лікарів. Плідно трудились лікарі В.І. Абакумова, С.П. Леонов, Д.Ф. Білецький, М.П. Ковбан, а також середні медпрацівники З.М. Таргоня, Л.М. Данилова, М.І. Поліщук, Г.А. Борцевич, Ф.Н. Громич та інші.


Родоначальником сучасної диспансеризації була Віра Ісаївна Абакумова - капітан медичної служби, лікар-гінеколог В.Коровинецької дільничної лікарні (з 1945 по 1947 рр.) - з 1947 по 1954 рр. завідувала районним відділом охорони здоров'я. За її пропозицією, в районі почали проводитися щорічні профілактичні огляди працівників сільського господарства - виявлені хворі під час оглядів оздоровлювались і ставились на диспансерний облік. Це було початком диспансеризації населення в Радянському Союзі. В 1954 році В.І. Абакумова була переведена на посаду завідуючої облздороввідділом Кіровоградської області.


Продовжувачем справи В.І. Абакумової став лікар-хірург, заслужений лікар УРСР Д.Ф. Білецький. З його ініціативи медичні працівники Чуднівського району в 1957 році виступили із зверненням до медичних працівників Житомирщини, зміст якого є актуальним і в даний час. В ньому, зокрема, йдеться про:
- підвищення культури роботи лікувально-профілактичних закладів, дотримування зразкового санітарного стану;
- пропаганду здорового побуту, санітарної культури населених пунктів, покращання матеріально-технічної бази лікувальних закладів;
- одне з найактуальніших завдань - обслуговування дітей раннього віку та охоплення жінок стаціонарною пологовою допомогою;
- раннє виявлення та лікування хворих туберкульозом.


Враховуючи розпорошеність відділень ЦРЛ по Чуднову, в 1967 році, з ініціативи голови колгоспу с. Будичани В.В. Гайового, народним методом почалося будівництво нового корпусу районної лікарні, яке закінчилося через 10 років,- у 1977 році.


В даний час медичні працівники району надають медичну допомогу і проводять профілактику захворювань та їх ускладнень 43 тис. жителів, більша частина яких проживає в сільській місцевості. Загальна площа району складає 1037 кв.км., протяжність з півночі на південь становить 70 км., зі сходу на захід - 50 км.


Медичну допомогу населенню району надає Чуднівська центральна районна лікарня, дві селищні лікарні, дві дільничні лікарні, три лікарські амбулаторії та 42 ФАПи і ФП. Загальна потужність амбулаторно-поліклінічної служби становить 970 відвідувань у зміну. В районі розгорнуто 235 стаціонарних ліжок цілодобового перебування хворих, з них - 185 в ЦРЛ та 50 в ДЛ. В ЦРЛ стаціонарна допомога надається з 9 профілів. У дільничних лікарнях на осінньо-зимовий період виділяються "соціальні" ліжка для одиноких людей похилого віку.


Щорічно на стаціонарних ліжках перебуває понад 7 тисяч хворих. В амбулаторно-поліклінічних закладах надається медична допомога більш як 300 тис. пацієнтів, у т.ч. 28 тис. на дому.


В поліклініці ЦРЛ надається медична допомога дітям - в дитячій консультації, жінкам - в жіночій консультації. А також в районній лікарні функціонують діагностичне, фізіотерапевтичне та відділення швидкої допомоги. Понад 10 років працює аптека районної лікарні, яка значно покращила забезпечення стаціонарних хворих медикаментами, зменшила витрати для придбання медикаментів.


У районі проводиться робота з реформуванням галузі та впровадження нових технологій. З 1991 року в районі проведено скорочення числа ліжок цілодобового перебування майже в 2,5 раза - з 530 до 235. В той же час вводяться нові форми і методи надання медичної допомоги: відкрито при амбулаторно-поліклінічних закладах 85 ліжок денного перебування, проводиться лікування хворих у стаціонарі на дому. Це дало змогу покращити медичне обслуговування населення з меншими затратами. Так, забезпеченість ліжками денного перебування в районі становить 17,4 на 10 тис. населення, що відповідає обласному показнику. На ліжках денного стаціонару в 2002 році проліковано 8574 хворих (при обласному - 7736 на 10 тис. населення). Проліковано 466 хворих у стаціонарах на дому, (при обласному показнику - 457 на 10 тис. населення).


В районі раціонально використовуються ліжка цілодобового перебування, хоча забезпеченість ними становить 54,6, на 10 тис.населення, (при обласному показнику - 47,2). Робота ліжка становить 327,4 дня (при обласному - 287), середнє перебування на ліжку - на рівні обласного і становить 10,1.


В ЦРЛ проводиться значна робота із зниження захворюваності з тимчасовою втратою працездатності та первинного виходу на інвалідність. Так, ТВП на 100 працюючих становить в 2002 році 393,4 (при обласному 623), в т.ч. серед медпрацівників - 709 (при обласному - 774). Первинний вихід на інвалідність серед дорослого населення становить 47,9 (при обласному - 53,1) на 10 тис. дорослого населення.
Малюкова смертність в 2002 році становить 2,6% (при обласному - 8,9).


Медичну допомогу населенню району надають 83 лікарі та 291 середній медичний працівник. У лікувально-профілактичних закладах району працює 5 лікарів з вищою, 19 з першою та 19 - з другою кваліфікаційною категоріями. Серед середніх медпрацівників - два з вищою, 36 з першою та 93 з другою кваліфікаційною категоріями.


В різні періоди розвитку охорони здоров'я району внесли значний внесок лікарі В.І. Абакумова, Д.Ф. Білецький, І.Ф. Мельничук, В.О. Халімовський, А.І. Бех, В.П. Клименюк, Л.О. Танський, У.А. Джебілова, П.Ф. Прус, Б.С. Сметанюк, М.П. Стоцький.


Медичні працівники району продовжують працювати над покращанням медичного обслуговування населення, збереженням кваліфікованих медичних кадрів, вишуковують позабюджетні кошти на лікування та харчування хворих, придбання медичного обладнання та інструментарію.
Вони щиро вдячні населенню району, сільськогосподарським, промисловим підприємством та народному депутату України В.Й. Развадовському за постійну підтримку галузі з охорони здоров'я району.