Вперше село згадується в середині ХІІ століття під назвою Чортоліси.


З 31 серпня 1583 року поселення згадується як Пулини. Із архівних скупих даних довідуємся, що лише у 1878 році тут почали діяти дільнична лікарня на 2 ліжка і аптека, лікарню обслуговував один лікар. У 1905-1907 роках була відкрита земська лікарня, в якій працювали 2 лікарі, а в 20-х роках було відкрито лікарню вже на 9 ліжок, у ній працювали 2 лікарі, 2 фельдшери. Через 2 роки вона мала 16 ліжок та стоматологічний кабінет. А перед початком Великої Вітчизняної війни лікарня вже мала 60 ліжок для хворих.


У будівлях, які діють з довоєнного часу і по сьогодні, розташовані хірургічне, гінекологічне та пологове відділення. Колись це приміщення належало, як житло, пану Янцу. А поблизу цього будинку ряснів, розмежований ставом та ровом, своїми врожаями кількагектарний сад. З тих часів стояла донедавна ще одна його дерев'яна будівля. Це була стайня. В довоєнні часи її було переобладнано під поліклініку. В будівлі розмістилися кабінети та квартира головного лікаря.


Найкраще пам'ятають жителі району досвідченого лікаря-хірурга Б.Я. Сомаха. На той час він мав багатогранну спеціалізацію, лікував дорослих та дітей від будь-яких хвороб.


У повоєнні часи лікарів теж не вистачало. А ті, які прибували, довго не затримувались із багатьох причин. Основна з них - відсутність житла.
Часто прийом хворих у районній поліклініці здійснювався фельдшерами (П.Г. Цвілим, І.В. Левчук). Стабільності районна лікарня почала набувати з 1952 року, коли очолила її випускниця Вінницького медичного інституту Поліна Омелянівна Врабець, акушер-гінеколог. Попередником її був І. І. Шмулевич, який в подальшому завідував торакальним відділенням обласної лікарні. Приїхала Поліна Омелянівна зі своїм чоловіком Василем Миколайовичем Немудрим, теж випускником Вінницького медичного інституту, терапевтом за фахом. Він очолив терапевтичну службу району та був заступником головного лікаря з лікувальної роботи (начмед). Це була надзвичайно людяна, коректна особистість. Перенісши тягар війни, він серцем сприймав страждання кожного, і люди вірили в своє одужання, якщо за лікування брався Немудрий.
Обидва лікарі, П.О. Врабець та В.М. Немудрий, з головою поринули у справу, якій присвятили своє життя.


Педіатричну службу в 50-х роках очолила лікар педіатр Раїса Юхимівна Файбісович. Вона одна обслуговувала відділення на 30 ліжок, слідкувала за здоров'ям новонароджених дітей у пологовому відділенні, вела прийом хворих у дитячій консультації та обслуговувала виклики до хворих дітей на дому. В 1968 році її змінила Таїсія Якимівна Шовкун, яка також протягом 10 років працювала одна. (До слова, тепер дитяче населення обслуговують п'ять педіатрів.)


Хірургічну службу очолювали: І.І. Шмулевич, Л.Г. Гальперін, К.Й. Журавський, з 60-х років - Б.Р. Марчук, В.І. Максимлюк, П.О. Воєвода.
Стоматологічну службу очолювали: Л.В. Зюнд, Т.М. Пилявська, О.С. Власенко.
Завідуючими поліклінікою були К.О. Кравчик та В.К. Гінгуляк.


Мережу очолював висококваліфікований лікар-терапевт А.П. Муха та П.В. Буцко.
В районі діяло 4 дільничні лікарні, які розташовувались у пристосованих приміщеннях, дитяча та жіноча консультації, 37 ФАПів та ФП, 3 здоровпункти.


Червоноармійська лікарня, як районна, підлягала ліквідації: в 1961 році вона відходила під керівництво сусідніх районних лікарень (Дзержинської, Новоград-Волинської, Житомирської). І так - майже п'ять років.


У 70-ті роки лікарня почала вибиратися з тісноти: будується терапевтичне відділення на 35 ліжок. Згодом, за допомогою місцевих колгоспів, зводиться двоповерхове приміщення поліклініки, яке в подальші роки добудувалося. А в 1992 році до старої частини поліклініки добудували 3-поверхове крило та реконструювали стару частину поліклініки, де розмістили дитяче відділення на 20 ліжок, дитячу консультацію, неврологічне відділення на 15 ліжок, пункт невідкладної допомоги, дитячу молочну кухню (яку в 1996 році було ліквідовано, а тепер там розташували клінічну лабораторію).


В 1970-х роках були збудовані Соколівська дільнична лікарня та нові приміщення ФАПів та ФП (Мартинівський, Тетірський, Яснополянський, Кошелівський, Староолександрівський, Буряківський), переведені до нових приміщень Очеретянський, Гуто-Юстинівський, Олізарівський та інші.
В післявоєнні роки при багатьох ФАПах функціонували колгоспні пологові будинки, зокрема: Стрибізький, Тетірський, Кошелівський, Ясенівський, а в с. Видумка функціонувала дільнична лікарня на 15 ліжок, де функції головного лікаря виконував фельдшер Й.А. Пілецький.
В дільничних лікарнях у післявоєнні часи працювали висококваліфіковані спеціалісти, зокрема Новозаводську дільничну лікарню на 35 ліжок очолював досвідчений лікар-хірург В.А. Олейник. У ній функціонували пологове відділення на 5 ліжок, рентгенкабінет.
Соколівську лікарню в свій час очолював фельдшер Т.П. Сінкевич, а далі - протягом 25 років - лікар-терапевт М.Г. Дейнека, Курненську - Є.М. Іванова, В.Т. Дмитрієв.


На ФАПах та ФП працювали висококваліфіковані фельдшери та акушерки. Вони були найбільш авторитетними людьми на селі. Їх навіть не називали фельдшерами, а докторами. Одним з них був завідуючий Мартинівським ФАПом Іван Власович Крошка. Люди звідусіль йшли до нього за допомогою. А хто не знав у Червоноармійську та навколишніх селах Івана Васильовича Левчука?! Великим авторитетом користувалися: фельдшер Соколівської дільничної лікарні Т.П. Сінкевич, акушерка І.Т. Сінкевич, завідуючий Колодіївським ФАПом П.А. Михальчук, Стрибізьким - Л.О. Добролежа та Н.І. Нетреба, Великолугівським - Т.З. Горбалюк, Івановицьким - Г.Я. Корнейчук та З.П. Шевчук, Пулино-Гутським - Л.А. Гржимайло, Тетірським - Р.С. Гулак, у селищі Курне - В.Г. Корнійчук та чимало інших. Багатьох з них, на жаль, сьогодні вже немає.


В райлікарні працював загін середнього та молодшого медперсоналу, який надавав значну допомогу в лікуванні та догляді за хворими. Не можна не згадати акушерів пологового відділення Є.А. Коберник, Т.М. Коберник та Р.С. Салій, медсестер хірургічного відділення М.А. Діброву, М.М. Герасимову, операційну сестру Г.К. Лавренюк, медсестер терапевтичного відділення Л.А. Орнст, Н.О. Хомік, М.Д. Фесенко, дитячого відділення - Н.А. Кравчук, Т.Ц. Врублевську та Р.С. Павленко, інфекційного - О.Т. Кальгіну, Н.І. Бокальчук, А.В. Удюк, А.С. Гурківську.


В районній лікарні тривалий час по війні, не згадуючи вже про довоєнний, не було транспорту, за винятком машини "полуторки" та коней. Важко хворих транспортували підводами. На підводах виїздили і лікарі на виклики. Наприкінці 50-х років у райлікарні був уже санітарний транспорт. А в 60-х роках санітарним транспортом були забезпечені дільничні лікарні.


В районі діяла санепідемстанція, аптека № 40, яку наприкінці 80-х років перевели до спеціально побудованого приміщення.
З 1982 по 1987 рр. головним лікарем районної лікарні працював акушер-гінеколог А. І. Потапчук. У цей період було побудовано 3-поверхове приміщення поліклініки ЦРЛ, відкрито лікарську амбулаторію в с. Стрибіж та лікарську амбулаторію з відділенням реабілітації в с. Ясенівка, проведено капітальний ремонт в окремих фельдшерських пунктах району.


З 1987 по 1999 рік головним лікарем ЦРЛ працював травматолог В.К. Гінгуляк. Саме тоді було завершено реконструкцію старого приміщення поліклініки в дитяче та неврологічне відділення ЦРЛ, відділення швидкої медичної допомоги, було побудовано інфекційне відділення ЦРЛ та морг, проведено реконструкцію котельні, побудовано каналізаційно-насосну станцію, реорганізовано в сільські лікарські амбулаторії дільничні лікарні в сс. Новий Завод, Курне, відкрито фельдшерські пункти в сс. Рудокопи, Ходорівка, Юльянівка, побудовано нові приміщення для фельдшерських пунктів в сс. Улашанівка, Очеретянка, Зелена Поляна, Радецька Болярка, Олізарка, Павлівка, Грузлівець, В'юнки, Рудокопи, Гуто-Юстинівка, Корчівка, Цвітянка. Відкрито денні стаціонари в поліклініці ЦРЛ, Соколівській дільничній лікарні, Курненській та Новозаводській лікарських амбулаторіях.


З 1999 року головним лікарем району працює Г.В. Безпалюх. У цей період завершено реконструкцію приміщення під нову поліклініку ЦРЛ, розпочато реконструкцію старого приміщення поліклініки під пологове, хірургічне, терапевтичне відділення ЦРЛ, переведено лабораторію після реконструкції в нове приміщення, відновлено роботу палати інтенсивної терапії, розгорнуто ліжка денного стаціонару на 12 ФАПах та ФП району.
В 1999 році було збудовано приміщення районної поліклініки на 400 відвідувань на добу, на відкриття якої прибув Президент України Л. Д. Кучма.
В 1996 році, в зв'язку з обмеженим фінансуванням галузі, 2 дільничні лікарні було реорганізовано в сільські лікарські амбулаторії, згорнуто ліжка в центральній районній лікарні: дитячі - з 35 до 20, терапевтичні - з 50 до 23, пологові - з 20 до 12, хірургічні - з 40 до 35.
В районі немає, на жаль, інфекційного відділення.


На даний час у районі функціонують: центральна районна лікарня на 120 ліжок, Соколівська дільнична лікарня на 15 ліжок, 4 сільські лікарські амбулаторії, 37 фельдшерсько-акушерських та фельдшерських пунктів. Населення району обслуговують 35 лікарів, 111 середніх медпрацівників та 60 осіб молодшого медперсоналу.