Лікарня в Овручі була заснована в 1820 році і розрахована була на 10 ліжок, знаходилась у простій селянській хаті, яка орендувалася. В медичному закладі працювали 1 лікар та 2 фельдшери. Не дивно, що в місті часто виникали інфекційні захворювання. Так, у 1831 році спалахнула епідемія холери. З 3 квітня по 11 травня захворіло 156 чоловік, з яких 42 померло. Кожен лікувався, як міг, в основному часником і димом лісових трав.


Охорона здоров'я перебувала у занедбаному стані. У 1850 році на медицину виділили 15 карбованців (на виписку медичного журналу). На одне лікарняне ліжко в 1904 році розраховувало 1060, а на одного лікаря - 2830 жителів.


У 1913 році працювало 2 земські та 7 приватних лікарів, у т.ч. 3 зубні й 3 акушерки. Функціонувала лікарня на 30 ліжок, аптека та 3 аптекарські магазини. У місті часто спалахували епідемії віспи, тифу та інших інфекційних захворювань.


Згідно з новим адміністративним поділом 1923 року, місто стало центром Овруцького району. Значних успіхів було досягнуто в галузі охорони здоров'я. На 1925 рік у місті було вже дві лікарні на 57 ліжок, де працювали 8 лікарів і 9 працівників середнього медперсоналу та аптека. З часом охорона здоров'я Овруччини поліпшувалася: для міжрайонної лікарні у 1926 році додатково було збудовано двоповерхове приміщення на 40 ліжок, де розмістились хірургічне, гінекологічне та терапевтичне відділення; у 1929 році було відкрито поліклініку, електрокабінет; на залізничній станції в 1934 році - поліклініку.


Напередодні війни - в Овручі працювали санепідемстанція, дві аптеки, дитячі ясла. Населення обслуговувало 26 лікарів та 46 чоловік середнього медперсоналу. З початком Великої Вітчизняної війни почалася евакуація підприємств і жителів. Після визволення Овруча, 26 листопада 1943 року, за наказом №1 Овруцького райвідділу охорони здоров'я в Овручі відкрито лікарню, до складу якої входили терапевтичне, хірургічне, шкірно-венерологічне відділення. Головним лікарем був призначений Андрій Романович Пєшко. Разом з лікарнею відкривається санепідемстанція та аптека.


На початку 1944 року в Овручі відкривається поліклініка, завідуючим призначено П.Д. Каберника.


Чимало уваги приділяється дітям: починає працювати організація з охорони материнства і дитинства (Охматдит) - завідуючий Охматдитом при Овруцькому райздороввідділі - А.А. Химиченко. В тому ж році відкрито тубдиспансер - головний лікар Катерина Павлівна Ігнатенко, а з 16.08.1955 року - туберкульозну палату на 10 ліжок - з метою проведення заходів з лікування та попередження захворювання на туберкульоз серед населення.


З 15.08.44 р. було започатковано швидку допомогу. З метою попередження та ліквідації венеричних захворювань серед населення Овруцького району, негайно відкрито венеричне відділення на 10 ліжок.


В Овручі з 1945 р. діє Будинок малятка - завідуюча Ганна Бортник. Працюють з середини 1944 року пологові будинки в селах Шоломки, Черепин, Покалів, В.Чернігівка, Будолюбівка, Піщаниця, Гошів, Фосня, В.Хайча, Р.Мечня, Раківщина, Кирдани, Гладковичі, Норинськ, Ситівка, Богданівка, Гуничі.


Починає працювати з початку 1946 року судмедекспертиза Овруцького району.


В 1946 році при поліклініці організовується цілодобове чергування медсестер для надання невідкладної меддопомоги населенню на дому та в поліклініці.


Згідно з наказом облсанепідемстанції від 26.11.46 р., організовується епідбарак на 25 ліжок при Овруцькій СЕС.


На початку 1947 року, згідно з наказом облздороввідділу, за рахунок існуючих ліжок розгорнуто 30 ліжок для хворих-дистрофіків та 50 ліжок при райепідстанції.
Медичні працівники проводять ретельні дворові обходи з виявлення дистрофіків у населених пунктах району.


Першим головним лікарем лікарні був Ярмольський. На цьому посту за чимало років існування лікарні його змінило немало головних лікарів. Чимало прізвищ залишились невідомими, а з тих, які дійшли до нас, слід відмітити Андрія Романовича Пєшка, Мус'я Анідиповича Аджигитова, Огибалова, Абрама Хаймовича Хайнера, Григорія Яковича Ходурського.


З 19.03.1959 р. районну лікарню очолила Євгенія Павлівна Ястребова, яка працювала по 1983 рік. З 1983 року - головним лікарем Овруцької центральної районної лікарні є Святослав Станіславович Коломійчук.


З 1992 року і по даний час головним лікарем Овруцького ТМО є Володимир Павлович Левківський - лікар вищої категорії, заслужений лікар України.


В 1970 році, в зв'язку з начальними потребами, почалося будівництво двоповерхового корпусу центральної районної лікарні, яке було завершене в 1972 році. Тут розташовані адмінкорпус, відділ кадрів, фізіотерапевтичний кабінет, реанімаційна палата.


Лікарняний фонд району складав 945 лікарняних ліжок, із них - 405 у ЦРЛ.


Наприкінці 1994 року був побудований і зданий в експлуатацію п'ятиповерховий корпус ЦРЛ, відкриті ЛОР-відділення, гастроентерологічне, реанімаційне відділення на 6 ліжок, неврологічне відділення. Розширене фізіотерапевтичне відділення та відкрито відділення заготівлі, збереження та переробки крові. Введено в дію нові корпуси кухні, пральні, дезкамери.


В 1995 році почалася реорганізація ліжкового фонду району. Разом із згортанням стаціонарних ліжок цілодобового перебування вводилися нові форми і методи надання медичної допомоги: відкривалися ліжка денних стаціонарів та лікування хворих у стаціонарі на дому.


З 1992 по 2002 рр. згорнуто ліжок по ТМО з 945 до 386. По ЦРЛ - з 405 до 241 - 40%. Відкрито ліжок денного стаціонару 202, із них 47 при райполіклініці. З 1957 року після закриття жіночого монастиря в м. Овручі, на базі його будівель була відкрита дитяча лікарня на 60 ліжок. В 1982 році лікарня була переведена в нове триповерхове приміщення, в якому знаходилась до 1997 року. В зв'язку зі складним фінансовим становищем у державі, реорганізацією ліжкового фонду дитяча лікарня була закрита, а при ЦРЛ було створено дитяче відділення на 30 ліжок.


За 2002 рік у денних стаціонарах пролікувалося 801,5 хвор. (при обласному показнику - 703,2), в стаціонарах на дому на 100 тисяч проліковано 458,4 (при обласному 457,6). В районі проведена реорганізація первинної медичної допомоги: 3 дільничні лікарні реорганізовані в лікарські амбулаторії. Відкрито 6 лікарських амбулаторій та 3 ФАПи. В результаті виконання значного обсягу організаційних робіт з охорони здоров'я району, не зважаючи на значне скорочення ліжкового фонду, кількість пролікованих на них хворих збільшилась, значно скоротився середній ліжко-день: з 12,9 в 1995 р. - до 10,4 в 2002 році, обіг ліжка збільшився з 20,7 у 1995 р. до - 27,8 у 2002 р.


Намітилась тенденція до зниження показника первинного виходу на інвалідність 65,1 на 10 тис. населення в 2001 р. - до 51,9 на 10 тис.населення в 2002 році.


Пологове відділення районної лікарні реконструйовано, організовано палати сумісного перебування матері й дитини.


Малюкова смертність із року в рік залишається відносно низькою: 6,3% - 1999 р., 5,1% - 2001 р., 7,2% - 2002 р.


В районі працює 161 лікар, 628 середніх медпрацівників. 15 лікарів та 24 середні медичні працівники мають вищу кваліфікаційну категорію, 37 лікарів і 30 середніх - І категорію; 37 лікарів і 210 середніх - ІІ кваліфікаційну категорію.


В Овруцькому ТМО працюють три заслужені лікарі України: В.П. Левківський, Д.Ф. Торчинська, С.С. Коломійчук. Три заслужені працівники охорони здоров'я: Л.М. Бойко, М.В. Желюк, М.В. Буднік.


На знімку: приміщення, в якому була розташована перша Овруцька лікарня; здача двоповерхового корпусу ЦРЛ, 1972 рік.