У ХVІІ-ХVІІІ ст. медичне обслуговування населення регіону здійснювалось бабками-повитухами, знахарями, пізніше вже медичну допомогу надавали 3 фельдшери. До 1940 року медичне обслуговування здійснювали 2 лікарі, 3 акушерки, приватний лікар-стоматолог, 3 фельдшери, була аптека і 3 аптечні склади, діяла земська лікарня. В 1940 році працювали Володарсько-Волинська центральна районна лікарня на 50 ліжок, Ново-Борівська дільнична лікарня на 25 ліжок, Топорищенська та Кропивнянська лікарні - по 10 ліжок кожна.


Проте лихоліття жителям району, як і всьому радянському народу, принесла Друга світова війна. З 12 серпня 1941 року по 30 грудня 1943 року селище перебувало під тимчасовою німецько-фашистською окупацією. На території району діяли партизанські загони.


За час тимчасової окупації господарству селища було завдано чималі збитки, в тому числі й медичній службі. З перших днів визволення району розпочалася відбудова народного господарства і медичної служби району. Вже з січня 1944 року відновила роботу районна лікарня на 50 ліжок, Ново-Борівська дільнична лікарня на 10 ліжок, Топорищенська та Кропивнянська дільничні лікарні на 10 ліжок кожна. Проводилась робота з відновлення фельдшерських пунктів (20) та пологових ліжок при лікарнях та колгоспних ФАПах сс.Суховоля, Добринь, Краївщина, Радичі, Рижани, Грушки, Сколобів, Давидівка, Солодирі, Березівка, Лезники, Кам'яний Брід, Фасова, Дашинка (по 3-4 ліжка).


Робота медичних працівників у той час проводилась у складних умовах воєнного часу. Не вистачало медикаментів, приладів, приміщень, а також кваліфікованих працівників. Населення всіляко допомагало медичним установам в організації їх нормальної діяльності. Було надзвичайно важко. Але зусиллями керівництва облздороввідділу, лікарів, усього медичного персоналу та населення медичні установи виконували свої функції, покращували роботу в охороні здоров'я.


Слід згадати добрим словом тих, хто тоді невтомно працював над розвитком і відновленням медичних закладів району: головного лікаря району І.Є. Могильницького, завідуючого райздороввідділом І.Л. Ставського, головного лікаря району С.Я. Матківського, головного лікаря району Я.А. Фролькиса, завідуючого райздороввідділом Г.М. Перельмана, завідуючого райздороввідділом Г.Я. Ходурського, завідуючого райздороввідділом Б.Д. Заславського, головного лікаря району І.М. Сарнацького, головного лікаря району М.І. Живогляда, головного лікаря району Г.Ф. Фещенка, головного лікаря району В.Ф. Столярчука.


Почесне місце серед вітчизняних медиків посідають вихідці з Володарсько-Волинського району:
Пап Олександр Германович (уродженець с.Дашинка) став професором, доктором медичних наук, заслуженим діячем (нині покійний). Він закінчив Київський медичний інститут, працював у період Великої Вітчизняної війни у фронтових госпіталях, у післявоєнний час був директором Київського науково-дослідного інституту дитячих хвороб, акушерства і гінекології;
Кузьменко Анатолій Якович (уродженець с. Рижани) став доктором медичних наук;
Голяченко Олександр Макарович (уродженець селища Володарськ-Волинський), тепер доктор медичних наук, працює завідуючим кафедрою соціальної медицини Тернопільського медичного інституту;
Джанаєва Леніна Борисівна (уродженка с. Федорівка) - кандидат медичних наук;
Терлецький Валерій Броніславович (уродженець селища Володарськ-Волинський) - кандидат медичних наук;
Матківський Степан Якович (уродженець с. Горошки) - перший заслужений лікар України, який працював завідуючим терапевтичним відділенням районної лікарні;
Клименко Євгенія Михайлівна - завідуюча терапевтичним відділенням районної лікарні, заслужений лікар України;
Карпенко Михайло Олександрович - заслужений медичний працівник;
Файдюк Микола Михайлович - заслужений медичний працівник.


Охорону здоров'я в районі здійснюють центральна районна лікарня (155 ліжок) у смт Володарськ-Волинський, міські лікарні по 25 ліжок (смт Іршанськ, Нова Борова), лікарські амбулаторії (сс. Топорище, Кропивня, Рижани, Грушки), 3 фельдшерсько-акушерські пункти, 27 фельдшерських пунктів, а також 5 аптек: ЦРА № 14, Н. Борівська № 15, Топорищенська № 72, Іршанська № 126, Кропивнянська № 144.


Розвиток медичної служби до 1994 року було спрямовано на зростання ліжкового фонду. Адміністрація Володарсько-Волинського ТМО, згідно з рекомендаціями управління охорони здоров'я (рекомендаційна записка за № 108/02 від 27.01.1995 року), у зв'язку з різким скороченням фінансування органів охорони здоров'я і проведенням реформування системи охорони здоров'я свою діяльність спрямувала на нові підходи управління галуззю, в основу яких були покладені принципи і пріоритети первинної медико-санітарної допомоги.


В районі виведено з штатного розпису 537 посад, скорочено 8 медичних установ (8 здоровпунктів), згорнуто 255 лікарняних ліжок.
З метою покращення якості медичної допомоги організовано денні стаціонари при поліклініках на 91 ліжко, при кожному фельдшерському пункті відкрито по 1 ліжку денного перебування хворих.


При лікарнях і лікарських амбулаторіях для лікування хворих відкрито стаціонари на дому. Крім того, проводиться поступове переведення дільничних лікарів (терапевтів, педіатрів) на сімейні засади. В районі з 2003 року працюють 5 сімейних лікарів.


Дане реформування медичної служби дало економічний ефект у 1 млн. 500 тис. - 2 млн. 700 тис.гривень. Потрібно зазначити, що в 2002 році фельдшерські пункти, амбулаторії, міські лікарні були передані місцевим радам району. З 2003 року територіальне медичне об'єднання перейменовано і приведено до нормативів центральної районної лікарні.