Брусилів має славну багатовікову історію і був відомим ще з часів Древньої Русі. В ХІ столітті на місці нинішнього Брусилова було містечко Здвиженськ (Воздвиженськ), що стояло на берегах річки Здвиж. У 1241 році Здвиженськ був зруйнований дощенту монголо-татарами. За часів литовського панування Брусилів входив до Київського воєводства; 1569 року він підпав під владу Польщі. У 1585 році Брусилову надано Магдебурзьке право.


Офіційні відомості про медичну службу починаються з 1840-1844 рр., коли в містечку Брусилові працював приватний лікар Вимут і функціонувала одна приватна аптека. Вже тоді відслідковується певна державна система охорони здоров'я, якою опікувався радомисльський повітовий штабс-лікар Разумов, що мав чин колезького асесора. Разумов одночасно був і лікарем Радомисльської міської (градської) лікарні, виїжджав (на вимогу поліції) для експертизи померлих, керував певною профілактичною ланкою. Штат з 13 "оспопрививателей", серед них за №12 "Оспопрививатель Лахмань Берковь", зробив у містечку Брусилові (станом на 31 травня 1840 року) щеплення 250 особам, у першу чергу казенним селянам та всім дітям. Радомисльський повітовий штабс-лікар Разумов підпорядковувався "Киевской врачебной управе Медицинского Департамента Министерства внутренних дел". У Радомисльській міській лікарні за казенний кошт лікуються нижні чини гренадерського полку, рекрути, інвалідна команда, а також обстежуються і лікуються хворі з венеричними хворобами незалежно від суспільної приналежності.


В 1890 році в Брусилові функціонувала єврейська лікарня, яка розміщувалася за теперішньою адресою приблизно по вул. Лесі Українки, буд. 1-3. В ній був прийомний передпокій, в якому працювали один лікар та два фельдшери. Продовжувала діяти одна аптека.


Зі створенням земств отримує певний розвиток і галузь охорони здоров'я. В Радомисльському повіті утворено 16 дільниць: 13 лікарських волосних, 2 запасні лікарські дільниці та 2 фельдшерські дільниці. Серед них виділені лікарська дільниця № 1 Брусилівська та № 12 Ставищанська.
В 1885-1917 рр. на Брусилівську, Водотийську, Коростишівську, Кичкирівську волості працює 1 дільничний сільський лікар.


До кінця ХІХ ст. відкрито земську лікарню, яку обслуговує лікар та два фельдшери. На 1913 рік тут налічувалося 4 фельдшери і 1 акушерка. В 1917 році фельдшер Г.Н. Титаренко проводив "оспопрививание" в Брусилівській та Ставищанській лікарських дільницях. Крім того, вже працює приватна лікарня, яка має 4-х лікарів, у т.ч. 2 зубні та 2 акушерки, одна аптека та 2 аптечні магазини.


Із історичних постатей, що вийшли з Брусилівщини, слід згадати видатного політичного діяча, релігійного філософа Івана Івановича Огієнка, який народився у Брусилові 1882 року в бідній сім'ї церковного кантора. І. І. Огієнко вступає в 1896 році до Київської військово-фельдшерської школи, яку успішно закінчує в 1900 році і починає працювати помічником лікаря у Київському шпиталі. На його професійний вибір вплинув брусилівський фельдшер О. Кохніченко, але І. І. Огієнко вчасно зрозумів хибність свого вибору, і подальше його життя склалось по-іншому.
В 1918 році у повіті працює вже 14 стаціонарів (лікувальниць). Серед них Ставищанська та Брусилівська народні лікарні на 20 ліжок кожна. Це були досить складні часи, продовжувалась війна, тому медпрацівників мобілізують до війська. В країні поширюються грабежі, мародерство. Грабіжники не гребують нічим. За період з лютого до серпня 1918 року практично всі лікарні повіту зазнали крадіжок і розграбування. Так, лікар Лещинський пише листа до Радомисльської повітової управи з проханням забезпечити Брусилівську лікарню інструментарієм (усього 240 найменувань), до листа додає поліційну довідку про пограбування. Не вистачає палива, грошове забезпечення час від часу надходить у розмірі 10-15 карбованців. У різні роки в Брусилівській лікарській дільниці працювали лікарі: Кривоглаз (призваний в армію) і вже згадуваний Антон Станіславович Лещинський, Пятницький, акушерка Ганна Тимофіївна Лебединська, фельдшери Григорій Прокопович Давиденко (призваний в армію), Василь Сергійович Черненко.


До Брусилівської дільниці належав і Водотийський фельдшерський пункт, в якому працювала фельдшер-акушерка Ганна Тимофіївна Мелехіна.
В Ставищанській лікарській дільниці працювали лікарі: Ельперін, Леонід Адамович Маркушевський, Давиденко (призвані в армію) та фельдшери: Леонід Адамович Прісовський (призваний в армію), Мойсей Дорофійович Танцюра. І якщо Брусилівська лікарня мала своє приміщення, то Ставищанська - була розташована в двох пристосованих приміщеннях, які волосна управа орендувала в Корчинського. В одному була власне лікарня, в іншому - проживав медичний персонал.


У 1918 році Радомисльська повітова Управа Народного господарства Київської губернської Земської Управи робить спробу впорядкувати медичне обслуговування населення повіту і вимагає від своїх лікарів списки населених пунктів, які обслуговуються лікарськими дільницями. Заслуговує на увагу огляд населених пунктів, щоб зрозуміти той обсяг роботи, який лягав на плечі медичних працівників: Брусилівська лікарняна дільниця Брусилівська волость (11 населених пунктів), Водотийська волость (12 населених пунктів); Ставищанська лікарняна дільниця: Брусилівська волость (25 населених пунктів), Кичкирська волость (8 населених пунктів), Вижевицька волость (7 населених пунктів). Після громадянської війни Радомисльський повіт передається до Житомирської округи Волинської губернії, але Брусилівська волость та деякі інші залишаються у складі Київської губернії.


З 1923 року в Брусилові, що став райцентром, працює районна лікарня, аптека (більше третини населених пунктів ввійшли до тодішнього Корнинського району). Населення обслуговували лікар та два фельдшери.


З утворенням у червні 1937 року Житомирської області Брусилівський район, як і Корнинський, передається до її складу.


Поступово розширювалась структура і мережа медичних закладів району. В районі опікується медичною галуззю районний відділ охорони здоров'я (завідуюча У. Г. Ступаченко до 1940 р., коли була переведена на роботу в приєднану до СРСР Бессарабію), районна лікарня (головний лікар Антон Федорович Рябчун з 1937 по 1941 рр.), районна санстанція (завідуючий П. А. Старовойтенко). В 1938 році в районі працювали такі лікарі: А. Ф. Рябчун - головний лікар, хірург М. О. Смірнова - гінеколог, О. Ю. Редько - гінеколог, педіатр, Т. І. Дорощук - зав.поліклінікою (Брусилівською медамбулаторією), терапевт, фтизіатр, У. Г. Ступаченко - зав. РВОЗ, інфекціоніст, О. Ю. Панич - завідуюча Соловіївською медамбулаторією, А. Кацева - зубний лікар Соловіївської медамбулаторії, Р. М. Досік, Байзель, Р. А. Альперін, Б. Ю. Літманович - завідуюча Ставищанською медамбулаторією. Таким чином, у 1940 році в тодішньому Брусилівському районі діяла така мережа медичних закладів: у Брусилові - районна лікарня на 60 ліжок, поліклініка, пологовий будинок, райсанстанція та аптека. В них працювало 6 лікарів і 20 осіб середнього медичного персоналу. В селах Ставище, Водотиї, Вільшка, Вільня, Соловіївка діяли медамбулаторії; майже в кожному селі був колгоспний пологовий будинок. У Містечківському пологовому будинку працювала акушерка Галина Михайлівна Бернацька, у Вільшці - акушерка Марія Мамчур, у Вільні - Л. А. Ковальчук, в амбулаторії в Ставищах - акушерка Т. П. Мерій. Завідуючою райвідділом охорони здоров'я було призначено О. В. Скулімовську.


В 1941 році в Брусилівській медамбулаторії (поліклініці) працювали: Т. І. Дорощук - завідуючий, М. О. Смірнова - гінеколог, М. М. Лейченко - стоматолог, Д. П. Гольберг - виїзний лікар, а також другий лікар райлікарні за сумісництвом, крім них фельдшер, реєстратор, дві санітарки.


В квітні 1941 року головного лікаря А. Ф. Рябчуна призивають до лав Червоної Армії, виконуючим обов'язки головного лікаря призначають Олену Юхимівну Редько.


23.06.1941, в зв'язку з оголошенням мобілізації до Робітничо-селянської Червоної Армії, призвані на військову службу лікарі: Т. І. Дорощук, О. Ю. Панич, К. І. Смирнова, Б. Ю. Літманович, П.А. Старовойтенко.


Зразу ж після звільнення району від фашистської окупації з 1 січня 1944 року райздороввідділ очолює У. Г. Ступаченко. Відновлює роботу райлікарня, її очолює головний лікар Антон Федорович Рябчун. На нього покладені обов'язки завідуючого Брусилівською медамбулаторією, хірурга, гінеколога. Завідуючим райсанстанцією призначено фельдшера Фросину Федорівну Ткаченко. Районною аптекою керує Агранова, яку в 1945 році змінює Євген Свиридович Шупта. Поступово протягом року до роботи стали лікарі: Ісак Ісаєвич Гольдштейн-Туніцький - з 01.06.1944 р. завідуючий поліклінікою (медамбулаторією), Ісфір Климентіївна Туніцька-Гольдштейн, Іван Матвійович Дима, Єлизавета Павлівна Гришина, М. О. Смірнова - завідуюча дитячою консультацією, Віра Леонтіївна Герасимович - з 01.10.1944 р. завідуюча поліклінікою, Роза Мойсеївна Гутсон - завідуюча райсанстанцією, Олексій Архипович Павленко - хірург.


З липня 1945 року головним лікарем райлікарні призначено Олексія Архиповича Павленка, другим лікарем лікарні і зав. поліклінікою - Єлизавету Павлівну Гришину. З вересня 1945 року до роботи в Брусилові став лікар-терапевт Антон Пилипович Олексієнко, що був на посаді фтизіатра. З жовтня 1945 року він - головний лікар райлікарні, а з червня 1947 року очолює райсанстанцію. В 1945 році штат райлікарні (без поліклініки) складав: два лікарі, включаючи головного, шість медсестер, три акушерки, десять санітарок, завгосп, кухарка, праля, сестра-хазяйка, бухгалтер, конюх, нічний сторож.


У 1946 році завідувачем райздороввідділу працює М.С. Падалкін, якого змінює на посаді Олена Юхимівна Редько. Райсанстанцією керує фельдшер Микола Андрійович Костюченко, якого в травні 1947 року змінює Леонід Степанович Канарський. У Болячівському колгоспному пологовому будинку працює акушерка Марія Федорівна Новік, а в Ставищанському пологовому будинку - акушерка Ніна Андріївна Поліщук.


В червні 1946 року головним лікарем призначено хірурга Михайла Івановича Дроздовського.


В 1947 році Брусилівський районний відділ охорони здоров'я опікується такими медичними закладами: Брусилівською райлікарнею, Брусилівською райсанстанцією,Брусилівською райаптекою, Брусилівською медамбулаторією (поліклінікою), 10-ма колгоспними пологовими будинками, 2-ма медпунктами підприємств, 13-ма ФАПами та ФП.


У 1953 році лікар-хірург Михайло Васильович Цалюк призначається завідуючим районним відділом охорони здоров'я.


Поступово, в післявоєнний період, відбудовувалась райлікарня та будувались нові корпуси дитячого та терапевтичного відділень.


У кінці 50-х років ХХ століття в медичній галузі народного господарства відбуваються певні зміни: ліквідовуються районні відділи охорони здоров'я, і управління медичною службою переходить до центральних районних лікарень, в яких теж здійснюються певні структурні зміни.


Наприкінці 1957 року головним лікарем райлікарні призначається Леонід Ілліч Левентінський, який до цього працював отоларингологом та заступником головного лікаря з лікувальної частини. М. І. Дроздовський переходить на роботу завідуючого хірургічним відділенням.


На початку 1960 року Л. І. Левентінський залишає посаду головного лікаря, тимчасово виконуючим обов'язки головного лікаря призначено М. І. Дроздовського. А в середині 1960 року головним лікарем призначено Василя Яковича Козіянчука, який був заступником головного лікаря по роботі з медичною мережею району.


В 1961 році за сумлінну працю лікаря М. І. Дроздовського нагороджено орденом Леніна.


В зв'язку з адміністративно-територіальною реформою 1957-1962 років, населені пункти Брусилівського та частина Корнинського районів передані до реорганізованого Коростишівського району і Брусилівська центральна районна лікарня стає райлікарнею №2 Коростишівського району. Райсанстанція об'єднується з Коростишівською райсанстанцією, а в Брусилові залишається санітарно-епідеміологічний відділ, в якому тривалий час працював фельдшер А. Є. Нижник. У вивільнений будинок райкому компартії в 1963 році переводиться поліклініка, пристосовується під неї приміщення, обладнуються рентгенологічний, фізіотерапевтичний кабінети, створюється окремо для поліклініки клінічна лабораторія. В зв'язку з реорганізацією Брусилівської МТС вивільнилось ще декілька приміщень, одне з яких також було передано райлікарні і обладнано спочатку під протитуберкульозний диспансер. У подальшому там розмістились офтальмологічне та терапевтичне відділення №2.
З 1964 року роботою середнього і молодшого медичного персоналу протягом більше ніж 20 років керувала досвідчена, висококваліфікована старша медична сестра Таїсія Григорівна Стаценко. Вона вміло згуртувала навколо себе грамотний висококваліфікований медичний персонал. Це - Ольга Павлівна Значковська, Ольга Яківна Червонюк, Ніна Григорівна Мілієнко, Лідія Марківна Гребенюк, Дося Марківна Рябчук, Галина Іванівна Єфремова.


В 1970 році лікарню очолила Антоніна Семенівна Ковальчук, начмедом призначено лікаря-хірурга Альфреда Олексійовича Ніколайчука.
На 1972 рік у Брусилові діяли: лікарня на 150 ліжок і поліклініка, де працювало 19 лікарів та 52 особи середнього медперсоналу. Аптеку №13 на початку 1979 року очолила Людмила Федорівна Нагорна, а з кінця 1979 року - Василь Васильович Басалкевич.
У 1986 році головним лікарем Брусилівської райлікарні №2 стає Наталя Олександрівна Троценко.


Після відновлення у червні 1990 року Брусилівського району райлікарня №2 стає центральною районною лікарнею, яку очолила Н. О. Троценко, начмедом призначено І. О. Кіщенко, головною медичною сестрою - Г. П. Кононову. Виділено було окремо поліклінічне відділення, яке очолив В. Й. Шалавінський. Відновлює роботу районна рада профспілок медичних працівників, яку очолила Наталія Іванівна Ткаченко. Вона ж займається і питаннями роботи Товариства Червоного Хреста та Червоного Півмісяця. В лікарні функціонують: два терапевтичні відділення (завідуючі З. М. Желтякова, К. С. Греченюк), хірургічне (завідуючий А. О. Ніколайчук), дитяче (Г. М. Нечипоренко), інфекційне (завідуюча А. С. Ковальчук), пологове (А. А. Костенко), дитяча консультація (завідуюча Н. І. Литвинчук). Працюють також рентгенкабінет (лікарі О. Я. Ковальчук, В. С. Дерев'янченко), тубкабінет (лікар П. А. Бугайчук), клінічна лабораторія, фізіотерапевтичний кабінет.


З травня 1991 по березень 1998 року посаду головного лікаря центральної районної лікарні (з 1992 року Брусилівського територіально-медичного об'єднання) обіймав Анатолій Павлович Осадчук.


З 2-го лютого 1992 року відновлює роботу Брусилівська районна санітарно-епідеміологічна станція, яку очолює державний санітарний лікар Брусилівського району Лариса Дмитрівна Камишева. Створюються епідеміологічний відділ з баклабораторією, санітарно-гігієнічний відділ з лабораторією фізико-хімічних досліджень та дезінфекційний відділ. З початку 1996 року Брусилівську райСЕС очолює Валентина Петрівна Шуляренко, яка до цього часу очолювала Народицьку райСЕС. Нині в райСЕС 25 працівників кваліфіковано здійснюють державний санітарний та епідеміологічний нагляд та виконують моніторинг за забрудненістю харчових продуктів, води та інших об'єктів навколишнього середовища.
В зв'язку з переселенням у район потерпілих від аварії на ЧАЕС, розпочато будівництво нової лікарні, переселяються і медичні працівники з районів, потерпілих від чорнобильського лиха. Серед них: Володимир Іванович Лісовський (очолював поліклінічне відділення з 1993 року по 1998 рік), стоматологи Ольга Миколаївна В'ялець, Лучіка Федорівна Герасименко, Анатолій Васильович Аврамчук, медсестри Валентина Никифорівна Міщук, Марія Миколаївна Шкіль, Валентина Петрівна Коструба, Валентина Михайлівна Бичкова, Світлана Юріївна Присяжнюк, Наталія Михайлівна Шуляренко, Лідія Петрівна Ненюк, акушерка Олена Борисівна Столярчук, масажист Олег Леонідович Кузьменко, клінічні лаборанти Валентина Олексіївна Кузьменко, Лідія Іванівна Рибець, фельдшери оргметодкабінету Наталія Вікторівна Ненюк, Оксана Авакумівна Степанченко, Валентина Михайлівна Коструба, молодші медичні сестри: Олена Василівна Скиданчук, Ганна Миколаївна Романовська, Ніна Казимирівна Владиченко та інші.
У березні 1998 року на посаду головного лікаря було призначено Наталію Олександрівну Троценко, заступником головного лікаря з поліклінічної роботи призначено Миколу Анатолійовича Голішевського, заступником головного лікаря по роботі з медичною мережею району призначено Миколу Миколайовича Медведя.


В 2001 році здана перша черга нової лікарні, куди ввійшли приміщення відділення швидкої медичної допомоги, централізоване стерилізаційне відділення, приміщення інфекційного відділення, тут зараз тимчасово розміщені дитяче та пологове відділення, патолого-анатомічне відділення з лабораторією. Збудований новий сучасний харчоблок, пральня, гараж, нова сучасна котельня, що опалюється природним газом.
Нині Брусилівська центральна районна лікарня - це багатопрофільний медичний заклад, на який сесією Брусилівської районної ради покладено функцію керівництва медичною службою в районі і забезпечення населення медичною допомогою. З цими обов'язками вдало справляється головний лікар ЦРЛ Наталія Олександрівна Троценко та її заступники: з лікувально-діагностичної роботи Тетяна Рішардівна Завадська, з медичного обслуговування населення Микола Миколайович Медвідь, з амбулаторно-поліклінічної роботи Микола Анатолійович Голішевський. У цьому їм допомагають головна медична сестра Галина Петрівна Кононова, старша медична сестра поліклінічного відділення Марія Миколаївна Шкіль, головний бухгалтер Тетяна Степанівна Лозова.


Медична допомога жителям району надається такими медичними закладами: сільськими лікарськими амбулаторіями в селах Ставище (головний лікар Ліна Адамівна Міткевич), Морозівка (головний лікар Віктор Григорович Рященко), Соловіївка (головний лікар Марія Олександрівна Мартинюк), Биків (завідуюча Ніна Кирилівна Петровська), Приворіття (завідуюча Тамара Миколаївна Ільницька), Хомутець (амбулаторія з 2001 року, завідуюча Галина Володимирівна Власенко); фельдшерсько-акушерськими пунктами в сс. Н. Озеряни, Водотиї, Покришів, Скочище, Лазарівка; фельдшерськими пунктами в сс. Озера, Романівка, Пилипонка, Високе, Осівці, Вільшка, Болячів, Долинівка, Соболівка, Карабачин, Містечко, Ястребенька, а також відділеннями центральної районної лікарні.


Хірургічне відділення на 25 ліжок для хворих з хірургічною, ортопедичною та отоларингологічною патологією, має операційну. Завідує відділенням з 2000 року Олександр Советович Греченюк, терапевтичне відділення з неврологічними ліжками (на 35 ліжок) - завідуюча відділенням Тетяна Рішардівна Завадська, дитяче відділення (на 15 ліжок) - завідуюча відділенням Галина Михайлівна Нечипоренко, пологове відділення (на 5 ліжок) - завідуюча відділенням Людмила Григорівна Гаврилюк, відділення реанімації та інтенсивної терапії з гінекологією (на 10 ліжок) - завідуючий Сергій Георгійович Урангін, інфекційне відділення на 10 ліжок.


У центральній районній лікарні основну роботу з амбулаторного забезпечення населення здійснює поліклінічне відділення на 200 відвідувань за зміну. До складу поліклінічного відділення входять також дитяча (райпедіатр Тетяна Олександрівна Чорна) та жіноча консультації, денний стаціонар на 20 ліжок (медсестра Валентина Олексіївна Коротчук). Було створено онкологічний (лікар В. Й. Шалавінський, медсестра Т. П. Пилипенко), психіатричний (лікар А. К. Конюх, медсестри В. С. Тарасюк, С. Ю. Присяжнюк), дерматологічний (лікар А. П. Осадчук, медсестра Т. М. Лотоцька), ендокринологічний кабінети (медсестра Т. В. Старовойтенко). Терапевтичну службу району очолює Катерина Сергіївна Греченюк. У фізкабінеті працює досвідчена медсестра Галина Павлівна Шалавінська. Роботу неврологічного кабінету організовує медсестра О. В. Сидоренко. В хірургічному кабінеті працює медсестра Л. В. Горохова. Флюоротекою опікується В. І. Капустюк.


Продовжують надавати медичну допомогу населенню ветерани: лікар-терапевт Зоя Миколаївна Желтякова, лікар-невролог Ганна Іванівна Медвідь, зав. дитячим відділенням Г. М. Нечипоренко, фтизіатр В. І. Лісовський, отоларинголог Іван Олексійович Кіщенко та медсестра В. І. Петренко, рентгенолог Василь Сильвестрович Дерев'янченко, лікар-педіатр Надія Іванівна Літвинчук, медсестра тубкабінету Тамара Василівна Ходаківська, рентгенлаборант Василь Архипович Горобчук. Тривалий час працює в лікарні ветеран Микола Іванович Пархоменко - кочегар поліклініки.


Медичні працівники беруть активну участь у громадському житті району. Серед них є депутати сільських і селищних рад, а головний лікар Н. О. Троценко і лікар ортопед-травматолог М. М. Коротчук - депутати обласної ради. Сьогодні колектив медичних працівників Брусилівської центральної районної лікарні бережно зберігає традиції, які були започатковані старшими колегами ще на зорі становлення медицини краю.