Лікарні спроможної мережі, які не матимуть кондиціонерів у палатах, з наступного року втратять можливість контрактуватися із НСЗУ за певними пакетами – Віктор Ляшко
У медичних закладах нормативно встановлені особливі вимоги до мікроклімату приміщень. Це стосується багатьох показників: рівня вологості, температури повітря, кондиціонування тощо. Від цього залежить як стан здоров’я самого пацієнта, так і самопочуття медичних працівників. Минулорічний опалювальний сезон в умовах повномасштабної війни і постійних «блекаутів» показав, наскільки важливо, щоб кожна лікарня була оснащена автономними джерелами безперебійного електроживлення.
Під час контрактування із НСЗУ на 2022 рік однією з вимог до лікарень, які надають спеціалізовану медичну допомогу, була наявність резервного джерела електропостачання. Це дозволило медичній системі вистояти попри численні атака ворога на енергетичну інфраструктуру України.
«Сучасна якісна медицина – це не лише про актуальні стандарти лікування, високотехнологічне медичне обладнання, медиків-професіоналів, але і про комфортне перебування в медичних закладах як для пацієнтів, так і для медичних працівників. Забезпечення оптимальних умов мікроклімату в приміщеннях лікарень – елемент санітарно-протиепідемічних вимог. Що стосується генераторів, то включення їх наявності до вимог контрактів з НСЗУ сприяло тому, аби кожна лікарня завчасно подбала про те, щоб забезпечити себе автономними джерелами електропостачання. Наразі, у рамках підготовки до зими, українські медичні заклади мають 4 095 генераторів», – зазначив Віктор Ляшко.
За словами міністра охорони здоров’я, медичні заклади, які увійшли до спроможної мережі, повинні бути готовими не лише до викликів зими, а вже розпочинати підготовку до комфортного перебування пацієнтів у літній сезон.
«На жаль, що стосується кондиціонування, ситуація зовсім інша. Кондиціонери встановлені лише у 12% палат. Це вкрай низький показник. Закликаю керівників лікарень активно готуватися до наступного літа вже зараз. Міністерство охорони здоров’я допомагає лікарням і з залученням коштів для реконструкції, і з забезпеченням дороговартісним обладнанням. Забезпечити ж комфортні умови перебування безпосередньо в палатах – це те, що фінансово під силу самим закладам. Ми бачимо це із тих залишків коштів, які є сьогодні на рахунках у лікарнях, за даними Нацслужби здоров’я, це – понад 23 млрд грн. Ці кошти – не абстрактні цифри на рахунках, вони мають використовуватися на благо пацієнтів та покращення якості надання медичної допомоги», – додав міністр охорони здоров’я.
Міністерство охорони здоров’я детально проаналізувало ситуацію із забезпеченням кондиціонерами медичних закладів, які увійшли до спроможної мережі. Результати свідчать, що наразі із понад 54 000 палат кондиціонери мають лише 6 897. Тобто кондиціонерами забезпечені лише 12% палат у лікарнях спроможної мережі. Найбільше палат з кондиціонерами є у медзакладах Києва – 30% та у медзакладах Дніпропетровщини – 23% від загальної кількості палатного фонду. Схожа ситуація і з ординаторськими: найбільший відсоток оснащення кондиціонерами в місті Києві та на Херсонщині – по 64%. Найменш забезпечені кондиціонерами лікарні Волинської області, де кондиціонери є лише у 2% палат. Всього на 5% забезпечені кондиціонерами лікарняні палати у медзакладах Вінниччини, Львівщини та Чернігівщини.
За словами міністра охорони здоров’я, пацієнти під час лікування у медзакладі мають перебувати в комфортних умовах. Так само як і медики повинні мати гідні умови праці. Тому наразі перед кожним керівником лікарні, яка увійшла до спроможної мережі, стоїть завдання: до кінця року «покрити» кондиціонерами палати та ординаторські у своєму медзакладі.
Лікарні, які увійшли до спроможної мережі та які не зможуть забезпечити кондиціонерами свої приміщення відповідно до вимог, – втратять можливість контрактуватися із Національною службою здоров’я за певними пакетами вже з 1 січня 2024 року.
Пресслужба МОЗ
