ДЕПАРТАМЕНТ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

На базі Житомирського інституту медсестринства відбулося засідання розширеної колегії управління охорони здоров'я облдержадміністрації. До участі в зібранні були запрошені головні лікарі ЦМЛ, ЦРЛ, ТМО, обласних лікувально-профілактичних закладів, керівники санаторіїв, центрів та закладів освіти галузі охорони здоров'я, головні обласні та позаштатні спеціалісти, начальники управлінь та відділів охорони здоров'я міст і районів області, головні лікарі райміських СЕС. Крім того, участь у зібранні взяв перший заступник голови обласної ради Володимир Юрійович Арєшонков, заступник голови обласної державної адміністрації Віктор Степанович Балюрко.

Перед учасниками зібрання з доповіддю виступив начальник управління охорони здоров'я облдержадміністрації Олександр Костянтинович Толстанов. Він поінформував присутніх про підсумки діяльності установ і закладів охорони здоров'я області за 2010 рік та пріоритетні завдання й перспективи розвитку охорони здоров'я Житомирщини на 2011 рік.

Про стан інфекційної, паразитарної захворюваності та виконання обсягу профілактичних щеплень населення області за 2010 рік та завдання на 2011 рік доповів головний державний санітарний лікар області Олександр Сергійович Волков.

Крім того, в обговоренні доповідей взяли участь заступник голови облдержадміністрації Олександр Якович Гусак, голова профспілки медичних працівників області Алла Федорівна Супряга, завідуючий відділом охорони здоров'я Ружинської райдержадміністрації Віталій Віталійович Ніколайчук, заступник головного лікаря з поліклінічної роботи обласної клінічної лікарні імені О.Ф.Гербачевського Сергій Іванович Шевченко, голова Громадської ради при управлінні охорони здоров'я облдержадміністрації Анатолій Віталійович Мельничук та інші.

Доповіді виступаючих на колегії – в найближчих номерах газети „Пульс”.

Напевне, жодна інша галузь не викликає у громадян такого інтересу і такої тривоги, як охорона здоров’я. Суспільство ніколи не буде байдужим до оцінювання рівня і якості медичної допомоги та послуг, що надаються медичними установами.

  У гострих дискусіях, які розгорнулися в останні роки навколо проблем реформування охорони здоров'я, досить частими стають аргументи, сутність яких зводиться до банальної думки про необхідність збільшення фінансування галузі. Все ж міжнародний досвід свідчить, що збільшення фінансування без створення ефективних механізмів керування, раціонального використання наявних ресурсів не дає бажаних результатів. Навіть у США, країні з досить високим нормативом на душу, опитування суспільної думки продемонструвало, що 89% населення незадоволені існуючою системою організації медичної допомоги, наполягаючи на її принципових змінах і навіть вимагаючи повної перебудови системи.

Без сумніву, вітчизняна система охорони здоров'я має потребу в збільшенні фінансування, причому досить значному. Проте гострота цього питання визначається більшою мірою тим, наскільки ефективно використані фінансові кошти і наскільки збільшені грошові потоки вплинуть на обсяги і якість медичної допомоги для населення, її доступність і остаточний результат.

Планові показники видатків на 2010 рік (926 386,2 тис грн.) значно перевищують цю суму (більше ніж на 20 млн. грн.), але ж структура видатків свідчить про те, що для існування та відновлення коштів практично немає.      Найбільшу частку у структурі витрат на утримання лікувально-профілактичних закладів посідають видатки на заробітну плату з нарахуваннями та енергоносії, що становить більше ніж 85 % загального фонду бюджету; видатки на медикаменти – 6,7 %; на харчування – 2,6 % від загального фонду бюджету.

В розрахунку на одного жителя області профінансовані видатки з бюджету склали 720,00 грн. (за аналогічний період 2009 року – 585,44 грн.).

Середня заробітна плата медичних працівників зросла і становить 1775,00 грн. (у 2009 році – 1163,60 грн.) на одну зайняту посаду.

В умовах обмеженого фінансування особливо загострюється питання ефективності та ощадливості використання бюджетних коштів і майна, а це: надмірна кількість лікарень, що не відповідають потребам населення; надмірна (часто закріплена законодавчо) кількість спеціалізованих ліжок, що не враховує реальних потреб; фактична відсутність функціональної різниці між лікарнями різного рівня, а саме: деякі лікарні загального профілю функціонують як соціальні заклади, тому що мають місце занадто тривалі періоди перебування пацієнтів у лікарнях.

Лікарня повинна бути лікарнею із ефективним використанням ліжкового фонду - це  не санаторії! Тому потрібно шукати інші джерела фінансування, інші напрямки розподілу коштів.

За 2010 рік закладами охорони здоров’я залучено 70360,1 тис. грн. позабюджетних коштів (за 2009 рік – 60765,6 тис. грн.), у т.ч. благодійних внесків, грантів та дарунків – 39096,6 тис. грн.. ( з них гуманітарної допомоги – 4545,1 тис. грн.), платних послуг – 31263,5 тис. грн.. (в т.ч. послуг з освіти – 12294,2 тис. грн.).

Звичайно ці кошти не дозволять вирішити всі проблемні питання  галузі.  Сьогодні більша половина обладнання у  лікувально-профілактичних закладах морально та фізично зношене, хворі за власні купують ліки, медичні засоби як при амбулаторному, так і при  стаціонарному лікуванні. Середня потреба витрат на забезпечення норми харчування у лікувально-профілактичних закладах становить до 25 грн., а фактично профінансовано не більше 7 грн.

Потужним джерелом позабюджетного фінансування галузі охорони здоров’я  області стала лікарняна каса. Понад 213 тис. жителів області є членами благодійної організації “Лікарняна каса Житомирської області”  (майже 16% усього населення).

За весь період діяльності медичні установи області отримали від лікарняної каси ліків на суму понад 100 млн. грн., у тому числі у 2010 році – майже 23 млн. грн.

Розмір фінансування в перерахунку на одного члена організації у 2010 році становив 118,53 грн., що в 2,5 раза перевищує аналогічний показник бюджетного фінансування (48,35 грн.) по статті коду економічної класифікації видатків (КЕКВ) 1132 "медикаменти та вироби медичного призначення" в перерахунку на одного жителя.

Яскравим прикладом можливостей лікарняної каси є об’єми додаткового забезпечення обласної клінічної лікарні імені О.Ф.Гербачевського. У 2010 році вона отримала від лікарняної каси ліків на суму 5 млн. 924 тис. грн., що перевищує бюджетне фінансування у 2,27 раза, а частка пацієнтів лікарняної каси становила лише 34% від загальної кількості пролікованих.

Фінансування галузі у 2010 році, як і в попередні роки, було недостатнім. Але завдяки спільним зусиллям влади, медичних працівників, спонсорів нам вдалося:

* ввести в експлуатацію Центр жінки у м. Бердичеві, пологове відділення в  Олевській центральній районній лікарні, акушерсько-гінекологічне відділення  у Малинському міськрайТМО;

*  відкрити відділення  ультразвукової діагностики у Коростишівській центральній районній лікарні;

* провести реконструкцію: 2-х фельдшерсько–акушерських пунктів в с. Зарубенці Андрушівського району та в с. Гізовщина Любарського району; дільничної  лікарні в с. Соколів Червоноармійського району; лікарської амбулаторії в с. Слободище Бердичівського району та амбулаторії загальної практики – сімейної  медицини в с. Велика Волиця Любарського району; реанімаційного відділення Андрушівської центральної районної лікарні;

* розпочати будівництво другого пускового комплексу Брусилівської центральної районної лікарні.

Установами та закладами охорони здоров’я області за кошти Державного бюджету отримано медичного обладнання на загальну суму 30770,0 тис. грн. За кошти резервного фонду державного бюджету установами та закладами охорони здоров’я області отримано медичного обладнання на загальну суму 2907,8 тис. грн. По гуманітарній допомозі отримано апарати штучної вентиляції легень на суму 126,5 тис. грн.

Заклади  ПМСД за кошти місцевих бюджетів отримали 6 автомобілів: 2 автомобілі «Лада» - Житомирська ЦРЛ, 1 автомобіль «Лада» -  ЦМЛ м. Бердичева та 2 автомобілі швидкої допомоги - Овруцька ЦРЛ, РЛ                с. Словечно, 1 автомобіль «Лада»  -  Олевська ЦРЛ.

Проведено капітальні ремонти ЛПЗ області на загальну суму 8865,9 тис. грн. ,  поточні ремонти  на суму  1719,5 тис. грн.

З коштів обласного  та місцевих бюджетів у 2010 році всього витрачено 2,4 млн. грн. на реконструкцію та капітальний ремонт котелень:  Андрушівської, Коростишівської, Любарської, Черняхівської, Чуднівської ЦРЛ, дільничної лікарні с. Бараші Ємільчинського району   та котельні ОПТС «Лісова казка». За рахунок проведеної децентралізації опалення та реконструкції котелень  в ЛПЗ області  у четвертому кварталі  2010 року вартість зекономлених паливно – енергетичних ресурсів склала 278 тис. грн.

Загальновідомо, що ніколи найсучасніший апарат, комфортабельна палата не замінить досвідченого, високваліфікованого медичного працівника.

У лікувально-профілактичних закладах області працює 4544 лікаря, що на 39 осіб менше ніж на початку 2010 року. Показник забезпеченості лікарями становить 35,3 на 10 тис. нас. ( Україна 2009 рік   - 43.2).  Із загальної кількості працюючих лікарів 1111 (24,5%) – особи пенсійного віку (за 2009 рік відсоток працюючих пенсіонерів – 23,25).

Укомплектованість штатних лікарських посад фізичними особами  по області становить 72,1%, в обласних закладах-75,6%, міських - 75,7%, районних - 68,3%, у закладах ПМСД – 47,7%. Жодна посада не зайнята лікарем у 36 сільських лікарських амбулаторіях. Постає риторичне запитання: яку функцію сьогодні виконують ці амбулаторії?

Слід також звернути увагу на те, що  майже в усіх районах області за окремими спеціальностями (хірургія, анестезіологія, стоматологія, отоларингологія) працює лише один фахівець. Тобто, лікар не має можливості ні взяти лікарняний, ні повноцінно піти у відпустку, ні поїхати на курси вдосконалення тощо. І як наслідок -  перевантаження, зниження працездатності, помилки в роботі, погіршення показників діяльності.

На початок 2011 року у лікувально-профілактичних закладах області працювало  молодших спеціалістів з медичною освітою - 13641. Показник забезпеченості закладів охорони здоров’я молодшими спеціалістами з медичною освітою  становить 106,1 на 10 тис. населення.

Досить високому  рівню забезпеченості   цієї категорії медичних працівників сприяє  наявність в області 4 закладів по підготовці    молодших спеціалістів з медичною освітою: Житомирський інститут медсестринства, Житомирський базовий фармацевтичний коледж, Бердичівський та Новоград-Волинський медичні коледжі.

Натомість у 18 фельдшерських та фельдшерсько-акушерських пунктах посади не зайняті медичним працівником, що становить 2,2% від загальної кількості ФП та ФАПів. Із загальної  кількості працюючих  молодших спеціалістів з медичною освітою 1699 – пенсійного віку, що складає   12,5% від усіх працівників ( у 2009 році – 11,6, у 2008 році – 11,04, у 2007 році - 10,2%). Очевидним є збільшення працівників пенсійного віку.

Першочерговим залишається питання підготовки кадрів.  Як заявив  у своєму інтерв’ю Міністр охорони здоров’я Ілля Ємець: «Лікар повинен навчатися все життя». Відповідно і молодший медичний персонал.

На жаль, лише 16% лікарів районних та міських закладів у 2010 році були на тематичних курсах та 1% пройшли стажування на місцевій базі. Жоден лікар не був на тематичних курсах, не підвищував кваліфікацію на місцевій базі  з Володарсько–Волинського, Брусилівського, Ємільчинського, Лугинського, Народицького, Олевського, Червоноармійського, Чуднівського районів та м. Коростеня. Прошу головних лікарів взяти дане питання на контроль, рівномірно спланувати цю роботу у 2011 році, відокремлювати заявку на спеціалізацію та удосконалення медичних працівників.

Сьогодні умови для підвищення кваліфікації в наших   навчальних закладах створені. Так, у  2010 рік в інституті медсестринства запроваджено додаткові цикли спеціалізації та удосконалення медичних сестер-бакалаврів, заступників головного лікаря з медсестринства, медичних сестер-координаторів, помічників лікаря стоматолога. З метою удосконалення системи післядипломної безперервної освіти практикуючих медсестер створена Координаційна рада.  У цьому році створені атестаційні комісії в Бердичівському та Новоград – Волинському коледжах.

Лишається проблемним питання забезпечення житлом медичних працівників області: 321 лікар та 795 молодших спеціалістів з медичною освітою потребують житла. Упродовж 2010 року  житло отримали 4 лікаря (3 - з ЦМЛ м.  Бердичева, 1- з Черняхівського району) та 4 молодших спеціалісти з медичною освітою. (2 з Овруцького та по одному з Малинського та Ружинського районів).

Завдання на 2011 рік:

* постійне підвищення професійного рівня працівників галузі;

* організація навчання  студентів у вищих навчальних медичних закладах за рахунок коштів місцевих бюджетів за трьохсторонньою угодою (студент, держадміністрація, ВУЗ)

В області функціонують 239 закладів сімейної медицини, і темпи її впровадження постійно знижуються. Так, протягом звітного року відкрито всього 3 заклади сімейної медицини замість 8 за планом, затвердженим наказом управління охорони здоров`я від 18.03.2010 р. №164 а.

Показник  кількості штатних посад сімейних лікарів на 10 тис. населення склав 4,69,  по Україні за 2008 р. – 1,96. Забезпеченість сімейними лікарями на 10 тис. населення по області – 3,75 (по Україні за 2008 р. – 1,6). Укомплектованість штатних посад сімейних лікарів становить по області  80,03 (по Україні за 2008 р. – 81,54).

Питома вага населення, якому надається медична допомога на засадах сімейної медицини становить 76,27 % (по Україні за 2008 рік – 32,55%), у тому числі дітям – 41,64% .

Основними причинами невиконання заходів щодо реорганізації  ПМСД на засадах сімейної медицини є:

вкрай  недостатня кількість молодих спеціалістів  зі спеціальності  «Загальна практика – сімейна медицина», які направляються в область Міністерством охорони здоров`я  України (кількість випускників вищих навчальних медичних закладів України, які проходять інтернатуру за спеціальністю «Загальна практика-сімейна медицина» з року в рік зменшується: з 17 у 2007 році до 2  у 2010 році),

недоїзд молодих спеціалістів за направленням;

недофінансування закладів сімейної медицини, особливо у сільській місцевості;

низька заробітна плата фахівців сімейної медицини;

проблеми у ні забезпеченні сімейних лікарів нормальними умовами праці, житлом, санітарним автотранспортом, медичним обладнанням, інвентарем. Вирішення цих проблем протягом 2011 -2015 років забезпечить рівень охоплення населення наданням медичної допомоги на засадах сімейної медицини  - не нижче 90%.

Проблема туберкульозу, СНІДу, онкологічних захворювань.

Загальна профілактика туберкульозу була направлена на охоплення  флюорографічними оглядами населення, в т.ч. осіб, що  відносяться до групи ризику,  проведення туберкулінодіагностики,    хіміопрофілактики тощо.

Чи отримали ми результат від вкладених державою, обласною адміністрацією коштів?

Зниження рівня захворюваності на туберкульоз - до 81 на 100 тис. нас. (1% на рік). Захворюваність на туберкульоз серед населення -   76.0 на 100 тис. нас. проти  77.5 (мінус 2%) у 2009 році. Серед дітей від 0 до 14 років – 5.4 проти 8.2 (мінус 34%), серед дітей від 15 до 17 років – 15.7 проти 22.4 (мінус 30%).

Зниження рівня смертності від активного туберкульозу - до 14 на 100 тис.нас. (1% на рік)

Смертність від активного туберкульозу – 11.0 на 100 тис.нас. проти 11.4 у 2009 році (мінус 3.5%).

Збільшення на 5% кількості хворих з позитивними результатами лікування

Показник абацилювання ( 2007р. - 93.4%, 2008 р. – 93.5%, 2009 рік- 91%; 2010 р. – 93,0%), закриття порожнини             (2007р. - 86.8%, 2008 р. – 87%, 2009 рік- 80,8%,. 2010 р. – 87%)

Проблемні питання, які потребують вирішення в 2011році.

1. Необхідно підвищити ефективність роботи флюоротек ЦРЛ, ЦМЛ шляхом покладання персональної відповідальності за їх роботу  на одного із заступників головного лікаря та контролю з боку начальників відділів охорони здоров’я райдержадміністрацій.

2. Забезпечити якісну роботу у вогнищах туберкульозу: обстеження всіх контактних; призначення хіміопрофілактики. Особливу увагу звернути на контактних дітей.

3. Забезпечити роботу обласних протитуберкульозних санаторіїв на повну потужність шляхом збільшення кількості направлених хворих.

4. Забезпечити якісний відбір та направлення хворих на мікроскопічне дослідження мокротиння.

В області залишається складною   ситуація з ВІЛ/СНІДу. Упродовж 2010 року в ЛПЗ області була забезпечена можливість доступу різних категорій населення до добровільного консультування і тестування на ВІЛ – інфекцію.

Показник захворюваності на ВІЛ-інфекцію  зріс в 1.3 раза  і складає 36.0 на 100 тис. нас. проти 26.5 у 2009 році, СНІД - у 1.2 раза і складає 10.3  проти 8.5. За 2010 рік в області зареєстровано 463  ВІЛ-інфікованих осіб, показник поширеності  на 100 тис. нас.  складає 136.9   проти 114,3 у 2009 р.       ( Україна за  2009 р.-  220,9 на 100 тис.нас.).

 

Шляхи передачі ВІЛ-інфекції в області залишаються на рівні загальнодержавних :  парентеральний - 50%,  статевий -32%,   від матері до дитини  – 17%.

30 дітей та 201 дорослий отримують антиретровірусну терапію, з них 27 осіб з ВІЛ-асоційованим туберкульозом. Діти, народжені від ВІЛ –інфікованих матерів, забезпечені харчуванням.

Смертність від СНІДу становить 5,4 на 100 тис. нас.  проти  5,0 у  2009 році.

 

Очікувані результати

Отримані результати

Зниження передачі ВІЛ від матері до дитини до 7% до початку року ( опт. 6.8%)

Передача ВІЛ від матері до дитини за   2010 р. – 1.9, у 2009 році – 0; у 2008 р.-  2.86% ( 2 дитини)

 

З метою підготовки фахівців на до- та післядипломному етапах з питань ВІЛ - інфекції за підтримки Дитячого Фонду ООН (ЮНІСЕФ) на базі Житомирського інституту медсестринства створено Всеукраїнський тренінговий центр з питань профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини. Тренінговий центр оснащений сучасними технічними засобами за рахунок коштів Дитячого Фонду ООН (ЮНІСЕФ) на суму 70 тис. грн. Організація тренінгового центру дасть позитивний імпульс активізації роботи з попередження ВІЛ/СНІДу в Україні.

Онкологічні захворювання.

Показник захворюваності на злоякісні новоутворювання за 2010 рік   збільшився і складає 307.1 на 100 тис. населення проти 303.7 у 2009 році. Натомість  негативною є динаміка питомої ваги занедбаних випадків онкозахворювань у ІУ ст. захворювання - 17.3 % проти 16.6 %  (у т.ч.    серед сільських жителів –  19.2% проти 18,1% у 2009 році) по всіх нозологіях.  Це є результатом неякісних, не повних профоглядів.

За останні 5 років покращилась ефективність лікування онкохворих. Які результати ми отримали?

Очікувані результати

Отримані результати

Зниження рівня смертності від злоякісних новоутворень - на 3%

Смертність від злоякісних новоутворень 169.7 проти 179.2 у 2009 році ( мінус 5.3%).

Зниження показника летальності до року - на 0.2%

летальність до року серед хворих на злоякісні новоутворення склала 30,8%, за 2005 рік - 37,8%, по Україні за 2009 рік летальність до року склала – 34,5%.

 

Зменшення первинної інвалідності від новоутворень ( на 10 тис.нас.)

Новоутворення – 10.8, з них злоякісні – 10.4 проти 11.5 і 11.2   у 2009 році відповідно

Для покращання роботи онкологічної служби необхідно:

* покращити проведення профоглядів населення з метою своєчасного виявлення передпухлинної патології та її лікування;

* забезпечити лікарні сучасною ендоскопічною, ультразвуковою, рентгенологічною, кольпоскопічною апаратурою;

* покращити роботу з пропаганди здорового способу життя;

* відкрити в облонкодиспансері обласний кабінет патології шийки матки;

* для покращання надання допомоги хворим у термінальних стадіях необхідно вирішити питання відкриття відділень - хосписів в усіх районах та містах області.

Кожен лікар повинен знати: спочатку виключити онкологію та туберкульоз, а потім діагностуємо інші захворювання.

Поліпшення надання допомоги хворим із серцево – судинними захворюваннями.

На сьогодні день в області є широкий об'єм методів функціональної діагностики та лабораторного обстеження захворювань серцево-судинної системи. Із відкриттям в обласній  клінічній  лікарні відділення рентген-ендоваскулярної хірургії та інтервенційної  радіології    мешканцям  області  стали доступними такі діагностичні    втручання, як дослідження судин та порожнин серця, ангіографії судин головного мозку,  операції стентування   як  коронарних, так  і  інших магістральних судин, у тому числі  і сонних артерій , операції   з імплантації штучних водіїв ритму серця. Для проведення  цих втручань   раніше хворі змушені були звертатися у науково-дослідні інститути м. Києва та зарубіжні клініки.  Зокрема, у відділенні   проведено      122  коронаровентрикулографії  та     14 стентувань  коронарних артерій ,  4  з яких -  на фоні гострого інфаркту міокарда,  та 2  - після проведення ургентної  тромболітичної терапії, 45 ангіографій каротидного басейну, імплантовано 18 тимчасових та 21 постійних двокамерних штучних водіїв ритму  серця;  пристрій для постійного холтерівського моніторування  ЕКГ. Практично усі втручання проведені безкоштовно, завдяки наявному централізованому забезпеченню витратними матеріалами  згідно розподілу МОЗ за програмою «Запобігання та лікування серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань на 2006-2010 роки»  та додаткового забезпечення за рахунок коштів обласного бюджету.

З метою покращання надання медичної допомоги  хворим з гострим коронарним синдромом в області впроваджена  і проводиться тромболізисна  терапія ще на етапі «терапевтичного вікна» , тобто в перші 4 години від початку виникнення гострого коронарного синдрому.

Так, в області проведено 54 тромболізиса у хворих на інфаркт міокарда: 41 – в ЦМЛ № 1 м.Житомира, 10 – в обласній клінічній лікарні ім.О.Ф.Гербачевського, по 1 – в Малинській ЦРЛ, Коростенській ЦМЛ та Новоград-Волинському райміськТМО.

Аналізуючи показники захворюваності та смертності  від інфаркту міокарда в останні роки відмічається їх стабільність.

У 2011 році планується:

* впровадити тромболітичну терапію в кожному лікувальному закладі,  де лікуються хворі з гострим коронарним синдромом;

*  збільшити об’єм  діагностичних та оперативних втручань хворим з ішемічною хворобою серця та порушеннями серцевого ритму у відділенні ендоваскулярної хірургії та  створення умов для надання ургентної допомоги хворим з гострим коронарним синдромом.

Реалізація завдань програми з цукрового діабету.

Філософія покращання життя хворого на цукровий діабет має бути такою: держава надає хворому гарантії з отримання медичної та соціальної допомоги; лікарі – кваліфіковано надають медичну допомогу, управління охорони здоров?я облдержадміністрації – формує стратегію надання медичної допомоги в області.

Ще декілька років тому науковці зазначали, що кожні 1,5 хвилини в світі виконується ампутація нижньої кінцівки, пов’язана з цукровим діабетом. Сьогодні цей час зменшився до 40 сек. Ми маємо пам’ятати, що після ампутації однієї н/кінцівки у 42% пацієнтів упродовж перших 3-х років виникає необхідність в проведенні ампутації другої ноги!!! Наша мета – збереження н/кінцівок! І це буде перемога як для хворого, так і для суспільства в цілому. Адже  неминуча після ампутації інвалідність лягає непосильним тягарем не лише на сім’ю пацієнта, а і на бюджет країни!

Пропозиції на 2011 рік:

- відпрацювати систему навчання пацієнтів по догляду за стопами;

- суттєвий акцент приділити ролі медичних сестер у системі надання допомоги хворим з групи ризику на виникнення синдрому діабетичної стопи;

- систематично підвищувати кваліфікацію лікарів (ендокринологів, хірургів, лікарів загальної практики).

 

Невідкладна допомога.

Надання невідкладної хірургічної допомоги формально належить до гарантованого обсягу медичних послуг. Операція і лікування вимагають від пацієнта та його сім’ї чималих додаткових витрат. Бідність населення стала однією з головних причин того, що останніми роками більшість ургентних пацієнтів поступає в хірургічний стаціонар із запущеними й ускладненими формами хвороби. Все це не кращим чином позначається як на ранніх, так і на віддалених результатах лікування.

Так, найгострішою проблемою 2010 року  та попередніх років є лікування гострого деструктивного панкреатиту, який займає ІІ місце серед ургентної патології органів черевної порожнини та І місце по післяопераційній летальності (у 2009 році – 14,5%, у 2010 р. – 14,7%). Половина пацієнтів із панкреатитом не мають змоги отримати достатнє медикаментозне забезпечення, адже як на лікування одного хворого необхідно до 40 тис.грн., а 45% пацієнтів поступають в занедбаному стані (пізніше 24-х годин).

Із гострими шлунково-кишковими кровотечами пізно госпіталізують більше 30% хворих, тобто кожен третій пацієнт поступає у клініку вже з тяжкою анемією.

Нерідко через відсутність коштів хворі просто відмовляються від хірургічного втручання, яке могло б повернути їм здоров’я чи зберегти життя.

Завдяки розробці низки нормативно-правових документів, спрямованих на покращання надання хірургічної допомоги, показник післяопераційної летальності при ургентній хірургічній допомозі знизився з 1,52% у 2008 р., 1,3% у 2009 р., до 0,8% у 2010 році.

При всьому вищезазначеному, для поліпшення хірургічної допомоги населенню потрібні не так витрати, як сумлінне, високопрофесійне ставлення медичних працівників до своїх обов’язків .

У світовій медицині спостерігається тенденція до зростання кількості ліжок інтенсивної терапії. Так, за 10 років у США, як в одній  із  найрозвинутіших країн світу, загальна кількість ліжок  зросла на 5 %, а ліжок інтенсивної терапії – на 29 %. Ще в 1993 році 7 % всього ліжкового фонду США становили ліжка інтенсивної терапії, на які пішло 25 % усіх лікарняних витрат, або 1 % національного доходу.

Наведені дані свідчать про престижність та важливість такого розділу медицини, як інтенсивна терапія. Вони свідчать, що інтенсивна терапія сьогодні вигідна і в клінічному, і в економічному плані, оскільки скорочує смертність, зменшує строки лікування, робить лікувальний процес  більш ефективним, позитивно впливає на якість життя.

На останньому Національному конгресі анестезіологів України (2008 рік) було прийнято рішення про нагальну необхідність створення в кожній ЦРЛ та ЦМЛ відділень інтенсивної терапії не менше ніж на 6 ліжок. Це було завдання владі на місцях.

В області вдалося досягти певних позитивних зрушень у наданні невідкладної допомоги та інтенсивній терапії контингенту хворих з важкою патологією. Конкретний приклад: лікування у відділеннях інтенсивної терапії (ІТ ) хворих на ГРВІ, грип та їх ускладнення під час епідемії 2009 – 2010 років. В області із 367 пацієнтів з даною патологією, пролікованих у відділеннях інтенсивної терапії, померло лише 18.

Область займає друге місце в Україні по питомій вазі ліжок ІТ серед загальної кількості ліжок. В області цей показник становить 3,22 при середньому в Україні 2,21.

Завдання щодо  розвитку анестезіології та інтенсивної терапії:

* збільшення питомої ваги ліжок ІТ в загальному ліжковому фонді  лікарень відповідно до стандартів розвинених країн;

* створення на базі приймальних відділень   підрозділів для надання ІТ на ранньому госпітальному етапі;

* модернізація служби  АІТ;

* укомплектування служби АІТ лікарськими кадрами та підвищення їх професійного рівня;

* системне впровадження сучасних   інформаційних технологій у  практику інтенсивної терапії та їх технічне забезпечення.

 

У 2010 році обласним центром екстреної медичної допомоги та медицини катастроф забезпечено виконання  2051 термінових виїздів.        Питома вага термінових виїздів до сільського населення у 2010 році залишається на рівні минулого року і становить 59,4% проти 59,1% у 2009 році.

Що необхідно зробити у 2011 році?

* поновити медичне обладнання та транспорт відділень та станцій ШМД (потреба у 80%) згідно вимог ЄВРО - 2012;

* забезпечити спеціалістами за фахом „Медицина невідкладних станів” приймальні відділення;

* довести до 80% місцевий резерв медикаментів та виробів медичного призначення ( наразі він становить 60% від потреби);

* терміново створити учбову кімнату на базі МК та забезпечити підготовку немедичних працівників до надання першої невідкладної медичної допомоги при нещасних випадках та НС.  На разі  організовано в інституті медсестринства тренінговий центр з невідкладної допомоги,  підготовлено три фахівці, із числа викладачів інституту на курсах Європейської Ради Реанімації „Спеціалізовані реанімаційні заходи”  (Краків, Польща, 2010 р.). В 2010 році проведено підготовку в тренінговому центрі інституту з невідкладних станів 228 практикуючих медичних сестер, фельдшерів, акушерок;

* відкрити додаткові пункти швидкої медичної допомоги на базі лікарських амбулаторій, дільничних лікарень, ФАПів.

Розвиток донорства та забезпечення населення області безпечними препаратами крові.

Згідно розпорядження голови ОДА від 23.04.1999 р № 129 «Про заходи щодо стабілізації донорського руху» внесено рейтинговий показник – кількість донорів на 1 тис. населення. За 2010 рік виконали рейтинговий показник:  м. Коростень та Коростенський район, м. Новоград-Волинський, м. Бердичів,  Бердичівський та Романівський райони. Найнижчий рейтинговий показник у Лугинському, Малинському та Черняхівському районах.

Проблема формування здорового способу життя та запровадження якісно нових практичних підходів до неї наразі набуває особливої актуальності.  Завдяки  співпраці медичних працівників, обласної державної телерадіокомпанії та редакцій газет населення нашої області мало можливість отримувати інформацію з актуальних медичних тематик через засоби масової інформації.

У медичних закладах області щоквартально шляхом анкетування проводиться вивчення і аналіз рівня санітарної культури та задоволеності населення області наданими медичними послугами. Загалом медичними фахівцями у 2010 році  проведено 228 соціологічних досліджень, якими охоплено 23848 осіб.

Реформування системи охорони здоров’я області

Що зроблено в області по реформуванню галузі відповідно до основних концептуальних напрямів, затверджених постановою КМУ від 17.02.10 № 208 «Деякі питання удосконалення системи охорони здоров’я», наказу МОЗ України від 30.08.10 № 735 «Про затвердження примірних етапів реформування первинного та вторинного рівнів надання медичної допомоги», розпорядження голови облдержадміністрації  від 13.09.10 № 263 “ Про структурну  перебудову галузі охорони здоров’я області”:

* проведено аналіз демографічних показників, стану здоров’я, ресурсного забезпечення, діяльності закладів, визначення реальних потреб у кадрових, матеріально – технічних, фінансових ресурсах;

* ліжковий фонд по області приведений у відповідність до нормативу, затвердженого постановою КМ України від 28.06.97 № 640 – 80.0 на 10 тис.нас.

(по області - 74.4). Натомість він потребує подальшої оптимізації як на вторинному, так і третинному рівнях надання медичної допомоги                (приклад  - обласна клінічна лікарня, обласна психіатрична лікарня №1);

*  набули особливої ваги такі форми надання допомоги, як  амбулаторна хірургія,  послуги денного стаціонару, "медичні послуги вдома" за місцем проживання;

* проведена передача закладів первинної медико – санітарної допомоги  у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст районів, окрім закладів Новоград – Волинського, Малинського, Лугинського  районів         (заклади первинної медико – санітарної допомоги  залишилася у підпорядкуванні сільських (селищних) рад);

* у всіх районах створені центри первинної медико-санітарної допомоги, як структурні підрозділи ЦРЛ, ЦМЛ, ТМО. В Олевському районі відкрито 2 таких Центри (в центральній районній лікарні та районній лікарні                          с. Словечно);

* розпочато формування оптимальної мережі закладів первинного рівня надання медичної допомоги;

* утворені відділи охорони здоров’я райдержадміністрацій, за винятком Житомирської РДА та міськвиконкомів міст Бердичева та Коростеня.  На даний час вакантні посади в Ємільчинському, Коростишівському, Любарському, Малинському, Романівському  відділах охорони здоров’я;

*  підготовлені пропозиції щодо створення міжрайонних пологових, перинатальних , хірургічних центрів, госпітальних округів;

* вжиті заходи щодо реорганізації обласного медичного центру та облстоматоб’єднання.

Що необхідно зробити у 2011 році:

* запровадити використання зовнішніх постачальників неклінічних (немедичних) послуг ("аутсорсинг"). Як приклад: працівниками  управління охорони здоров’я проведений внутрішній фінансовий контроль щодо витрачання коштів на прання білизни та харчування обласними ЛПЗ. (слайд 45) Із 52 пральних машин, які встановлені у 12 закладах, 31 машина має 100% зносу, а 11 машин – від 25% і вище. Витрати на прання білизни тільки у 11 закладах на 2011 рік складають 2100,0 тис. грн. Це в той час, (слайд 46) коли існують сучасні пральні комплекси з мінімальними витратами на електроенергію, воду, транспорт, звідси – і низькою вартістю послуг, що дасть можливість щороку заощаджувати до 1 млн.грн. тільки в обласних ЛПЗ. В 11 обласних закладах витрати на продукти харчування (код 1133) становять 6,5 млн.грн. та ще 3 млн.грн. складають витрати на приготування їжі (енергоносії, ремонт обладнання, транспортні витрати). Тут є над чим задуматись і над чим працювати вже в цьому році.

* дотримуватися оптимальних  термінів госпіталізації хворих;

* розширювати мережу закладів паліативної допомоги чи хоспісів:

* створити юридично самостійні центри ПМСД;

* продовжити  формування оптимальної мережі закладів первинного рівня надання медичної допомоги, створення мережі амбулаторій сімейної медицини, максимально наближених до місць проживання прикріпленого населення;

* розпочати поступове формування оптимальної мережі закладів вторинного рівня надання медичної допомоги з урахуванням інтенсивності надання медичних послуг на засадах єдиного медичного простору;

* відкрити  міжрайонні перинатальні  центри в м. Бердичеві, Новоград – Волинському міськрай ТМО,  ЦМЛ №1 м. Житомира.

 

ПЛАНОМ ДІЙ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ  ПО ЗАБЕЗПЕЧЕННЮ ВИКОНАННЯ ПРІОРИТЕТНИХ ЗАВДАНЬ ЕКОНОМІЧНОГО  І СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ОБЛАСТІ НА 2011 РІК ПЕРЕДБАЧЕНО:

1. Знизити коефіцієнт дитячої смертності -  на 0,5%

2. Знизити захворюваність населення на туберкульоз -  на 1%

3. Забезпечити препаратами хворих на ВІЛ-інфекцію/СНІД - на 100%

4. Знизити рівень смертності від туберкульозу  - на 1%

5. Знизити рівень смертності від інсультів та інфарктів  - на 2%

6. Знизити рівень смертності від онкозахворювань  - на 0,4%

7. Знизити рівень первинного виходу на інвалідність у працездатному віці

внаслідок  ускладнень, зумовлених захворюваннями на цукровий діабет, до

1.25 на 10 тис.нас.

8. Забезпечити специфічним лікуванням не менше 80% хворих на ВІЛ/СНІД,

на рівні 2%  - показник передачі ВІЛ – інфекції від матері до дитини.

А закінчити свій виступ я хочу словами Публія Сіра, поета римської  епохи Цезаря і Августа:

Пам’ятаймо:

 

Dies diem docet

День навчає день:

"Кожен попередній день – учень наступного дня".