Кожен вибух несе суттєву загрозу всім, хто перебуває в радіусі ударної хвилі від розриву/потрапляння ракети чи снаряда. Навіть якщо у людини немає зовнішніх ушкоджень, це ще не означає, що вона не отримала травму.

2022_10_19_001

Одним із наслідків потрапляння під вибухову хвилю є закрита черепно-мозкова травма. При чому є суттєві відмінності від такого ж ушкодження, але отриманого в результаті удару, спортивних травм чи дорожньо-транспортної пригоди.

Так, струс головного мозку або легка черепно-мозкова травма (лЧМТ) внаслідок дії вибухової хвилі – це окремий травматичний вплив на головний мозок, до якого може додатись ураження слухового та вестибулярного апарату.

Біофізика вибухових травм обумовлює характерні структурні зміни мозку та відповідну клінічну картину:

  • дезорієнтованість,
  • втрата свідомості на короткий термін: від декількох секунд до 30 хвилин,
  • нудота і блювання,
  • сильний головний біль,
  • проблеми зі слухом та/або зором,
  • погіршення пам’яті або амнезія,
  • зміна психоемоційного стану.

У разі наявності хоча б кількох із наведених симптомів необхідно терміново звернутися по медичну допомогу.

В очікуванні медичної допомоги можна надати людині, яка постраждала, першу допомогу:

  • Якщо постраждалий втратив свідомість – необхідно забезпечити прохідність дихальних шляхів методом виведення нижньої щелепи. Але намагайтеся обмежити рухи у шийному відділі хребта. У людини також може бути блювання. Вкрай необхідно забезпечити вільне дихання, оскільки є ризик аспірації блювотними масами.
  • Спробуйте очистити порожнину рота від сторонніх предметів, які могли потрапити туди під час вибуху й заважають прохідності дихальних шляхів.
  • Звільніть груди і шию від одягу, якщо він стискає та заважає постраждалому вільно дихати.
  • Якщо постраждалий не дихає, розпочніть базові реанімаційні заходи до приїзду медиків: натискання на грудну клітку і, за можливості, штучну вентиляцію у співвідношенні 30:2.

Сам по собі струс мозку від вибухової хвилі не смертельний. Зазвичай людина швидко відновлюється, звичайно, за умови, що пацієнт суворо дотримується рекомендацій лікаря. Але за певної низки факторів (відсутність лікування або хибне лікування в гострому періоді, повторні епізоди дії вибухової хвилі, особливості здоров’я та соматичний стан потерпілого, травми в минулому) струс головного мозку може мати віддалені наслідки, що проявляється у вигляді посткомоційного синдрому.

За його наявності людина може довгий час відчувати слабкість, головний біль, різкі перепади настрою. До цього додаються проблеми зі слухом, координацією, розлади пам’яті, зниження концентрації тощо. Лікується посткомоційний синдром під наглядом медиків.

Пресслужба МОЗ