Розвиток обласної лікарні тісно пов'язаний з ім'ям видатного організатора охорони здоров'я на Житомирщині Олександра Федоровича Гербачевського.


Народився О. Ф. Гербачевський 12 серпня 1884 року в сім'ї священика. Після закінчення гімназії в м. Варшаві він вступає у 1907 році до Київського університету св. Володимира на медичний факультет.


У 1912 році молодий лікар закінчує навчання і починає працювати ординатором хірургічної клініки університету під керівництвом професора Л. В. Волковича. Одночасно він практикує дільничним лікарем в Уз'яславському повіті в селі Хоровець.


На початку Першої світової війни О. Ф. Гербачевський мобілізується на фронт. В 1914-1916 рр. працює ординатором Третього запасного шпиталю. У 1916-1918 роках завідує хірургічним відділенням 217-го польового запасного шпиталю для поранених. З 1919 по 1921 рік працює старшим лікарем, а згодом і завідуючим хірургічним відділом Тульського місцевого лазарету та Тульської хірургічної лікарні збройного та патронного заводу.


12 липня 1921 року, після демобілізації з армії, Олександр Федорович приїздить до Житомира.


Його трудова діяльність від моменту переїзду і до останніх днів життя була тісно пов'язана з розвитком охорони здоров'я на Житомирщині. Спочатку О. Ф. Гербачевський працює завідуючим хірургічним відділенням 2-ї міської лікарні, а у 1923 році його призначають на посаду завідуючого хірургічним відділенням та рентгенстанцією лікарні Червоного Хреста (майбутньої обласної лікарні).


А вже в листопаді 1924 року він призначається головним лікарем цієї лікарні. Олександр Федорович наполегливо працює, стає організатором боротьби з інфекційними захворюваннями на Житомирщині, створює рентгенологічну службу.


У 1928 році за значні досягнення у праці О.Ф. Гербачевському випала честь поїхати в закордонне наукове відрядження до Німеччини, де він спілкується з відомими хірургами Біром та Заурбрухом, а в подарунок отримує рентгенівський апарат. І ось в лікарні Червоного Хреста з'являється пересувний рентгенкабінет, і паралельно Олександр Федорович організовує виїзну консультативну поліклініку.


В роки німецько-фашистської окупації група медичних працівників обласної лікарні на чолі з О. Ф. Гербачевським надавала медичну допомогу пораненим солдатам і офіцерам та партизанським загонам, що діяли на території області. З грудня 1944 по травень 1945 року Олександр Федорович виконує обов'язки завідуючого відділенням охорони здоров'я, а потім знову призначається на посаду головного лікаря обласної лікарні і одночасно займає посаду головного хірурга облздороввідділу.


У післявоєнні роки на Житомирщині (а саме в Чуднівському районі) зароджується новий метод медичного забезпечення працівників сільського господарства - диспансерний. О. Ф. Гербачевський також вніс свої пропозиції щодо впровадження цього методу. З ініціативи Гербачевського розпочалась робота з активного виявлення та оздоровлення дітей з вродженими та набутими вадами; диспансерного нагляду та активного оздоровлення хворих на кістково-суглобовий туберкульоз, остеомієліт, хронічну хірургічну патологію. Все це позитивно вплинуло на зменшення летальних випадків від гострих хірургічних захворювань.


За роки трудової діяльності Олександра Федоровича Гербачевського в обласній лікарні відбулося чимало позитивних зрушень: зміцнилася, зокрема, матеріально-технічна база лікарні, почали інтенсивно розвиватися спеціалізовані служби; обласна лікарня активно співпрацювала з районними, міськими та спеціалізованими обласними лікувально-профілактичними закладами.


У доробку Олександра Федоровича чимало наукових праць, адже він уміло поєднував практичну роботу з науковою діяльністю.
Перша наукова праця Гербачевського значиться ще в записах 1921 року Тульського губернського відділу охорони здоров'я. Там мова йде про надруковану статтю лікаря Гербачевського щодо хірургічного лікування гангрени кінцівок після висипного тифу.


Також у 20-х роках з'являються інші роботи Олександра Федоровича: "Спосіб фіксації хребців при туберкульозних спондилітах", "Хірургічне лікування травматичної епілепсії", "Спосіб аутопластичної пересадки яєчника при статевому туберкульозі". За своє життя О. Ф. Гербачевський написав 15 наукових праць.


Значну увагу Олександр Федорович приділяв навчанню молодих спеціалістів. Під його керівництвом шість лікарів обласної лікарні захистили дисертації на звання кандидатів медичних наук, співробітники виконали декілька сотень наукових праць, у лікарні видавались збірники наукових робіт.


У жовтні 1972 року Олександр Федорович залишає посаду головного лікаря і стає головним консультантом лікарні, очолює раду наставників. А в 90-річному віці (1974) він був обраний заступником голови 29-го Всесоюзного з'їзду хірургів, який відбувся в м. Києві.


За видатні заслуги у справі організації охорони здоров'я, високу майстерність та наукову діяльність О. Ф. Гербачевський отримав чимало нагород, зокрема йому було присвоєно звання заслуженого лікаря УРСР (1945 р.), у цьому ж році отримав медаль "За доблестный труд в Великой Отечественной войне", а також видатного лікаря було нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора (1948 р.), орденом Леніна (1953 р.), орденом "Знак Пошани" (1961 р.), а в 1969 році О. Ф. Гербачевському було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.


3 жовтня 1979 року Олександр Федорович Гербачевський відійшов у життя вічне. Але світла пам'ять про нього залишилася: методи, започатковані ним, ще й досі застосовуються лікарями, а обласна лікарня з 1992 року носить ім'я видатного лікаря, генія свого часу.


15 вересня 2002 року на території Обласної клінічної лікарні ім. О. Ф. Гербачевського відбулося урочисте відкриття пам'ятника відомому вченому - як знак великої пошани від усієї громадськості Житомирщини.