Найдавнішими медичними закладами Попільнянщини були богадільні. У 1861 році в місті Ходоркові діяла богадільня княгині Радзивіль на 30 чоловік. До неї приймали старих бідних жителів Сквирського повіту християнського віросповідання. Там люди були на безкоштовному утриманні. Існувала і єврейська богадільня, яку було відкрито у 1883 році Ходорківським єврейським товариством у будинку Єврейського товариства, і утримувалася вона на кошти, отримані від "коробочного" збору. Крім того, працювали: сільська лікарня на 10 ліжок в селі Паволоч, заводські лікарні в селищах Корнин та Ходорків на 10 ліжок, у селі Андрушки на 8 ліжок, сільські прийомні покої були у м. Ходорків та с. Криве.
Минав час - і медична мережа множилася...


Один з найдавніших медичних закладів району утворився в 1900 році в селі Андрушки - це був медпункт з одним фельдшером. Лікування було платним. У 1911 році на околиці селища Корнин було відкрито земську лікарню на 15 ліжок. У Сокільчі до революції була земська лікарняна амбулаторія, а у селі Паволоч - волосна лікарня.


Починаючи з 1920 року, медичні заклади створюються в багатьох інших селах, які до 1920 року не мали своїх медпунктів, а в тих, де вже зародилася медицина, добудовуються нові корпуси. До Великої Вітчизняної війни і в післявоєнний період медицина району була сконцентрована головним чином у селі Паволоч, де лікарем була Васса Григорівна Туз. Вона - і хірург, і педіатр, і акушер-гінеколог, і головний лікар. Але основна її професія - хірургія (вона проводила досить складні на той час операції). В.Г. Туз мужньо допомогала партизанам, по можливості звільняла місцеву молодь від вивезення до Німеччини. Під час окупації села німецьке начальство перевело В.Г. Туз до Ружина. Та у повоєнний час вона знову повертається до Паволочі, де в цей час створюється районна лікарня на 50 ліжок, котра має хірургічне, дитяче, пологове, інфекційне та терапевтичне відділення.


У грудні 1956 року до Паволочі на посаду головного лікаря призначено Степана Івановича Сергатюка, який після закінчення у 1955 році Київського медінституту спочатку був направлений головним лікарем дільничної лікарні (на 10 цілодобових ліжок) в село Глумча Ємільчинського району. В 1956 році він пройшов курси спеціалізації з хірургії на базі Житомирської обласної лікарні. Вчителем його був Гербачевський Олександр Федорович, і в майбутньому С.І. Сергатюк тісно співпрацював з ним.


За словами О.Ф. Гербачевського, С.І. Сергатюк "створив медицину району". Тепер (з 1955 по 1957 рр.) в районі функціонували Паволоцька районна лікарня на 50 ліжок, Андрушківська дільнична лікарня на 10 ліжок, Романівська дільнична лікарня на 10 ліжок. До 1957 року до Корнинської медицини входила й Корнинська районна лікарня на 50 ліжок, Ходорківська дільнична лікарня на 25 ліжок та тублікарня на 50 ліжок, яка була розташована у приміщенні нинішнього ФАПу села Криве. В 1957 році було розформовано Корнинський район і вище зазначені заклади ввійшли до мережі закладів охорони здоров'я Попільнянщини. А районна лікарня на 50 ліжок 7 листопада 1957 року була відкрита вже на базі приміщення колишнього райвиконкому в селищі Попільня.


За час роботи С.І. Сергатюка на посаді головного лікаря району було розгорнуто значне будівництво. Активно і вдало було розпочато акцію побудови нових ФАПІв, яких у районі - щонайменше 15. Побудовано приміщення райСЕС, новий двоповерховий корпус дитячого і терапевтичного відділень на 100 ліжок. Зведено хірургічне та гінекологічне відділення, районну поліклініку, приміщення лабораторії і рентгенкабінету, приміщення флюорографічного кабінету і молочної кухні, нові гаражі і господарські приміщення.


Тублікарню на 50 ліжок переведено із села Криве до Корнина у нове приміщення.


Господарським способом побудовано Почуйківську, Сокільчанську дільничні лікарні - на 25 ліжок кожна, розширено Андрушківську дільничну лікарню до 25 ліжок та Корнинську селищну лікарню до 100 ліжок.


В 1979 році було закладено перший камінь у фундамент нинішньої районної лікарні.


С.І. Сергатюк - учасник, інвалід Великої Вітчизняної війни, має бойові нагороди - медалі, орден Вітчизняної війни ІІ ступеня, а також медаль "За трудову доблесть", медаль "За трудову відзнаку", орден "Знак Пошани". Він - відмінник охорони здоров'я, був делегатом з'їздів Червоного Хреста України і Союзу. У 1980 році йому присвоєно звання "Заслужений лікар України".


З грудня 1984 року Степан Іванович перебуває на пенсії. Його місце в 1985 році посів молодий здібний головний лікар В.Л. Весельський, який, по закінченні в 1980 році Тернопільського медінституту, працював головним лікарем дільничної лікарні с. Базар Народицького району. Завдяки його незгасаючій енергії, працелюбній вдачі, медицина в районі зазнала значних змін, зокрема в аспекті поліпшення матеріально-технічної бази. Активно проводиться будівництво районної лікарні в селищі Попільня, вносяться зміни в покращання проекту. З грудня 1984 року по 1987 рік В.Л. Весельський проводив значну роботу з медичного забезпечення жителів району, укомплектування автопарку ЦРЛ. За самовіддану працю його нагороджено орденом "Знак Пошани". З 1987 року Весельського переведено на посаду головного лікаря Новоград-Волинської районної лікарні.


З 1987 року на посаді головного лікаря Попільнянської ЦРЛ працює Валерій Антонович Станіславчук, лікар вищої категорії, заслужений лікар України, кандидат медичних наук. На його долю випало основне будівництво і введення в експлуатацію нинішньої районної поліклініки та п'ятиповерхового корпусу стаціонару, їх оснащення обладнанням, комплектація апаратурою, проведення реформування медицини району.
В 1989 році було введено в дію двоповерхове приміщення районної поліклініки, в 1991 - п'ятиповерховий корпус стаціонару. Побудовано три ФАПи.


Починаючи з 1994 року, проводяться заходи з реорганізації мережі. До 1992 року в районі функціонувало 485 ліжок, і мережа ЛПЗ була представлена однією районною лікарнею на 255 ліжок, однією Корнинською селищною лікарнею на 50 ліжок, однією протитуберкульозною лікарнею на 55 ліжок, 5 дільничними лікарнями із загальною кількістю 125 цілодобових ліжок, 30 ФАПами та фельдшерськими пунктами.
В період з 1992 по 2003 роки в районі було проведено скорочення 325 цілодобових ліжок, проведено реорганізацію в СЛА: ФАП в с. Жовтневе та ФАП Корнинського цукрозаводу с. Попільня. Реорганізовано в сільські лікарські амбулаторії 5 дільничних лікарень. Закрито Корнинську протитуберкульозну лікарню, відкрито 2 ФП в малонаселених селах М.Волиця і Відродження.


Разом із зменшенням числа ліжок цілодобового перебування вводяться нові форми надання медичної допомоги: розгортаються ліжка денних стаціонарів, стаціонарів удома та стаціонарів одного дня.


Нині мережа ЛПЗ району представлена: ЦРЛ на 135 ліжок, Корнинською міською лікарнею на 25 ліжок, 8 СЛА та 30 ФАП і ФП. Розгорнуто 96 ліжок денного стаціонару при амбулаторно-поліклінічних закладах району, з них 29 на ФАПах і 60 при поліклініках.


За 2002 рік у денних стаціонарах проліковано 883 хворих, у стаціонарах на дому - 554,5 на 100 тисяч населення. Стабільно низько знаходиться рівень первинного виходу на інвалідність - 30 на 10 тисяч працездатного населення, малюкова смертність (6,1%). У районі працює 71 лікар та 253 середні медичні працівники; 12 лікарів та 15 середніх медпрацівників мають вищу кваліфікаційну категорію, 24 лікарі та 23 середні медпрацівники - І категорію, 14 лікарів та 88 середніх медпрацівників - ІІ кваліфікаційну категорію.


У Попільнянському районі працюють заслужений лікар України, кандидат медичних наук, головний лікар району В.А. Станіславчук, лауреат премії ім. О.Ф. Гербачевського, відмінник охорони здоров'я, нагороджена медаллю "За трудову відзнаку" Ельвіра Олександрівна Смірнова (заступник головного лікаря з медичного обслуговування населення); нагороджена орденом "Знак Пошани" медсестра Ганна Іванівна Бортник.
Звання "Відмінник охорони здоров'я" присвоєно ще 8 медичним працівникам.


Попільнянська районна лікарня в 2001 році пройшла акредитацію і з 10 липня 2001 року їй присвоєно вищу категорію.