Саме на цьому наголошували учасники конференції Асоціації хірургів області, яка відбулася нещодавно. Адже, за свідченнями спе-ціалістів, проблема з гострою нестачею кадрів дедалі поглиблюватиметься. Тож на зібранні й визначили шляхи її вирішення

. Насамперед учасники конференції Асоціації хірургів області, до якої входять 256 спеціалістів, обрали її керівний склад. Так, головою обрано завідуючого хірургічним відділенням №1 дитячої обласної лікарні Петра Степановича Русака, заступниками – начальника управління охорони здоров’я Житомирської міської ради Миколу Петровича Суслика, завідуючого хірургічним відділенням №1 ЦМЛ №1 Житомира Віктора Петровича Перепелицю, завідуючого хірургічним центром обласної клінічної лікарні імені О.Ф.Гербачевського Валерія Тимофійовича Поліщука.     
- Команда гарна, розуміння управління охорони здоров’я облдержадміністрації маємо, суспільні ж революції треба закінчувати – пора працювати! – закликав колег Петро Степанович Русак.
За його словами, проблема з забезпеченням лікувально-профілактичних закладів області хірургами наразі надто гостра.  
- Візьміть Романів, Любар, Брусилів, Андрушівку – свій ресурс старші спеціалісти вже вичерпують, а молоді немає. Чому? Бо це – важка праця, - зауважив він. - Тому зараз у нас найперше завдання – підготувати кадри.
Й найголовніше - спонукати хірурга до підвищення рівня своїх знань. Так, у процесі роботи конференції її учасники дійшли до спільної думки про необхідність нововведень при присвоєнні спеціалістові вищої кваліфікаційної категорії. Асоціація розробить ряд заходів: кількість та перелік оперативних втручань, які повинен здійснювати хірург вищої категорії, асистенцій, участь у конференціях, науково-практичних і наукових симпозіумах, друкування наукових статей, винаходів, раціоналізаторських пропозицій, післяопераційні ускладення. Відповідно кожен розділ оцінюватиметься певною кількістю балів. Тож якщо спеціаліст у середньому може набрати, для прикладу,  тисячу балів, він відповідатиме вищій кваліфікаційній категорії. Така система оцінки існує, наприклад, у Німеччині та Польщі. Тож рано чи пізно тільки це буде критерієм оцінки роботи хірурга.
- Й у Народичах, і в Житомирі хірург повинен мати однакові вимоги для  вищої категорії, - наголосив Петро Степанович. – Той фактор, що лікар працює, як мовиться, в глибинці, не може бути причиною для поблажливості. Мовляв, йому в глухому районі й так нелегко – дамо йому вищу категорію. Якщо хірург із глибинки безпосередньо не здійснює, наприклад, резекцію шлунка, він може приїхати на курси в обласну лікарню, в ДОЛ, де під керівництвом обласних спеціалістів зможе оперувати – чи хоч брати участь в операціях - таких пацієнтів. Таким чином і набирається необхідна кількість балів. Проживання ж у складному регіоні й робота в глибинці якраз і не дозволяє лікарю бути висококваліфікованим спеціалістом. Тому з цією метою ми хочемо підвищити й престиж нашої професії загалом, і рівень знань та умінь хірургів зокрема. Керівники управління охорони здоров’я облдержадміністрації з розумінням поставилися до цього. Я думаю, що в цьому питанні атестаційні комісії співпрацюватимуть із Асоціацією хірургів області.
Бурхливу дискусію учасників зібрання викликала пропозиція закріплювати за кожним молодим спеціалістом наставника. Він і має займатися й професійним зростанням хірурга, й контролем за виконанням  розпоряджень профільного спеціаліста.
- Повинне ж суспільство якимось чином впливати на особу. А думка старшого колеги часто набагато вагоміша й дієвіша, ніж офіційна догана чи похвала, - зауважив П.С.Русак. – Загалом же хочу відзначити, що, на моє переконання, майбутнє все ж таки – за асоціаціями лікарських товариств. Вони будуть надавати рекомендації, визначати політику професійної приналежності спеціаліста. Так працюють західні країни. Якщо ж ми прагнемо до Євросоюзу, то маємо впроваджувати в своїй практиці лише передове й найкраще.

Вікторія Паламарчук.