ДЕПАРТАМЕНТ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

Спеціалісти обласного медичного кон-сультативно-діагностичного центру переконані, що співпраця з фахівцями інших медичних лікувальних та наукових установ (до того ж не лише вітчизняних, а й закордонних) – це запорука кращого обстеження пацієнтів. У цьому тут вкотре переконалися під час нещодавнього приїзду делегації з університету японського міста Нагасакі.

– Й оскільки в нашому закладі серйозно працюють над цитологічними дослідженнями, – розповідає його головний лікар Валентина Федорівна Дімова, – професор університету Масамбу Анамі запропонував для спеціалістів клініко-діагностичної лабораторії провести лекцію та майстер-клас із цитологічного діагностування. Відзначу, що, працюючи свого часу ще з перших днів аварії на ЧАЕС в Україні, фахівці з Японії за десять років відповідної програми здійснювали багато обстежень постраждалих від ра-діаційного опромінення. Накопичені результати досліджень зараз дають їм змогу швидше ліквідувати наслідки аварії на Фукусімі. А під час заняття з нашими спеціалістами японські науковці відзначили їх високий професійний рівень (що не дивно, адже вони отримали високу оцінку своєї роботи й під час нещодавньої Всеукраїнської конференції в Луцьку). Загалом же така спільна робота надзвичайно плідна, адже сприяє насамперед удосконаленню відпрацювання методів діагностики щитовидної залози пацієнтів, а відтак і кращому їх лікуванню та швидшому одужанню.

 Про це запевнили й лікарі-лаборанти клініко-діагностичної лабораторії закладу. Бо ж медицина загалом і діагностика зокрема стрімко розвиваються. Цього розвитку вимагає саме життя – за словами спеціалістів, на практиці надзвичайно мало зустрічається описаних у підручниках класичних випадків симптомів захворювань. Внаслідок їх мутацій – а відтак і варіацій – проводити діагностику зараз набагато складніше, ніж було ще років із десять тому.

– Тому для мене ця зустріч принесла багато нового й корисного, – запевнила лікар-лаборант цитологічного відділу КДЛ Наталія Володимирівна Тимчук. – От, наприклад, щодо нових напрямків цитологічної діагностики щитовидної залози з точки зору сучасності, над чим працюють зараз цитологи – діагностика низькодиференційованих і папілярних карцином. Їх картина може бути морфологічно схожою на звичайні вузлові зоби, а тактика лікування й, зрозуміло, подальша доля людини абсолютно відрізняється. Крім того, розглянули ми ще один цікавий аспект – діагностику фолікулярних пухлин, які включають і доброякісні (фолікулярні аденоми),  й злоякісні  (фолікулярні карциноми) новоутворення. Цитологічна діагностика таких пухлин надзвичайно важка – ми можемо лише передбачити в частині випадків їх напрямок. Тож нам було цікаво дізнатися, що тактика діагностики й лікування фолікулярних пухлин у Японії співпадає з тією, яку проводимо ми в нашому закладі – при оперативному втручанні обов’язково здійснюється експрес-діагностика, яка й визначає морфологічний тип фолікулярної пухлини, що, звісно, змінює об’єм операції й подальше лікування хворого.

Розглядалися під час конференції й інші питання цитологічної дігностики, зокрема, щодо актуальних для нашої області аутоімунних тиреоїдитів – надзвичайно мало вивченої патології щитовидної залози, виникненню якої сприяють післячорнобильські фактори. Переродження аутоімунного тиреоїдиту в лімфоми потребує вивчення.

– Ми дуже якісно діагностуємо цю патологію, – відзначила Н.В.Тимчук. – Тож на базі нашого закладу її вивчення має чудові перспективи

– Крім того, майстер-клас підвищує й рівень знань, і кваліфікацію, – приєдналася до розмови біолог КДЛ  Світлана Петрівна Гаєвська. – Так, ми відібрали препарати, за якими хотіли отримати консультацію японського професора – він досліджував їх під мікроскопом, пояснював. У ході такого спілкування ми й приходили до спільного висновку. Така співпраця потрібна не лише між спеціалістами в своєму колективі та інших закладів – цікаво, як працюють у цьому напрямку зарубіжні колеги. До речі, в Японії процес пункції щитовидної залози здійснюють так, як і в нашому центрі. А процент неінформативних препаратів у нас удвічі нижчий, ніж у японських колег – за цим напрямком ми спрацьовуємо краще.

Закордонна делегація оглянула обладнання клініко-діагностичної лабораторії, ознайомилася з її роботою й залишилася приємно здивованою – при потребі спеціалісти закладу мають можливість не лише діагностувати патологію щитовидної залози, але й подивитися весь анамнез пацієнта, співставити з результатами пункції – здійснити весь комплекс досліджень хворого.

– В планах же, – підсумувала завідуюча відділенням Ядвіга Дмитрівна Рибачук, – запровадження в практику телеконсультацій. Про цей перспективний напрямок співпраці вже є домовленість зі столичним інститутом ендокринології. Пацієнтові не доведеться їхати до Києва з препаратом – столичні спеціалісти консультуватимуть, наприклад, мазки з мікроскопа (та й загалом будь-який препарат) за допомогою інтернету. В майбутньому планується така домовленість і з японськими колегами. Отож хочеться відзначити, що у нас кожен вид співпраці спрямований лише на благо пацієнтів – їх правильну діагностику, якісне лікування та швидке одужання.

Вікторія Паламарчук.