На базі обласної клінічної лікарні імені О.Ф.Гербачевського відбулася презентація плану-графіка реформування охорони здоров’я Житомирської області на 2011-2014 роки. В зібранні взяли участь заступник  міністра охорони здоров’я України В. Г. Бідний, заступник голови облдержадміністрації В. С. Балюрко, начальник УОЗ ОДА О. К. Толстанов, головні лікарі обласних лікувально-профілактичних установ та їх заступники з питань медичної допомоги, керівники медичних центрів, начальники управлінь та відділів охорони здоров’я міст і районів області, головні обласні та позаштатні спеціалісти управління охорони здоров’я облдержадміністрації.

Відкриваючи нараду, заступник голови облдержадміністрації Віктор Степанович Балюрко відзначив, що питання реформування галузі вже давно назріло. Тож у законодавчих актах і виступах Президента України наразі наголошується на максимальному використанні наявних ресурсів для  їх найбільшого наближення до людей.

- Саме з цією метою й проводиться сьогодні презентація плану-графіка реформування медицини області на подальші роки, - сказав він. - Питання непросте, адже багато в чому воно зачіпає інтереси працюючих у галузі. Відтак до його вирішення треба підходити виважено й із розумінням необхідності здійснення цього процесу. Й тому нам треба зробити все для того, щоб наявні ресурси – й людські, й матеріальні – використати з максимальною віддачею й максимальною потребою для наших людей, які проживають у Житомирській області та Україні загалом. Тож сьогоднішня нарада – це старт великої й непростої роботи, яка має повну підтримку керівництва облдержадміністрації та депутатського корпусу області.

- Це – реальна справа й вона потрібна! – наголосив заступник міністра охорони здоров’я України Валерій Григорович Бідний. – Звісно, виконати її нелегко, адже перед нами постає завдання не лише зберегти діючу систему галузі охорони здоров’я, яка й на сьогодні відповідає найбільш ідеальній системі організації медицини, але й потужно розвинути її в нових економічних формаціях.

За словами В.Г.Бідного, основним принципом цього процесу є пріоритет розвитку первинної медико-санітарної допомоги в сільській місцевості та оптимізація вторинної ланки. Тож наразі формується база документів, за якими, зокрема, лікар загальної практики повинен отримувати заробітну плату відносно кількості обслуговуваного ним населення. До того ж медична послуга має оплачуватись з коштів соціальних установ.

- Ця ідея дасть можливість створити на базі районних лікувальних закладів центри з надання інтенсивної медичної допомоги, які нині вкрай потрібні, та реорганізувати вивільнені відділення в так звані центри паліативної допомоги (систему соціально-медичного забезпечення за принципом хоспісної терапії), - зауважив він. – Крім того, в результаті реформування галузі ми створимо умови й можливості оптимізувати бюджетні кошти для покращення якості медичних послуг та їх доступності й підвищення соціальної забезпеченості медичних працівників. Робота нас чекає тривала й непроста. Тож ми маємо усвідомити, що розпочати її треба з усією відповідальністю та серйозністю й уже зараз визначити план дій на подальший період.

Тож із презентацією плану-графіка реформування охорони здоров’я Житомирської області виступив начальник управління охорони здоров’я облдержадміністрації Олександр Костянтинович Толстанов. Про питання створення міжрайонних пологових центрів повідомила головний акушер-гінеколог управління охорони здоров’я облдержадміністрації Валентина Євгенівна Донець. З організаційним та інвестиційним плануванням розвитку хірургічної служби учасників зібрання ознайомив головний хірург управління охорони здоров’я облдержадміністрації Віктор Іванович Лучків, педіатричної служби - головний педіатр управління охорони здоров’я облдержадміністрації Тетяна Вікторівна Шевченко, кардіологічної служби - в.о. завідувача кардіо-диспансерного відділення обласного медичного консультативно-діагностичного центру Володимир Миколайович Галаган.

- Система охорони здоров’я повинна бути змінена! – сказав начальник управління охорони здоров’я облдержадміністрації Олександр Костянтинович Толстанов. – До того ж у єдиному напрямку, заради спільної мети - надання якісної медичної допомоги й ліквідування різності в її доступності, яка, на жаль, наразі відзначається. І яскравим підтвердженням цих слів є здійснюване нами анкетування щодо рівня задоволеності населення нашої області наданням медичних послуг. Змушений констатувати, що люди не задоволені тим, що в разі захворювання левову частку фінансового сегмента їм доводиться, як мовиться, брати на себе. Крім того, ми не завжди можемо гарантувати відповідну якість надання медичної допомоги. Тому наразі назріла ситуація, яка повинна чітко визначити наші дії в процесі розвитку галузі.

За словами О.К. Толстанова, під час Всеукраїнської наради, яка відбулася нещодавно в Житомирі, керівники уряду та Міністр охорони здоров’я України представили концепцію реформування системи охорони здоров’я. На підставі цієї концепції та спираючись на відповідну постанову Кабінету Міністрів з затвердження національного плану, програму Президента України „Україна для людей”, програму економічних реформ на 2010-2014 роки з підвищення стандартів життя, управлінням охорони здоров’я облдержадміністрації складено презентований план-графік реформування медицини Житомирщини, де враховано всі зауваження керівників обласних лікувально-профілактичних установ, медичних центрів, начальників управлінь та відділів охорони здоров’я міст і районів області, головних обласних та позаштатних спеціалістів управління охорони здоров’я облдержадміністрації.

- Враховуючи багаторічну роботу в цьому напрямку на Житомирщині та спираючись на програму економічних реформ в Україні щодо етапності, необхідності, мети тих чи інших заходів, ми сьогодні повинні переглянути вже зроблене та визначити подальші завдання, - наголосив він.

– Отож які у нас на сьогодні найважливіші проблеми? Дуже серйозною є проблема демографічного навантаження - кількості непрацездатних на тисячу осіб працездатного віку. В області їх наразі нараховується 723 (в Україні – 651). Це – саме той чинник, який насамперш вимагає від нас кардинальних дій по реформуванню галузі. Крім того, болючим питанням є захворюваність на соціально-небезпечні хвороби. Так, зокрема, серйозна ситуація склалася із захворюваністю на цукровий діабет (263,9 на 100 тисяч населення), туберкульоз (77,5 на 100 тисяч населення) та хронічний алкогольний синдром (115,1). Й хоча протягом останніх років ці показники ми знизили, та все ж вони залишаються вищими від загальноукраїнських. Проблемою також є високий показник загальної смертності по області, який вищий, ніж по Україні (область – 17,1 на тисячу населення, Україна – 16,3), в тому числі й серед сільських мешканців (область – 22,1, Україна – 18,9). Якщо протягом останніх чотирьох років ми спостерігаємо збільшення народжуваності, то, на жаль, показник смертності, хоч і має тенденції до зниження, але не дає нам позитивного демографічного показника, який мають деякі регіони України.

У своєму виступі О.К.Толстанов звернув, зокрема, увагу на проблематику, яка характеризує саме нашу область – Житомирщина найбільше потерпіла від аварії на ЧАЕС. Чисельність потерпілого населення складає 352141 (27,6%). П’ять районів мають чисельність до 30 тисяч – такий стан, за словами начальника управління охорони здоров’я облдержадміністрації, не забезпечує утримання лікувально-профілактичних закладів згідно з фінансовим ресурсом, який виділяється на одного мешканця. Це теж є перешкодою, яка наразі заважає рухатися на шляху реформування галузі області. Крім того, щільність населення (якщо по Україні вона сягає 79 осіб на квадратний кілометр, то на Житомирщині – 43 особи) змушує утримувати велику кількість закладів мережі первинної медико-санітарної допомоги.

- Надзвичайно болючою я відзначив би й проблему, яка стосується всієї держави – низьку укомплектованість кадрами закладів охорони здоров’я, особливо в сільській місцевості, - наголосив він. – В нашому Поліському краї, на жаль, ця проблема завжди була надто гострою – навіть направлені Міністерством охорони здоров’я молоді спеціалісти працюють тут зовсім недовго, залишаючи Житомирщину та їдучи до інших регіонів. Причина – в низькому рівні соціально-побутових умов. До того ж частка медичних працівників пенсійного віку у нас сягає 25%. Також проблемою є низька соціальна захищеність медпрацівників та неукомплектованість ЛПЗ області згідно з табелем оснащення.

Зупинився О.К.Толстанов і на питанні дублювання медичних послуг, зауваживши, що робота в цьому напрямку має бути надзвичайно серйозною. За його словами, тільки тоді, коли первинна ланка займе своє місце в системі надання медичної допомоги, а лікар загальної практики – сімейної медицини буде формувати напрямок подальшого керування хворим, матиме можливість фінансово відповідати за ті чи інші напрямки своєї діяльності, можна буде стверджувати, що, як мовиться, гроші йдуть за хворим.

- Турбує й низька самостійність закладів щодо використання фінансових ресурсів. Дійсно, наразі заклади не мають чіткої фінансової самостійності, за якої могли б розпорядитися коштами, як того потребують, - відзначив Олександр Костянтинович. – Загалом же процес реформування галузі проводиться вже не один рік, тож ми маємо багато напрацювань. Так, зокрема, ми впровадили затверджені МОЗ України клінічні протоколи, розробили та впровадили локальні протоколи. Також створено чотири клініко-експертні комісії. Запроваджено трьохступеневий контроль якості надання медичної допомоги. Маємо, крім того, й серйозну допомогу з боку експертів „Лікарняної каси Житомирської області”. Проводиться постійний моніторинг дотримання термінів акредитації лікувально-профілактичних закладів та контроль щодо дотримання її критеріїв. Ми відновили диспансеризацію всього населення – розпорядженням голови облдержадміністрації до закінчення року цей процес буде завершений. Зменшилася вдвічі чисельність ФАПів без медпрацівників. Показник забезпеченості ліжками у нашій області найкращий у державі - 750 на 100 тисяч населення (по Україні він становить 868). Хоча в порівнянні з європейськими показниками ця кількість ще велика. Нам вдалося досягнути оптимальних показників роботи ліжка – середня тривалість  нижча, ніж по Україні (10,8 дня, Україна – 12,7), показник лікарняної летальності – 0,67 (Україна – 1,02).

Як відзначив доповідач, у державі надається пріоритет загальній практиці – сімейній медицині. Відтак в області досягли того, що питома вага населення, якому надається медична допомога на засадах сімейної медицини, складає 74,6% (Україна – 38,5%).

- Але давайте відверто скажемо: коли б сімейний лікар, по-перше, мав відповідне становище в суспільстві, а по-друге – належне обладнання, ефективність його праці була б іще вищою. Тож я переконаний, що роботи за цим напрямком у нас багато! - наголосив О.К.Толстанов. - Серйозним надбанням наразі вважаю те, що у нас ефективно працюють стаціонарозамінні форми лікування - кількість денних ліжок становить 22,6 на 10 тисяч населення. Проліковано на них 1124,4 хворих на 10 тисяч населення (Україна – 563,3), в стаціонарах удома – 670 на 10 тисяч населення (Україна – 477,4). Проведено амбулаторних операцій 781 на 10 тисяч населення (Україна – 549,5).

Детально зупинився начальник управління охорони здоров’я облдержадміністрації на завданнях, викладених у плані-графіку реформування охорони здоров’я Житомирської області.

- Перше, що нам необхідно, – до завершення 2010 року утворити відділи, управління охорони здоров’я в районах та містах області, - повідомив він. - Нині в області є таке управління в місті Житомирі, п’ять відділів - у Новоград-Волинському міськвиконкомі, Попільнянській, Ружинській та Чуднівській райдержадміністраціях, є дві вакантні посади – в Новоград-Волинській та Чуднівській РДА. Таким чином, створюючи відділи охорони здоров’я, ми розмежуємо надавача медичних послуг і замовника медичних послуг. Але, на жаль, при виконанні цього завдання виникають проблеми – райдержадміністрації не створюють відділи, мотивуючи відсутністю лімітної чисельності на штатні одиниці,  кадрів на дані посади, що зумовлено низьким рівнем заробітної плати, підготовкою начальників відділів. Але на моє тверде переконання, при відповідному підході можливо знайти відповідні три штатних одиниці – за рахунок навіть існуючих у системі райдержадміністрації. Далі, обговорюючи створення відповідних госпітальних округів, ми зрозуміємо, що коли замовник медичних послуг є на території одного або іншого району, він сам може визначитися стосовно того, яка допомога буде надана його населенню в тому чи іншому лікувальному закладі. Так здійснюватиметься відповідний рух коштів і державне замовлення на надання певного виду медичного забезпечення. Зрозуміло, що на сьогодні це не так просто зробити - немає достатнього кадрового потенціалу, до того ж передбачений певний опір із боку медичної громади того чи іншого району. Але шлях цей незворотній і ми повинні ним іти.

Характеризуючи завдання повернення сільських закладів охорони здоров’я у спільну власність територіальних громад, О.К.Толстанов висловив  вдячність МОЗ України за підтримку в цьому питанні – наразі до бюджетного кодексу внесено відповідні зміни.

- Тому для вирішення цього завдання потрібно терміново провести сесії сільських і селищних рад - ви повинні бути їх ініціаторами! – закликав учасників зібрання доповідач. – Також необхідно продовжити відкриття закладів сімейної медицини шляхом реорганізації дільничних лікарень в амбулаторії сімейного лікаря, відкриття амбулаторій сімейного лікаря на базі лікарських амбулаторій та ФАПів, відкриття пунктів тимчасового базування швидкої допомоги на базі ДЛ, ЛА, ФАПів й обладнання закладів усіх рівнів згідно з табелями оснащеності. Крім того, нашим завданням є продовження оптимізації мережі закладів ПМСД: наразі серед двадцяти дільничних лікарень ліжковий фонд окремих використовується на 50-75%, надається соціальна допомога. Необхідно створювати амбулаторії сімейного лікаря з денним стаціонаром та пунктами швидкої допомоги. У вивільнених же приміщеннях відкривати відділення соціального захисту, хоспіси з переданням у підпорядкування та фінансування їх управліннями соціального захисту. Хочу наголосити, що окремі з 381 ФП, які обслуговують до 300 жителів, необхідно об’єднувати. Також ми повинні здійснити чітке розмежування первинної, вторинної та третинної медичної допомоги. Створити центри ПМСД - уже на першому етапі їх має бути 29 (наразі один центр ПМСД діє у Новоград-Волинському міськрайТМО).

Одним із завдань О.К.Толстанов назвав  зміну організаційно-правового статусу закладів охорони здоров’я шляхом їх реорганізації з бюджетних установ у комунальні некомерційні підприємства.

- Поетапно нам необхідно утворити міжрайонні (міжміські) спеціалізовані центри, - сказав Олександр Костянтинович, – подолавши при цьому можливі проблеми: наявність матеріальної бази та кадрових ресурсів, затвердження єдиної методики розрахунку медичних послуг, проведення розрахунків за пролікованих хворих на підставі укладених угод на рівні органів місцевого самоврядування, на що потрібна згода та воля керівників і учасників процесу. Також потрібно створити міжтериторіальні комунальні некомерційні господарські об’єднання лікарень на базі поєднання лікувальних закладів декількох районів та перерозподілу функцій між ними.

Велику увагу приділив О.К.  Толстанов необхідності створення соціальних аптечних закладів насамперед у сільській місцевості та запровадженню міжвідомчих програм формування здорового способу життя населення.

- Ми хочемо систематизувати й ввести цю програму в дію. Я глибоко переконаний, що, скажімо, будівництво спортивного майданчика сьогодні повинне бути на першому плані, - відзначив доповідач. – Отож, безумовно, реформа в системі охорони здоров’я повинна відбутися й мета її – орієнтування на пацієнта та результат його лікування, вдосконалення системи управління галуззю, забезпечення справедливого доступу до медичних послуг, оптимізація мережі закладів охорони здоров’я та поліпшення їх матеріально-технічної бази, соціальний захист медпрацівників та стимулювання їх до надання якісної медичної допомоги, поліпшення здоров’я населення. Наявна нормативна база на сьогоднішній день дозволяє починати ці реформи. Впровадження реформ завжди залежатиме від політичної ситуації в державі та від здатності політиків приймати чіткі й обгрунтовані рішення, реалізація її буде успішною лише за умови наявності волі до змін з боку політиків і керівників. І якщо ми раніше говорили, що для цього потрібна політична воля уряду, керівництва, то сьогодні у нас є унікальна можливість, коли відзначається абсолютна єдність і робота влади країни в одному напрямку. Необхідність проведення реформ уже давно назріла й вони – неминучі! Якщо ми не розпочнемо цей процес сьогодні, то завтра буде пізно!

Вікторія Паламарчук.