Про виконання заходів програми соціально-економічного розвитку в галузі охо-рони здоров’я за дев’ять місяців цього року повідомив начальник управління охорони здоров’я облдержадміністрації Олександр Михайлович Торбас під час прес-конференції для представників засобів масової інформації області.

2011_12_08_3

2011_12_08_4

Зі змінами в медичній галузі Житомирщини, її подальшими планами, розвитком та фінансуванням, співпрацею благодійної організації „Лікарняна каса Житомирської області” з лікувальними закладами ознайомили учасників зібрання начальник управління охорони здоров’я облдержадміністрації О.М.Торбас, головний лікар обласної клінічної лікарні імені О.Ф.Гербачевського М.І.Борщівський, головний лікар обласної дитячої лікарні В.Ф.Марченко, головний лікар обласного перинатального центру Ю.Р.Вайсберг, заступник виконавчого директора благодійної організації „Лікарняна каса Житомирської області» С.М.Грищук, ректор Житомирського інституту медсестринства В.Й.Шатило.

- Ми проводимо сьогодні багато цікавих заходів щодо реформування галузі, змін у напрямку роботи як управління, так й обласних лікувальних закладів. Тож за допомогою засобів масової інформації нам треба підтримувати тісніший зв’язок із населенням, аби інформувати людей про досягнення й проблеми медицини області, враховувати їх побажання та вимоги задля покращення системи медичної допомоги, - сказав, вітаючи учасників прес-конференції, начальник управління охорони здоров’я облдержадміністрації Олександр Михайлович Торбас. – На нещодавній нараді з соціально-економічного розвитку Житомирщини на 2012-2015 роки голова облдержадміністрації С.М.Рижук повідомив, що наступний рік буде проголошена роком здорового способу життя. Тож на відповідній нараді спеціалістами управління охорони здоров’я облдержадміністрації було прийнято рішення доповнити свою роботу таким напрямком, як профілактична медицина. Нам необхідно перш за все інформувати населення про правильні норми життя - харчування, вживання якісної питної води, фізичне навантаження на організм тощо – аби люди змінювали спосіб життя, щоб зберегти здоров’я, а при його порушенні знайти шлях для найшвидшого діагностування та відповідних медичних заходів до його відновлення. Таким центром здорового способу життя ми визначили консультативно-оздоровчий відділ, який діє з початку нинішнього року в обласному медичному центрі. Його створення обумовлене в першу чергу необхідністю виявити ті верстви населення, котрим необхідна освітня та інформаційна допомога стосовно проблем здоров’я. Саме за такими відділами – майбутнє медицини, адже відомо, що здоров’я людей залежить не від системи охорони здоров’я, а від їх фізичного стану. Тож у консультативно-оздоровчому відділі обласного медичного центру наразі діють кабінети: психічного здоров’я, профілактики зайвої ваги, порушення постави, профілактики шкідливих звичок, статевого здоров’я, валеології жінок, краси, „Здорове серце”, „Чисті судини”, „Легке дихання” - відповідні спеціалісти надають консультації та скеровують населення у відповідності до нозологічного захворювання. Тобто діяльність консультативно-оздоровчого відділу обласного медичного центру має на меті попередження захворюваності населення.

Крім того, за словами начальника управління, до профілактичної медицини входитиме такий розділ роботи, як загальна диспансеризація – відповідні нормативні документи передбачатимуть створення груп населення, за якими у відповідні терміни здійснюється диспансерний нагляд медичних спеціалістів, аби на ранніх стадіях виявити патологію.

- Профілактична медицина впливатиме на рівень здоров’я населення, - наголосив О.М.Торбас. - Тож ми будемо вивчати всі можливі шляхи його підвищення.

Розповідаючи про розпочату реформу системи охорони здоров’я, керівник галузі області наголосив, що основний акцент нині робиться на первинному рівні надання медико-санітарної допомоги населенню.

- Тобто сільські лікувальні заклади - сільські лікарські амбулаторії, дільничні лікарні, - уточнив Олександр Михайлович. – Так, вони об’єднуються у центри надання первинної медико-санітарної допомоги. Крім того, при райдержадміністраціях створені відділи охорони здоров’я, які вивчають стан здоров’я населення на відповідній території, аби визначити відхилення в здоров’ї населення та пріоритети надання йому видів медичної допомоги. На вторинному ж рівні (до якого відносяться міські та районні лікарні) відбудеться децентралізація відділень і станцій швидкої допомоги - будуть утворені відповідні пункти надання невідкладної допомоги з санітарним автомобілем, бригадою з відповідним обладнанням і набором медикаментів. Це необхідно для скорочення часу приїзду швидкої допомоги до пацієнта. Адже нині, наприклад, маємо статистику дуже високого, на жаль, рівня травматизму та смертності від дорожньо-транспортних пригод - якщо ДТП відбулася за межами населеного пункту, ми сьогодні не можемо забезпечити надання медичної допомоги у перші хвилини після аварії. Надалі ж із часом відбуватиметься утворення госпітальних округів - укрупнених міжрайонних центрів хірургічного, акушерсько-гінекологічного профілю, де буде сконцентрований кадровий потенціал та матеріально-технічна база. А на третинному рівні створюватимуться госпітальні, університетські клініки, які будуть паралельно лікувати хворих і виконувати науково-дослідну роботу. Такі реформи плануються в системі охорони здоров’я.

На запитання про кадрову ситуацію в медичних установах області О.М.Торбас констатував, що сьогодні вона, на жаль, не зовсім задовільна. Адже якщо в Житомирі, Бердичеві, Новограді-Волинському проблем із кадровим забезпеченням немає, то у закладах первинного та вторинного рівня медичної допомоги (надто ж у районах, які мають статус постраждалих від аварії на ЧАЕС) ця проблема дедалі загострюється.

- Укомплектованість лікарями в середньому становить близько 63%, - уточнив начальник управління. - Без лікарів працюють 37 амбулаторій, 49 ФАПів – без середніх медпрацівників. Тому ця проблема винесена на рівень керівництва області й завдяки голові облдержадміністрації С.М.Рижуку, голові обласної ради Й.А.Запаловському буде вирішена. Хочу повідомити, що наразі готується програма підготовки медичних кадрів для лікувальних закладів Житомирщини (з числа студентів, котрі навчаються в вищих медичних навчальних закладах на контрактній умові) за кошти обласного бюджету. І в майбутньому саме вони будуть працювати в сільських лікувальних закладах.

Щодо передбачених для потреб галузі області коштів у бюджеті наступного року її керівник повідомив, що до управління наразі доведений розрахунковий показник Міністерства фінансів України, який складає 370 мільйонів гривень.

- Звісно, для забезпечення планового лікування в повному обсязі цього не вистачатиме, тому сьогодні я хочу сказати, що за допомогою ми неодноразово зверталися до облдержадміністрації та обласної ради й лише цьогоріч для потреб медицини керівництвом Житомирщини було додатково виділено 40 мільйонів гривень. Тож із вдячністю сподіватимемося й на подальше розуміння та співпрацю, - наголосив О.М.Торбас.

За словами наачальника управління, для повного комплексу лікувально-діагностичного процесу в закладах невід’ємною складовою є благодійна організація „Лікарняна каса Житомирської області”. Адже на медикаментозне забезпечення планового характеру кошти виділяються незначні, членам же „Лікарняної каси” при проведенні лікувально-діагностичних процедур їх повний і необхідний перелік забезпечений.

- Тому я вважаю, що на сьогодні це – єдиний доступний цивілізований шлях вирішення питання медикаментозного забезпечення населення в разі захворювання, - відзначив він.

- Дійсно, лише цьогоріч ми надали лікувальним закладам благодійну допомогу у вигляді медикаментів та виробів медичного призначення на суму понад 20 мільйонів гривень, - додав заступник виконавчого директора благодійної організації „Лікарняна каса Житомирської області” Сергій Миколайович Грищук. – За весь же період існування організації, починаючи з 2000 року, лікувальні заклади області отримали таку допомогу на суму понад 123 мільйони гривень. Крім того, ми забезпечуємо медичний супровід 940 дітей-сиріт, надаємо допомогу інвалідам Великої Вітчизняної війни, які перебувають на лікуванні. Завдяки створенню Асоціації лікарняних кас України, надаємо допомогу також на території й інших регіонів - цьогоріч 46 членів „Лікарняної каси Житомирської області” отримали таку допомогу за її межами. В усьому світі населення бере участь у фінансуванні медичної допомоги. Його силами здійснюється це й у нас – на сьогодні в „Лікарняній касі Житомирської області” перебуває 195 тисяч жителів області – 15,3% від загальної кількості населення. Загалом в Україні діє понад 200 лікарняних кас. Але завдяки тісній співпраці з управлінням охорони здоров’я облдержадміністрації, лише на Житомирщині вона найпотужніша, адже ми маємо спільну мету – надаємо людям якісну й доступну медичну допомогу, здійснюємо її медикаментозне забезпечення.

- За 10 місяців цього року від благодійної організації „Лікарняна каса Житомирської області” наш заклад отримав медикаментів на суму 5 мільйонів 368 тисяч гривень, - відзначив, зокрема, головний лікар обласної клінічної лікарні імені О.Ф.Гербачевського Михайло Іванович Борщівський. – Це – значна сума, якщо врахувати, що загалом, за підрахунками, на медикаменти нам необхідно 20 мільйонів 700 тисяч гривень, виділено ж було лише 2,5 мільйони.

- На превеликий жаль, цього року з заявлених більше мільйона гривень за централізованим постачанням ми отримали медикаментів на суму 360 тисяч гривень. Тож для того, щоб вирішити проблеми лікування хворих дітей, об’єднуємо зусилля державного бюджету, місцевого, спонсорів і, звісно, кошти „Лікарняної каси” - цьогоріч 269 тисяч гривень було витрачено на лікування дітей, які є членами благодійної організації, - додав головний лікар обласної дитячої лікарні Віктор Федорович Марченко. - Ці додаткові кошти допомагають батькам пережити скрутну ситуацію при лікуванні дітей.

- Лише, зокрема, за дев’ять місяців цього року за рахунок „Лікарняної каси” ми пролікували наших пацієнтів на суму 224 тисячі гривень – сумніву в дієвості допомоги благодійної організації медичним закладам області просто немає, - зауважив головний лікар обласного перинатального центру Юрій Рувімович Вайсберг. – Користучись же нагодою, хочу повідомити про участь нашого закладу в державному проекті „Нове життя – нова якість охорони здоров’я матері та дитини”, який передбачає створення в кожній області перинатальних центрів із надання квалі-фікованої перинатальної допомоги третинного рівня жінці та дитині. Ми захистили економічну, медичну та технічну доцільність створення такого закладу на Житомирщині й завдяки владі області увійшли в першу чергу цього проекту й найближчим часом очікуємо на його фінансування (75% коштів виділяє держава, 25% - передбачаються витрати місцевих бюджетів та коштів меценатів - уже невдовзі від Фонду Віктора Пінчука надійде обладнання на суму понад два мільйони гривень).

Загалом же завдяки активній роботі обласного перинатального центру, як відзначив начальник управління охорони здоров’я облдержадміністрації О.М.Торбас, сьогодні Житомирщина має гарні показники зменшення малюкової смертності, захворюваності й інвалідності серед малюків, відсутність материнської смертності.

Єдиним закладом, який готує спеціалістів із освітою магістра, назвав керівник галузі області Житомирський інститут медсестринства, відзначивши, що значне розширення спектру його діяльності та високий рівень підготовки випускників дозволяє їм працювати викладачами в середніх медичних навчальних закладах, займати в лікувальних закладах посади заступників головного лікаря з медсестринства.

- Наказом Міністерства охорони здоров’я України заклад призначено провідним із забезпечення, впровадження ступеневої медсестринської освіти, - сказав, зокрема, ректор Житомирського інституту медсестринства Віктор Йосипович Шатило. - Ми працюємо над новітніми стандартами підготовки спеціалістів – медсестра нині має бути помічником лікаря загальної практики й володіти всіма необхідними методологіями, а фельдшер - за інтегрованим навчальним планом продовжити навчання з другого курсу медичного університету, що дозволить вирішувати проблему дефіциту кадрів більш ефективно. Крім того, діяльність кафедри сімейної медицини дозволила на курсах спеціалізації лікарів загальної практики підготувати близько 600 фахівців - завдання посилення первинної ланки надання медичної допомоги кафедра виконуватиме й надалі. Досвід інституту дає нам можливість інтегрувати науково-педагогічний персонал, кадри та вийти на більш високий рівень створення нового типу навчального закладу – академії. Для цього у нас є освітні напрямки в області, науково-педагогічні кадри, контингент студентів.

Отож питання медичної галузі, як прозвучало під час прес-конференції, нині стосуються кожного. Й будь-які – навіть незначні - зміни мають бути обгрунтовані й роз’яснені.

- Саме тому такі зустрічі необхідні й важливі, - зауважив О.М.Торбас. – Населення має знати про болючі проблеми медицини області, її сьогодення та перспективи розвитку. Лише спільними зусиллями ми досягнемо покращення системи медичної допомоги.

Вікторія Паламарчук.