Аварія на Чорнобильській атомній електростанції в квітні 1986 року залишається найбільш драматичною та важкою за своїми наслідками катастрофою в сучасній історії. Хоча з того часу минуло вже не одне десятиліття, але, як і двадцять чотири роки тому, мільйони людей і досі потерпають від її наслідків. Спеціалісти відзначають, що, крім значного впливу на навколишнє середовище, економічний, психологічний та соціальний стан населення, яке проживає на забруднених територіях або поблизу них, насамперед страждає найголовніше – його здоров’я.
- Чорнобильська катастрофа поставила перед постраждалими державами та світовою наукою надзвичайно складні та широкомасштабні проблеми, які стосуються практично всіх сфер суспільного життя, багатьох аспектів науки й виробництва, культури, моралі, - говорить начальник управління охорони здоров’я облдержадміністрації Олександр Костянтинович Толстанов. – Та найбільше ці проблеми торкнулися медичної галузі - нагляду та контролю забруднених територій, стану здоров’я потерпілих, вивчення наслідків дії іонізуючого опромінення, які, на жаль, поки що далекі від свого вирішення. Мине ще не одне десятиліття, поки вражаюча дія радіаційного фактора на забруднених після Чорнобильської катастрофи територіях не зведеться до мінімуму. Основним же уроком Чорнобиля, на моє переконання, слід вважати надто високу ціну помилок при створенні безпечної роботи атомних реакторів. Адже витрати на ліквідацію наслідків аварії виявилися суттєво більшими. Чорнобильською катастрофою завдано колосальних матеріальних збитків, вона негативно змінила стан навколишнього середовища й життя мільйонів людей. Погіршення здоров’я людей від дії радіації, обмеження у використанні природних ресурсів, виробництві сільськогосподарської та промислової продукції радикально знизили рівень їх життя.
- Житомирщина - одна з найбільш постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС областей. Яка ж кількість нині у нас тих, хто зазнав впливу її негативних наслідків?
- На території області проживає менше трьох відсотків населення України, однак кожен сьомий із усіх тих українців, котрі мають статус постраждалих від наслідків страшної катастрофи – житель саме Житомирщини. Загалом же на початок року кількість осіб цієї категорії населення становила 347674 чол. – це 27% від усіх мешканців області. Й понад 335,3 тисячі з них мешкають на радіоактивно-забруднених територіях. Учасниками ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС визнані 9176 потерпілих області, 335885 осіб – потерпілі від Чорнобильської катастрофи різних категорій, крім того особи, які народилися від осіб ІV групи первинного обліку – 2613. На початок минулого року в зонах радіоактивного забруднення Житомирщини знаходилося 694 населених пункти, з них дев’ятнадцять міст та селищ міського типу, серед яких міста обласного значення Коростень та Малин.
- Олександре Костянтиновичу, вплив наслідків аварії в Чорнобилі населення області відчуває ще й досі. Як же це відображається на його здоров’ї?
- Протягом минулого року працівники медичних закладів провели профілактичні огляди 339464 чоловік із категорії постраждалих, із них лікуванню підлягали 271330 осіб усіх груп первинного обліку й 267361 особа пройшла лікування та оздоровлення у закладах різних типів.
Статистичні спостереження засвідчують зміни в стані здоров’я громадян, котрі зазнали впливу наслідків Чорнобильської катастрофи, які мають транзиторний та стабільний характер. Головна причина негативних тенденцій полягає в кількісних та якісних змінах навколишнього середовища за останні два десятиріччя. Саме це сприяло створенню нового фізичного, хімічного та біологічного оточення, яке зумовило погіршення загального стану здоров’я населення. Він, зазвичай, оцінюється лише на основі вивчення окремих захворювань, негативні наслідки пов’язуються лише з радіаційним фактором і не обумовлюються медичним та соціальним забезпеченням, рівень якого, як відомо, суттєво впливає на значення показників здоров’я, особливо захворюваності, поширеності хвороб тощо.
- Якщо охарактеризувати стан здоров’я постраждалого населення за структурою захворюваностей – які з них мають найбільшу поширеність?
- Поширеність хвороб серед дітей до сімнадцяти років відповідного контингенту становить 22489,3 випадки на десять тисяч осіб. Перші місця посідають хвороби органів дихання, органів травлення та ендокринної системи. Рівень же поширеності хвороб серед дорослого населення - 16454 на десять тисяч осіб. У структурі поширеності перше місце займають хвороби органів кровообігу, друге – органів дихання, третє – органів травлення. Рівень їх первинної захворюваності минулого року становив 4699 на 10 тисяч осіб, перші місця посідали хвороби органів дихання, травми, отруєння та дії зовнішніх факторів, хвороби сечостатевої системи, хвороби системи кровообігу. Змушений відзначити збільшення кількості випадків захворюваності на новоутворення. В період 1999-2002 років цей показник зріс на п’ятнадцять відсотків, 2002-2004 років – на 10,6, деяке зниження (на 13,9%) зареєстроване протягом минулого року. Рівень захворюваності серед дітей у 2009 році становив 13432,8 проти 12138,3 у 2008 році.
Загалом же найвищі рівні захворюваності от уже декілька років поспіль фіксуються в Коростені, Овруцькому та Ємільчинському районах.
- Чи відзначалися за цей період якісь особливості демографічної ситуації?
- Так, дійсно, зареєстровані позитивні зрушення - рівень народжуваності серед контингентів постраждалих протягом, зокрема, останніх п’яти років зріс на 8,9%. Позитивна тенденція та найвищі рівні народжуваності реєструються в м.Коростені, Олевському, Володарсько-Волинському, Новоград-Волинському та Ємільчинському районах.
Але зростали за останні роки й показники смертності за всіма основними класами причин смерті. Показово, що смертність від екзогенних причин за темпами зростання не поступається смертності від ендогенних причин. Смертність серед потерпілих дорослих від усіх причин становила 230 випадків на 10 тисяч осіб зазначеного контингенту. Рівень смертності серед ліквідаторів становив – 204,9; серед осіб, котрі проживають на забруднених територіях – 246,5 на 10 тисяч чоловік. У структурі смертності перші місця посідають хвороби системи кровообігу, новоутворення, травми, отруєння, інші дії зовнішніх факторів, хвороби органів травлення.
 У структурі смертності ліквідаторів передують хвороби системи кровообігу, злоякісні новоутворення, хвороби органів дихання, органів травлення, травми, отруєння, інші дії зовнішніх факторів. У структурі смертності евакуйованих на перших місцях – хвороби органів системи кровообігу, органів травлення. Основними причинами смерті серед проживаючих стали хвороби системи кровообігу, злоякісні новоутворення, травми, отруєння, інші дії зовнішніх факторів.
- А як впливають наслідки чорнобильської аварії на показник інвалідності населення, котре проживає на забруднених територіях?
- Дійсно, впродовж останніх років відзначається тенденція зростання інвалідності через злоякісні новоутворення, вроджені вади розвитку, ендокринні патології, хвороби кістково-м’язової системи та хвороби органів дихання.
Протягом минулого року вперше визнано інвалідами 804 особи. В структурі первинної інвалідності дорослих перші місця посідають злоякісні новоутворення, хвороби системи кровообігу, органів дихання, вроджені аномалії, хвороби ендокринної системи. Найвищий показник первинного виходу на інвалідність дорослих зареєстровано серед потерпілого населення м. Коростеня, Овруцького, Малинського, Олевського, Коростенського, Ємільчинського районів.
Серед дітей до сімнадцяти років у 2009 році вперше визнано інвалідами 62 особи. В структурі первинної інвалідності дітей на першому місці вроджені аномалії, на другому – злоякісні новоутворення, на третьому – хвороби ендокринної системи та хвороби органів дихання.
Таким чином аналіз здоров’я потерпілого як дорослого, так і дитячого населення виявив у динаміці негативні тенденції щодо погіршення стану здоров’я, відмінності в рівнях і структурі захворюваності в порівнянні з мешканцями тих територій області, які не зазнали дії радіації, і які характерні для раннього та віддаленого періодів впливу наслідків Чорнобильської катастрофи.
- Тож чи можна покращити ситуацію хоча б у найближчому  майбутньому?
- Без впровадження термінових соціально-економічних заходів з боку держави, уряду, місцевих органів виконавчої влади це неможливо! Першочергові завдання системи заходів повинні бути спрямовані на збільшення тривалості життя та поліпшення його якості. Загалом же хочу відзначити, що процес ліквідації наслідків аварії дозволив нагромадити досвід концентрації зусиль урядових структур, економічного та науково-технічного потенціалу для зменшення негативних наслідків катастроф подібного роду. Завдяки заходам, які проводяться в потерпілих районах, підтримується досить стабільна безпека їх населення. Розроблена правова та нормативна база з проблем подолання наслідків катастрофи. На її основі створена система медичного та соціального захисту потерпілого населення. Накопичений досвід використано в міжнародних рекомендаціях щодо першочергових заходів при аваріях на атомних електростанціях. У той же час слід зазначити, що подальша робота з мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи повинна базуватися на підтримці та розширенні наукових програм національного та міжнародного рівнів, спрямованих на вирішення проблем віддалених наслідків катастрофи протягом уже найближчих десятиліть.

Вікторія Паламарчук.