ДЕПАРТАМЕНТ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

Навчальний семінар під такою назвою для сімейних лікарів, дільничних терапевтів та педіатрів Житомирської, Рівненської та Волинської областей відбувся на базі Житомирського інституту медсестринства. Перед учасниками зібрання виступили: доктор медичних наук, професор, проректор із лікувальної роботи НМАПО імені П.Л.Шупика Н.Г.Гойда, доктор медичних наук, професор кафедри внутрішньої і сімейної медицини Вінницького національного медичного університету імені М.І.Пирогова І.Г.Палій, кандидат медичних наук, професор кафедри терапії УВМА М.М.Селюк, доктор медичних наук, професор, завідуюча кафедри сімейної медицини та амбулаторно-поліклінічної допомоги НМАПО імені П.Л.Шупика, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «Загальна практика – сімейна медицина» Л.Ф.Матюха, доктор медичних наук, професор, завідуючий кафедри інфекційних хвороб НМАПО імені П.Л.Шупика О.К.Дуда, асистент кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології НМАПО імені П.Л.Шупика, виконавчий директор громадської організації «Імунний щит нації» Н.П.Винник.

- Програма семінару побудована на клінічних лекціях за тими нозологіями, які найчастіше зустрічаються в практиці сімейних лікарів, - зауважила Н.Г.Гойда. – Його мета - донести нові знання до найбільшої кількості медпрацівників, підтримуючи таким чином їх безперервний професійний розвиток та відпрацьовуючи подальші спільні кроки в процесі реформування галузі. Адже, хоча Житомирська, Рівненська та Волинська області наразі не входять до пілотних регіонів, але, згідно з Національним планом дій, завершення формування первинної медико-санітарної допомоги на всіх адміністративних територіях України повинне відбутись до кінця 2014 року. Тим більше приємно перебувати нині на Житомирщині – область не чекала пілотних проектів, законодавчих актів – ішла цим шляхом, знаючи й розуміючи, що первинна ланка – це основне в наданні якісної медичної допомоги, тож розвиток сімейної медицини давно стартував на Житомирщині.

Н.Г.Гойда, зокрема, відзначила, що дослідження Європейського бюро ВООЗ довели, що загальний внесок охорони здоров’я у формування здоров’я суспільства сягає 35% від обсягу факторів, які визначають здоров’я.

- Й ми можемо впливати на цю ситуацію, якщо наша робота буде організована правильно, - наголосила вона. - 25% передчасних смертей в Україні можна було б запобігти за допомогою ефективного лікування, 80% смертей серед чоловіків працездатного віку і 30% смертей серед жінок працездатного віку можна було запобігти при наданні належного лікування на рівні первинної медико-санітарної допомоги. Одна третина помирає передчасно у віці до 65 років. Приблизно половині смертей у віці до 75 років в Україні можна було б запобігти за допомогою належної профілактики та лікування. Це – аргументи того, що зміни необхідні. Й зміни – в першу чергу в первинній медико-санітарній допомозі. Генеральний директор ВООЗ Маргарет Чен про це сказала: «Відомо, що ні гроші, ні оснащення, ні найкращі наміри не можуть забезпечити достатній прогрес в охороні здоров’я, якщо відсутні системи, здатні надавати своєчасну та адекватну медичну допомогу тим, хто найбільше її потребує». Існуюча ж система не відповідає сучасним потребам суспільства. Вона не влаштовує в першу чергу пацієнта – через низьку доступність медичної допомоги, якість медичних послуг, великі особисті витрати пацієнта при отриманні медичної допомоги, які сягають близько 50%. Існуюча система не влаштовує й лікарів – через відсутність мотивації лікаря до надання якісної послуги, надмірне навантаження на лікарів загальної практики, застаріле обладнання та невідповідні умови праці. Сьогоднішня система не влаштовує й владу – через нарікання пацієнтів і лікарів, стан здоров’я населення. Тож невідповідність нашої системи охорони здоров’я потребам і зумовило необхідність змін.

Стартом до них була програма економічних реформ на 2010-2014 роки «Підвищення стандартів життя. Реформа медичного обслуговування», мета якої – поліпшення здоров’я населення, забезпечення рівного й справедливого доступу всіх громадян до медичних послуг належної якості. Для цього необхідна реорганізація мережі медичних закладів, зміна механізму фінансування, впровадження системи управління якістю медичних послуг. Закон України «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві» дав змогу розробити пакет нормативно-правових документів.

- На сьогодні відкриті та діють 501 центр ПМСД, до кінця року їх має бути створено загальною кількістю 548. Росте кількість амбулаторій сімейної медицини – при потребі в 10502 АСМ наразі відкриті й діють 4958, - повідомила Н.Г.Гойда. - Динаміка зростання середньої заробітної плати на одного працівника центрів ПМСД Києва свідчить, що на початок 2012 року - до створення ЦПМСД – лікарі отримували 3797 грн, середній медперсонал – 3032 грн, на кінець 2012 року - після створення ЦПМСД – лікарі мають зарплату 5621 грн, середній медперсонал – 5246 грн. Це – реальні цифри. В кадровому забезпеченні в пілотних областях 2013 рік є рекордним – 1266 випускників вищих медичних навчальних закладів направлені на роботу сімейними лікарями. У 2013 році планується підготувати через спеціалізацію 1792 лікарів. Тому сьогодні велика увага приділяється безперервному професійному розвитку – постійному навчанню, підготовці, підвищенню кваліфікації та самовдосконалення, що починається після отримання вищої медичної освіти та підготовки в інтернатурі (резидентурі) й триває впродовж усього професійного життя спеціаліста.

Як наголосила Н.Г.Гойда, від впровадження реформування первинної ланки очікується багато позитиву. По-перше – зниження рівня госпіталізації. Це економічний резерв, який може бути скерований із вторинного рівня на первинний. Це обсяги консультацій спеціалістів, рівень користування екстреною медичною допомогою, які у пілотних регіонах значно зменшились.

- Й лише за умови повноцінного функціонування системи, - зауважила вона, - ми очікуватимемо зміни показників здоров’я. До цього треба прагнути.

Прес-центр ДОЗ

тел (0412) 41-37-72

E-mail:  press@ztomc.net.ua