ДЕПАРТАМЕНТ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

В Адміністрації Предизента України під головуванням першого заступника глави Адміністрації І.М.Акімової відбулася робоча нарада, під час якої були підбиті підсумки проведеного в пілотних регіонах першого етапу реформування системи охорони здоров’я. Участь у зібранні взяв і начальник управління охорони здоров’я облдержадміністрації Олександр Михайлович Торбас.

Про результи роботи пілотних регіонів, які здійснювали реформування первинної ланки і невідкладної екстреної медичної допомоги, доповіли у своїх виступах Міністр охорони здоров’я України О.В.Аніщенко та представники пілотних регіонів. Так, за їх словами, було напрацьовано багато позитивного досвіду. Проте з’явилися певні негативні елементи, серед яких, зокрема - скорочення фізичних осіб (як лікарів, так і середніх медпрацівників), відсутність пропонованих матеріальних заохочень. Тож Міністерством охорони здоров’я України доручено найближчим часом провести корекцію відповідних нормативних документів, аби ліквідувати ці недопрацювання.

- Загалом, як ішлося на нараді, широкомасштабно планується розпочати реформування системи охорони здоров’я вже з 2012 року, - розповів начальник управління охорони здоров’я облдержадміністрації  Олександр Михайлович Торбас. – Триватиме процес до 2016 року. Наразі два відповідних законопроекти подано до Верховної Ради України на розгляд.

За словами керівника галузі області, підготовка до проведення реформування активно здійснюється й у нашій області. Так, наприклад, при районних і міських держадміністраціях створені відділи охорони здоров’я, у кожному районі - центри первинної медико-санітарної допомоги (об’єднання сільських лікарських амбулаторій у єдину структуру).

- Мета створення цих центрів – ефективність, якість і доступність надання медичної допомоги, - говорить О.М. Торбас. - Тобто 80% населення буде звертатися до закладів саме первинного рівня, які для людей найбільш доступні навіть із тієї причини, що розміщені за місцем їх проживання. Відтак такі заклади повинні бути максимально забезпечені й спеціалістами суміжних профілів, і найбільш необхідним для  цього рівня обладнанням лабораторної діагностики. До речі, виступаючи на нараді з досвідом роботи за цим напрямком, представники пілотних регіонів рекомендували юридично підпорядковувати центри первинної медико-санітарної допомоги центральним районним лікарням. За їх висновками, такий крок приводить до економії фінансових та кадрових ресурсів (немає необхідності, зокрема,  вводити додатково штатні посади економіста, бухгалтера, адже це, фактично, частина роботи районної лікарні, де є заступник головного лікаря з медичного обслуговування населення). Тож здійснені нами за цим напрямком у відповідному нормативно-правовому полі кроки сприяють створенню підготовчої бази для втілення в майбутньому реформування системи охорони здоров’я області в життя.

Крім того, протягом наступного року планується здійснення реформування екстреної невідкладної медичної допомоги. Це необхідно для скорочення часу доїзду бригади швидкої медичної допомоги до хворого чи постраждалого.

- Автівка „швидкої” має приїхати не пізніше, ніж за 15 хвилин від моменту виклику, - наголосив О.М.Торбас. – Тому насаперед відбудеться децентралізація відділень швидкої допомоги в ЦРЛ - автівки повинні чергувати й у дільничних лікарнях, і в сільських лікарських амбулаторіях (для цього необхідно поділити район на відповідні відділки). Адже, якщо розглянути на прикладі Олевського району, де село може знаходитися й за 40-50 кілометрів від райцентру - поки автомобіль швидкої допомоги доїде до хворого (та ще переважно розбитими сільськими дорогами!), привезе його до районної лікарні, а при визначенні складної патології, усунення якої можливе в закладі третинного рівня, доставить до Житомира - перші години захворювання чи травми, коли хворому можна зберегти життя, будуть втрачені. Саме тому децентралізація відділень швидкої допомоги дозволить доїжджати до хворого за 15 хвилин. До того ж, відповідно до другого етапу реформування, будуть створені міжрайонні центри надання медичної допомоги третинного рівня - пологові, хірургічні, травматологічні (хворого не буде необхідності везти до Житомира – з того ж, наприклад, Олевська, його доставлять у Коростень). Такі центри матимуть відповідне третинному рівню спеціалізованої висококваліфікованої медичної допомоги оснащення та фахівців.

Що ж до підготовки до децентралізації відділень швидкої допомоги, наразі визначене першочергове завдання створити єдину централізовану диспетчерську службу швидкої допомоги, яка буде охоплювати всю область. Приклад такої роботи нині має Харківська область. Тож начальником управління доручено керівництву центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф вивчити досвід харків’ян та підготувати проект із пропозицією фінансового забезпечення.

- Адже потрібно кожну автівку „швидкої” облаштувати відповідним обладнанням (щоб диспетчер бачив місцезнаходження бригади невідкладної допомоги, міг найшвидше скерувати її до хворого чи постраждалого й затим – до найближчого лікувального закладу відповідного рівня), створити центр зв’язку, - ділиться планами Олександр Михайлович. – І за словами наших колег із Харкова, при такій роботі спостерігається значна економія пального, фінансів, до того ж – удвоє скоротився час доїзду до хворого.

Тим паче, що Житомирщина вже має певне матеріально-технічне підгрунтя – такий центр, за словами керівника галузі області, можна створити на базі Житомирської міської станції швидкої і невідкладної медичної допомоги. Необхідно лише придбати відповідне обладнання та залучити до роботи спеціалістів, котрі мають володіти всіма сучасними методиками лікувально-діагностичного процесу.

- Вони телефоном не лише скеровуватимуть бригади до медичних закладів відповідного рівня, а й надаватимуть рекомендації фахівцям цих закладів щодо їх дій – наприклад, інформувати про необхідність підготовки консультантів чи розгортання операційної у відповідності до тяжкості стану хворого чи постраждалого, - коментує О.М.Торбас. - Сьогодні нам потрібні саме такі надзвичайно висококваліфіковані спеціалісти – я думаю, що вони пройдуть додаткову підготовку. Тому цим шляхом наступного року ми й будемо рухатися. Що ж до проведеної наради, я хочу сказати, що початок реформування системи охорони здоров’я надзвичайно до часу. Тож сьогодні зусилля й держави, й керівництва області спрямовані на те, щоб медична допомога й справді стала якісною, ефективною та доступною. Житомирщина наразі не входить до пілотних регіонів із впровадження реформ, але ми продовжуємо реформування первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини, здійснюється оптимізація  малопотужних закладів, підготовка щодо відкриття пунктів тимчасового  базування швидкої допомоги, відділень сестринського догляду.

Вікторія Паламарчук.