СВЯТО ДЛЯ МАЛЕНЬКОГО ЗЕМЛЯКА
А він лежав собі тихесенько й посапував носиком. І не відав, чого то так багато гостей зібралося навколо – спалахи фотокамер і гомін журналістів не тривожили маленьку людину, яка виросте й усе своє життя буде вдячна лікарям дитячої обласної лікарні за цю прекрасну можливість – бачити сонце, чути вітер. Того дня в закладі й справді було велике свято – відкриття відділення анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених.
Власне, відділення функціонує вже багато років – свого часу воно стало одним із найперших на території України. Зараз же завдяки підтримці облдержадміністрації, обласного управління охорони здоров’я були виділені цільові кошти для його облаштування та відкриття в нових сучасних умовах.
- Надзвичайно радує те, що відділення обладнане новітньою апаратурою, має чудовий кадровий склад і – що найголовніше - в керівництва закладу є бажання не зупинятися на досягнутому, - наголосив заступник голови облдержадміністрації Микола Андрійович Черненко. – І я думаю, що той факт, що ми надаємо допомогу саме такій категорії дітей, що сьогодні є змога використовувати для цього сучасну апаратуру, й надалі суттєво знижуватиме рівень малюкової смертності.
– Ця подія, дійсно, має дуже велике значення. Й не лише для медичної громади, - додав начальник управління охорони здоров’я облдержадміністрації Олександр Костянтинович Толстанов. – Ми взяли курс на те, щоб забезпечити надання допомоги новонародженим дітям, можливість батькам народити дитину, а дитині – отримати невідкладну допомогу. І хочу сказати, що це – яскравий приклад того, що треба менше говорити, а робити конкретну справу.
- А я пригадую, як вісімнадцять років тому ми створили тут друге в Україні відділення реанімації новонароджених, - поділився гість свята в дитячій обласній лікарні, головний лікар обласного центру профілактики та боротьби зі СНІДом Юрій Якович Галінський. – Тому надзвичайно відрадно, що нині тут створені найсучасніші умови. Й дуже приємно, що це піде на користь і здоров’я оцим діткам.
Відділення для дітей із вагою менше двох із половиною кілограмів, які при народженні потребують значних матеріальних та фізичних зусиль для виходжування, розгорнуте на дванадцять ліжок. Протягом минулого року сюди поступило триста сімнадцять малят, із них більше половини знаходилися на штучній вентиляції легенів. Того ж дня тут уже перебували п’ятеро діток, а протягом двох годин мали поступити ще двоє малят.
- Це найважча категорія дітей, - зауважила завідуюча відділенням анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених Тетяна Миколаївна Килимник. – Із усієї кількості наших минулорічних маленьких пацієнтів вісімдесят відсотків вижили. А це досить високий показник. Загалом же показник летальності у нас нижчий, ніж по Україні, й це – най-більший критерій нашої роботи.
- Реанімація новонароджених має свою специфіку. Ми зрозуміли це в числі перших у державі, - відзначив заступник головного лікаря закладу Микола Дмитрович Бобер. – За цей час пройшли великий шлях – вивчили особливості таких діток, навчилися їх лікувати, усвідомили перспективу. Адже сьогодні наше завдання зробити не лише все, аби дитя вижило - нині стоїть питання соціальної реабілітації, соціальної адаптації, майбутнього життя таких дітей у нашому суспільстві. Бо ж не секрет, що раніше велика їх кількість були все-таки соціально неадаптовані, тобто виходили на інвалідність із ДЦП, ураженнями центральної нервової системи тощо. І дуже добре, що спочатку медична спільнота, а згодом і державні можновладці зрозуміли: для того, щоб вийти на більш високий рівень, досягнути успіхів європейського рівня, ми повинні мати для таких маленьких пацієнтів усі умови. А вони починаються з добре облаштованого приміщення, затишку, відповідної температури, мікроклімату, технічного оснащення – апаратів штучної вентиляції легенів, підігріву, моніторів. Тож ми хочемо зробити ще один крок уперед для надання адекватної допомоги нашим маленьким пацієнтам.
- На сьогодні медичні працівники професійно та своїми особистими якостями готові й мають бажання надавати допомогу дітям, - запевнила головний педіатр області Тетяна Вікторівна Шевченко. - Проте ми дуже хотіли б мати більше фінансування та краще забезпечення матеріально-технічних потреб лікарні. За останні роки, не кривлячи душею, тут зроблено, дійсно, дуже багато, але нам украй потрібні кювези. Один наразі коштує в середньому 180-250 тисяч гривень. Якби ж знайшлися меценати в області, котрі купили б їх, були б тільки вдячні не лише ми, медичні працівники, але й наші маленькі пацієнти та їх батьки. Більше того, обіцяю: на кожному кювезі написали б прізвище благодійника.
А малята щось собі посміхалися уві сні – й що то їм наснилося? Теплі руки лікарів та медсестер, здавалося, ладні були й сонце до них прихилити – не лише апарат обігрівання.
- Чи ж тяжко працювати в такому відділенні? Скрізь нелегко. Але звикаєш. Та й любимо свою роботу. Адже ми вважаємо, що приносимо дуже велику користь людям – лікуємо маленьких діток, - поділилися палатні медсестри Жанна Олександрівна Кулаковська, Павліна Вікторівна Проніна, Ірина Василівна Штиль та Валентина Григорівна Сорока.
- Ось ця дитинка з Ємільчинського району мала при народженні вагу в дев’ятсот шістдесят грамів, тобто відноситься до категорії критичних дітей, котрих ми зараз виходжуємо, - розповів лікар відділення Олександр Ростиславович Кулик. – Фактично, маленьке мало би бути ще в утробі матері – так сталося, що воно народилося раніше, на двадцять шостому тижні вагітності. Зараз стан малюка набагато покращився, він виходить на рівень годування, який дозволить набирати вагу. Знаєте, кожного разу, коли бачимо, як ці малята одужують, радіємо, немов за власних діток. А так воно й має бути, бо вони – наш завтрашній день.
А хлоп’ятко тихенько спало. Й, може, наснилося йому, як бігатиме він босими ніжками по росяній траві, ловитиме краплі літнього дощу. Й – віриться - пам’ятатиме, що увесь цей світ подарували йому лікарі та медсестри дитячої обласної лікарні.
Власне, відділення функціонує вже багато років – свого часу воно стало одним із найперших на території України. Зараз же завдяки підтримці облдержадміністрації, обласного управління охорони здоров’я були виділені цільові кошти для його облаштування та відкриття в нових сучасних умовах.
- Надзвичайно радує те, що відділення обладнане новітньою апаратурою, має чудовий кадровий склад і – що найголовніше - в керівництва закладу є бажання не зупинятися на досягнутому, - наголосив заступник голови облдержадміністрації Микола Андрійович Черненко. – І я думаю, що той факт, що ми надаємо допомогу саме такій категорії дітей, що сьогодні є змога використовувати для цього сучасну апаратуру, й надалі суттєво знижуватиме рівень малюкової смертності.
– Ця подія, дійсно, має дуже велике значення. Й не лише для медичної громади, - додав начальник управління охорони здоров’я облдержадміністрації Олександр Костянтинович Толстанов. – Ми взяли курс на те, щоб забезпечити надання допомоги новонародженим дітям, можливість батькам народити дитину, а дитині – отримати невідкладну допомогу. І хочу сказати, що це – яскравий приклад того, що треба менше говорити, а робити конкретну справу.
- А я пригадую, як вісімнадцять років тому ми створили тут друге в Україні відділення реанімації новонароджених, - поділився гість свята в дитячій обласній лікарні, головний лікар обласного центру профілактики та боротьби зі СНІДом Юрій Якович Галінський. – Тому надзвичайно відрадно, що нині тут створені найсучасніші умови. Й дуже приємно, що це піде на користь і здоров’я оцим діткам.
Відділення для дітей із вагою менше двох із половиною кілограмів, які при народженні потребують значних матеріальних та фізичних зусиль для виходжування, розгорнуте на дванадцять ліжок. Протягом минулого року сюди поступило триста сімнадцять малят, із них більше половини знаходилися на штучній вентиляції легенів. Того ж дня тут уже перебували п’ятеро діток, а протягом двох годин мали поступити ще двоє малят.
- Це найважча категорія дітей, - зауважила завідуюча відділенням анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених Тетяна Миколаївна Килимник. – Із усієї кількості наших минулорічних маленьких пацієнтів вісімдесят відсотків вижили. А це досить високий показник. Загалом же показник летальності у нас нижчий, ніж по Україні, й це – най-більший критерій нашої роботи.
- Реанімація новонароджених має свою специфіку. Ми зрозуміли це в числі перших у державі, - відзначив заступник головного лікаря закладу Микола Дмитрович Бобер. – За цей час пройшли великий шлях – вивчили особливості таких діток, навчилися їх лікувати, усвідомили перспективу. Адже сьогодні наше завдання зробити не лише все, аби дитя вижило - нині стоїть питання соціальної реабілітації, соціальної адаптації, майбутнього життя таких дітей у нашому суспільстві. Бо ж не секрет, що раніше велика їх кількість були все-таки соціально неадаптовані, тобто виходили на інвалідність із ДЦП, ураженнями центральної нервової системи тощо. І дуже добре, що спочатку медична спільнота, а згодом і державні можновладці зрозуміли: для того, щоб вийти на більш високий рівень, досягнути успіхів європейського рівня, ми повинні мати для таких маленьких пацієнтів усі умови. А вони починаються з добре облаштованого приміщення, затишку, відповідної температури, мікроклімату, технічного оснащення – апаратів штучної вентиляції легенів, підігріву, моніторів. Тож ми хочемо зробити ще один крок уперед для надання адекватної допомоги нашим маленьким пацієнтам.
- На сьогодні медичні працівники професійно та своїми особистими якостями готові й мають бажання надавати допомогу дітям, - запевнила головний педіатр області Тетяна Вікторівна Шевченко. - Проте ми дуже хотіли б мати більше фінансування та краще забезпечення матеріально-технічних потреб лікарні. За останні роки, не кривлячи душею, тут зроблено, дійсно, дуже багато, але нам украй потрібні кювези. Один наразі коштує в середньому 180-250 тисяч гривень. Якби ж знайшлися меценати в області, котрі купили б їх, були б тільки вдячні не лише ми, медичні працівники, але й наші маленькі пацієнти та їх батьки. Більше того, обіцяю: на кожному кювезі написали б прізвище благодійника.
А малята щось собі посміхалися уві сні – й що то їм наснилося? Теплі руки лікарів та медсестер, здавалося, ладні були й сонце до них прихилити – не лише апарат обігрівання.
- Чи ж тяжко працювати в такому відділенні? Скрізь нелегко. Але звикаєш. Та й любимо свою роботу. Адже ми вважаємо, що приносимо дуже велику користь людям – лікуємо маленьких діток, - поділилися палатні медсестри Жанна Олександрівна Кулаковська, Павліна Вікторівна Проніна, Ірина Василівна Штиль та Валентина Григорівна Сорока.
- Ось ця дитинка з Ємільчинського району мала при народженні вагу в дев’ятсот шістдесят грамів, тобто відноситься до категорії критичних дітей, котрих ми зараз виходжуємо, - розповів лікар відділення Олександр Ростиславович Кулик. – Фактично, маленьке мало би бути ще в утробі матері – так сталося, що воно народилося раніше, на двадцять шостому тижні вагітності. Зараз стан малюка набагато покращився, він виходить на рівень годування, який дозволить набирати вагу. Знаєте, кожного разу, коли бачимо, як ці малята одужують, радіємо, немов за власних діток. А так воно й має бути, бо вони – наш завтрашній день.
А хлоп’ятко тихенько спало. Й, може, наснилося йому, як бігатиме він босими ніжками по росяній траві, ловитиме краплі літнього дощу. Й – віриться - пам’ятатиме, що увесь цей світ подарували йому лікарі та медсестри дитячої обласної лікарні.
Вікторія Паламарчук.
