Найактуальніші питання медичної галузі України обговорювалися на розширеному засіданні колегії МОЗ України, яке проходило 5 серпня у великій залі Міністерства охорони здоров’я.

2010-09-09_112954З доповіддю на тему „Підсумки діяльності у сфері охорони здоров’я України за І півріччя 2010 року, завдання та перспективи подальшого розвитку” виступив перший заступник міністра В. В. Лазоришинець, який, зокрема, зазначив, що в останні роки Україна характеризується складною медико-демографічною ситуацією, незадовільним станом здоров’я нашого населення. Проте минулого року вперше за багато років було зареєстровано тенденцію до покращання медико-демографічних показників. За січень-травень 2010 року народилося 197512 осіб, померло 295889, показник природного від’ємного приросту становить  -5,2.

Переважає народжуваність у трьох регіонах:

Закарпатська обл. – народжених більше на 865 осіб – показник природного приросту становить 1,7;

Рівненська обл. -  на 462 – показник 1,0;

м. Київ – на 810 (або 0,7).

Наближена ситуація до позитивного приросту у Волинській області, де народжених менше лише на 87 осіб (показник – 0,2; у Чернівецькій – 1,7; у Львівській – 2,3).

Разом з тим у Чернігівській області показник від’ємного  природного приросту найбільший і становить  -11,0 (по Україні  -5,2). Досить високим є цей показник у Донецькій та Луганській областях  8,3 та -8,8.

За І півріччя 2010 року в Україні стався 71 випадок материнської смерті, з них 32 (45 %) пов’язані з ускладненням грипу, що становить 29,6 на 100 тис.народжених (редукований показник – 16,2). Жодного випадку материнської смерті не зареєстровано в Сумській та Хмельницькій областях. Показник материнської смертності входить до переліку цілей розвитку тисячоліття, прийнятих ООН, як один з найвагоміших для оцінки соціально-економічного стану держав. Для виконання прийнятих зобов’язань Україна повинна знизити його до 11,0 на 100 тис.живонароджених.

Перевищує загальнодержавний показник за І півріччя 2010 року показник материнської смертності: в Кіровоградській (77,9), Миколаївській (64,6), м. Севастополь (50,8), Донецькій (65,8), Чернігівській (60,7), Черкаській (56,7), Харківській (38,7), Київській (41,4), Закарпатській (34,3), Тернопільській (34,7), Херсонській (33,4) областях.

Показник смертності дітей першого року життя за 5 місяців 2010 року становив 8,8 на тисячу народжених живими (в абсолютних цифрах 1849), тоді як за аналогічний період 2009 року – 9,3 (в абсолютних цифрах 2001). Проте у 8 регіонах цей показник залишається значно вищим. У Донецькій та Івано-Франківській – 11,3; у Кіровоградській – 11,2 на 1 тис.народжених.

Можна зробити висновок, що всі проблеми галузі ОЗ залежать від двох основних питань: низької якості медичних послуг та доступу до послуг охорони здоров’я.

Провідну роль у цьому відіграє проблема фінансування галузі. У І півріччі забезпечено фінансову підтримку вирішення нагальних для суспільства проблем.

У державному бюджеті України на 2010 рік видатки  на охорону здоров’я збільшено на 9,4 млрд.грн., що становить 3,64 від ВВП.

З них: місцеві бюджети – 32,1 млрд.грн.- із зростанням на 30,6 %;

державний бюджет – 7,3 млрд.грн. – із зростанням на 35,8 %.

У розрахунку на душу населення видатки становлять 849,9 грн. (у 2009 – 646,1).

За І півріччя заклади і установи системи МОЗ з держбюджету профінансовано в сумі 1875,0 млн.грн.        (99 % від плану 6 місяців та 34 %  від плану року).

На реалізацію понад 20 державних цільових програм і комплексних заходів програмного характеру виділено 1536,1 млн.грн. (2009 – 1250,1 млн.грн).

За 6 місяців видатки на централізовані заходи профінансовано в повному обсязі в сумі 195,3 млн.грн. (12,7 % від річного плану), з яких медикаменти та лікарські засоби на суму 188,4 млн.грн., інші – 6,9 млн.грн.

За даними на 1 липня, охорону здоров’я з місцевих бюджетів профінансовано на 50,5 % від прийнятого місцевими радами бюджету.

За 6 місяців 2010 року комунальні заклади та установи охорони здоров’я отримали власних надходжень у сумі 1075,7 млн.грн.

До речі, видатки місцевих бюджетів на охорону здоров’я на 2010 рік прийнято місцевими радами на 4473,2 млн.грн. менше,  ніж обраховано Мінфіном (32147,6 млн.грн. – прийнято 27674,3 млн.грн.).

Лише у Києві та 9 областях (Житомирська, Закарпатська, Київська, Кіровоградська, Львівська, Миколаївська, Сумська, Херсонська, Черкаська) місцеві органи влади ухвалили обсяги коштів на охорону здоров’я більше за обраховані Мінфіном.

На жаль, зберігається постійне відставання рівня середньої заробітної  плати у галузі від працівників промисловості та освіти.

Середня заробітна плата в галузі охорони здоров’я у червні становила 1882 грн., у промисловості- 2567 грн., в освіті – 2442 грн.

У системі ОЗ України працює понад 1,1 млн.чол., з яких 197,6 тис.лікарів та 430,8тис. молодших спеціалістів з медичною освітою. Укомплектованість лікарями становить 81,0 %, а дефіцит лікарських кадрів дорівнює майже 46,2 тисячі.

Показник забезпеченості лікарями-практиками має сталу негативну тенденцію – знаходиться нижче середньоєвропейського рівня – 26,9 на 10 тис.населення (в Європі – 33 на 10 тис.населення).

Показники забезпеченості і укомплектованості молодшими спеціалістами з медичною освітою в цілому по Україні достатні. Забезпечення закладів медичними кадрами здійснюється в основному за рахунок випускників вищих медичних навчальних закладів.

У 2010 році з вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації та медичних факультетів університетів до державних закладів ОЗ направлено 4159 спеціалістів (99,8 % від загального випуску). До закладів охорони здоров’я сільської місцевості направлено 1984 випускники, або 53 % від загального випуску лікарів.

Існує достатня мережа закладів І-IV рівнів акредитації. Навчаються за державним замовленням 25070 студентів, 25843 – за контрактами, 12737 – за заочною формою (12266 – фармація).

Проводиться підготовка медичних сестер – магістрів, менеджерів в охороні здоров’я, планується впровадження резидентури.

У сільській місцевості щороку звільняється понад 1000 спеціалістів з різних причин, насамперед, через невідповідність виробничих та житлово-побутових умов, відповідальність за створення яких несуть органи місцевого самоврядування.

Враховуючи кадровий дефіцит у первинній ланці, урегульовано план прийому абітурієнтів відповідно до нагальних потреб галузі.

Планується збільшення у 2010 році планів прийому до 4501 особи, однак зменшено план прийому до вишів IV  рівня акредитації: провізорів – до 43 осіб, лікарів-стоматологів – до 75 осіб та медичних психологів – до 10 осіб. За рахунок цього збільшено до 2537 осіб план прийому лікарів за спеціальністю „Лікувальна справа” (+154 особи), до 1000 осіб план прийому лікарів-педіатрів (+66 осіб), до 600 осіб план прийому лікарів за спеціальністю       „Медико-профілактична справа” (+23 особи).

Квота цільового прийому сільської молоді у 2010 році становить 1032 особи.

Однією з найскладніших соціальних проблем залишається боротьба зі злоякісними новоутвореннями. Майже 90 тисяч жителів України щороку помирають від раку, причому 35 відсотків – особи працездатного віку. Одна з причин цього – низький рівень своєчасного виявлення онкозахворювань. Лише впровадження скринінгових програм для раннього виявлення багатьох онкозахворювань, як свідчить міжнародний досвід, дозволяє зменшити смертність від них на 20-30 %. Внаслідок неефективної роботи місцевих органів охорони здоров’я не впроваджуються скринінгові програми виявлення патології шийки матки, не розгорнуто мережу кабінетів патології шийки матки, що спричиняє високий рівень занедбаності (17,5 %) та летальності до року (16,2 %). У ряді областей до року помирає кожна 4-5 жінка з діагнозом рак шийки матки. Онкоепідемічна ситуація в Україні з онкопатології жіночих статевих органів характеризується високим рівнем смертності, летальності хворих до року. В третині випадків рак виявляють у запущеному стані.

Лідирують південні області, наприклад,  Одеса вже багато років на першому місці щодо показників захворювання на рак шийки матки. Найвища захворюваність у великих містах – Києві, Донецьку, Дніпропетровську. Всі ці недоліки є прямим доказом того, що послаблена роль управлінь охорони здоров’я практично в усіх областях.

У своєму виступі голова комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Т. Д. Бахтєєва наголосила,  що згідно з опитуваннями, 72 відсотки населення не задоволені якістю медичного обслуговування. На адресу комітету, який вона очолює, надіслано 3200 листів від громадян з питань надання медичної допомоги. І в той же час відрадно, що сьогодні галузі охорони здоров’я приділяється чи не вперше за останні 20 років особлива увага. Викликає тривогу комітету кадрова політика в країні, коли на високі посади призначаються тимчасові особи. Так, в одній із областей на посаду головного державного санітарного лікаря було призначено лікаря-дерматолога.

Окрему увагу Т. Д. Бахтєєва звернула на Календар щеплень, який не переглядався ось уже три роки.

Наприкінці роботи колегії було продемонстровано для обговорення нову форму для працівників швидкої та невідкладної медичної допомоги. Вона червоного кольору, виготовлена за вимогами Євросоюзу, а ось буде практичною чи ні – покаже час.

На післяобідній прес-конференції для ЗМІ В. В. Лазоришинець детальніше зупинився на питаннях важливості імунізації населення, для якої додатково буде виділено 71 млн.грн., та сімейної медицини, за якою, на його думку, - майбутнє.

Тамара Архипчук.