ДЕПАРТАМЕНТ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

В Житомирі на базі інституту медсестринства відбувся V з’їзд спеціалістів із соціальної медицини та організаторів охорони здоров’я України.

- Проведення такого зібрання в Житомирі - це визнання нашої спільної праці на шляху досягнення плідних результатів її реформування, - сказав, вітаючи учасників з’їзду, голова Житомирської облдержадміністрації Сергій Миколайович Рижук. - Влада області докладає всіх зусиль для надання лікареві можливості на необхідному рівні виконувати свої функції – починаючи з робочого місця та створення необхідної діагностичної і лікувальної бази та проведення всіх реформ. Так, три чверті всіх додаткових надходжень обласного бюджету та бюджету всіх рівнів спрямовуються на зміцнення галузі охорони здоров’я, у нас функціонує потужний перинатальний центр, ми завершуємо спорудження кардіохірургічного центру – обласний бюджет повністю виділяє кошти для його створення.

- Загалом же за підсумками минулого року в рейтинговій оцінці стану охорони здоров’я населення області та ресурсного забезпечення медичних закладів область посідає почесне третє місце в державі, - додав голова Житомирської обласної ради Йосип Антонович Запаловський. - Це серйозний успіх  і добрий результат спільної та злагодженої роботи всіх медичних працівників, орга-нізаторів сфери охорони здоров’я Житомирської області, представників центральних та місцевих органів влади. У вересні Житомирщина відзначила 75-річчя з часу утворення – ми пишаємося, що яскраві сторінки в багату історію вагомих здобутків рідного краю за ці роки вписали медичні працівники багатьох поколінь – корифеї професії. Але особливо приємно відзначити внесок сучасних фахівців медицини, наполегливими зусиллями котрих зроблено дуже багато  для людей краю - осучаснено обладнання районних, міських лікарень, сільських амбулаторій, запроваджено нові форми надання медичних послуг, новітні методики лікування, забезпечено якісно новий рівень профілактичних заходів та раннього діагностування хвороб. Влада ж у свою чергу працює над тим, щоб максимально допомагати в фінансуванні медичної галузі Житомирщини – ми стараємося все робити, щоб люди були впевнені, що державна система працює на збереження їх здоров’я. Тому ми вдячні уряду, що саме в Житомирі відбувається така предметна розмова про глибоке та ефективне реформування системи охорони здоров’я.

Протягом двох днів роботи з’їзду участь у ньому взяли близько 300 делегатів із усіх регіонів країни. За словами заступника Міністра охорони здоров’я України Олександра Костянтиновича Толстанова, це зібрання стало гарною нагодою висловити свої побажання, думки та поділитись надбаннями, яких досягнуто медичною галуззю за час втілення в життя процесів і покращення медичного обслуговування населення, його якості та тривалості життя.

- Україна стала на шлях незворотніх глибоких реформ – у тому числі й наша галузь, де повинні відбутися глибокі, об’єктивні, докорінні зміни. Адже, за словами Президента України, модернізація країни вимагає нових підходів до соціальної політики, в основі якої  є адресна справедливість та інтереси кожної людини. Особлива ж увага приділяється медичній галузі - охорона здоров’я є пріоритетом гуманітарної політики нашої держави, - наголосив він. - Тож ми обговоримо хід цих реформ і накреслимо наступні кроки на шляху реформування - наше завдання, як людей, котрі мають безпосереднє відношення до системи організації охорони здоров’я - відпрацювати ті механізми, шляхи та бачення, як ми повинні рухатися далі, аби  реформування системи успішно продовжувалося

Житомирщина ж, за словами ректора Національного медичного університету імені О.О.Богомольця, віце-президента Національної академії медичних наук України, голови Асоціації спеціалістів із соціальної медицини та організаторів охорони здоров’я України Віталія Федоровича Москаленка, завжди була й залишається в фарватері головних подій розвитку системи охорони здоров’я.

- Тут народжувалися нові ідеї, які з успіхом використовувалися в нашій країні, - відзначив він.

Тож із доповідями перед учасниками зібрання виступив головний позаштатний спеціаліст МОЗ України за спеціальністю «Терапія», член-кореспондент Національної академії медичних наук України В.С.Нетяженко, котрий розповів про досвід впровадження соціальних ініціатив Президента України з забезпечення хворих на гіпертонічну хворобу лікарськими засобами. Про досвід та проблеми впровадження первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини доповіла начальник управління охорони здоров’я та курортів Вінницької облдержадміністрації Л.О.Діденко. Досвідом впровадження первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини в Одесі поділився начальник управ-ління охорони здоров’я Одеської міської ради І.Ф.Шпак. Про досвід та проблеми впровадження сучасних підходів до забезпечення населення екстреною медичною допомогою повідомила заступник голови Донецької облдержадміністрації – начальник Головного управління охорони здоров’я О.Б.Петряєва. Начальник Головного управління охорони здоров’я Дніпропетровської облдержадміністрації В.Г.Гінзбург виступила з доповіддю «Впровадження Національного проекту «Нове життя – нова якість охорони материнства та дитинства» як шлях до збереження та зміцнення здоров’я новонароджених в Україні: досягнення та проблеми регіону». Начальник Головного управління охорони здоров’я Полтавської облдержадміністрації В.П.Лисак повідомив про сучасні підходи до реформування вторинної медичної допомоги та шляхи їх практичного втілення.

Особливостями реформування охорони здоров’я мегаполісу поділився начальник Головного управління охорони здоров’я та медичного забезпечення Київської міськдержадміністрації В.А.Мохорєв.

Про здобутки системи охорони здоров’я Житомирської області розповів учасникам зібрання начальник управління охорони здоров’я Житомирської облдержадміністрації Олександр Михайлович Торбас.

- На виконання програми економічних реформ медицина Житомирщини зробила певні кроки, - зокрема, сказав він. - Так, в області функціонує три управління охорони здоров’я при міських радах та 19 відділів охорони здоров’я при райдержадміністраціях. В процесі реорга-нізації первинної медичної допомоги впродовж 2011-2012 років створені 24 центри ПМСД, як структурні підрозділи центральних районних лікарень та міських територіально-медичних об’єднань. На 2012-2013 роки заплановано створення 31 центру, як окремих юридичних осіб. На вторинному рівні в лікувальних закладах області проведена оптимізація ліжкового фонду – наразі він становить 74,2% на 10 тисяч осіб населення. При цьому зауважу, що цей крок не погіршив якості надання медичної допомоги і не викликав незадоволення населення. Крім того, після проведених відповідних фінансових та господарських розрахунків підготовлений проект зі створення на території області госпітальних округів. Розпочата модернізація екстреної медичної допомоги, заплановано створення центральних диспетчерських у Житомирі, Бердичеві, Коростені, Новограді-Волинському та Малині. На сьогодні наявна кількість санітарних автомобілів складає 168 одиниць при нормативі з урахуванням 25%-го резерву – 203 одиниці. Підготовлений план заходів оптимізації надання екстреної медичної допомоги населенню області.

Коротко зупинившись на засадах сімейної медицини, О.М.Торбас повідомив, що нині в області функціонує 244 амбулаторії сімейної медицини.

- Відзначається динаміка збільшення їх кількості, - наголосив він. – Забезпеченість же штатними посадами та фізичними особами – результат роботи кафедри сімейної медицини Вінницького національного мед університету ім.  М.І.Пирогова, яка функціонує на базі Житомирського інституту медсестринства. Питома вага охоплення населення медичною допомогою на засадах сімейної медицини складає 79,8%, з яких 46,2% - діти.

Відзначивши діяльність благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області», О.М.Торбас назвав її незмінним партнером системи охорони здоров’я Житомирщини.

- Адже благодійна допомога закладам охорони здоров’я за рахунок «Лікарняної каси» лише минулого року склала більше 25,5 мільйонів гривень, - констатував начальник управління. - Наразі з метою зниження сезонних захворювань на грип та ГРВІ правлінням «ЛК» прийнято рішення придбати вакцину для проведення щеплень всім членам організації за їх бажанням. Крім цього, відзначається активна участь «ЛК» в управлінні якістю медичної допомоги – в упровадженні лікарського формуляру, локальних лікарських протоколів, проведенні фармако-економічних досліджень, участі в експертизі якості медичної допомоги.

Особливу увагу приділив начальник управління реалізації в області Національного проекту вдосконалення перинатальної допомоги «Нове життя – нова якість охорони материнства та дитинства», за яким на базі Житомирського обласного центру охорони здоров’я матері та дитини був відкритий обласний перинатальний центр на 135 ліжок (у тому числі на 15 ліжок для другого етапу виходжування новонароджених) – шостий такий заклад у державі.

- Із його відкриттям надання перинатальної допомоги сьогодні здійснюється на трьох рівнях, - повідомив О.М.Торбас. – Зокрема, допомога вторинного рівня надається  на базі дев’яти перинатальних центрів. Їх створення обумовлене дотриманням нормативу – плече доїзду та стан автошляхів, який сьогодні не дуже задовільний. Хоча можна було б зменшити вдвоє кількість міжрайонних перинатальних центрів, якби відродили санавіацію з використанням вертольотів, що прискорило б надання другого етапу, здешевило б його та покращило якість. Тож маємо на сьогодні результат діяльності оновленої системи перинатальної служби на прикладі Житомирського обласного перинатального центру: збільшилась кількість партнерських пологів, неускладнених пологів, зменшилась кількість індукованих пологів, аномалій пологової діяльності, пологів, ускладнених кровотечами, фізіотомій.

Відтак основними висновками проведеної роботи О.М.Торбас відзначив доведення медичної, соціальної та економічної ефективності регіоналізації перинатальної допомоги на окремій адміністративній території.

- Показник малюкової смертності знизився на 22,2%, перинатальної смертності – на 35,2%, випадків материнської смертності в області не було протягом останніх п’яти років, - наголосив він. - Також впровадження окремих елементів запропонованої моделі системи перинатальної допомоги та перинатальних технологій у Житомирській області позитивно оцінені експертами, схвалені споживачами перинатальних послуг. Отримані результати медичної, соціальної та економічної ефективності дозволять рекомендувати її для впровадження в областях, подібних за адміністративним устроєм, чисельністю та віково-статевою структурою населення.

Почесною гостею V з’їзду спеціалістів із соціальної медицини та організаторів охорони здоров’я України була Віце-прем’єр-міністр України – Міністр охорони здоров’я Раїса Василівна Богатирьова, котра виступила перед учасниками зібрання з доповіддю «Модернізація галузі охорони здоров’я в рамках Програми економічних реформ на 2010-2014 роки – відповідь на виклики сучасності».

– Без сумніву, потужність команди визначається її лідером. Ним у змінах в охороні здоров’я, в реформах і – найголовніше – в модернізації країни  є Президент України, - наголосила вона. – Всі країни, які пройшли шлях реформувань, мають досвід, наскільки непросто провести реформи швидко й без опору їм із боку як населення, так і самих фахівців реформованої галузі. Президент України виступив на сесії Генеральної асамблеї ООН із заявою, що наша держава, розпочавши реформи, буде не лише адресно зміцнювати напрямки діяльності охорони здоров’я, але й основну увагу приділить профілактиці. Це завдання й влади всіх рівнів, і медпрацівників. Ми відповідаємо за реформи, але ще більше ми хочемо бути почутими, підтриманими й обов’язково показати успіх цих реформ. Під час перебування в багатьох регіонах України довелося почути від людей про те, що, якщо є впевненість у завтрашньому дні та стабільність, то будуть подолані всі негаразди – нині країна демонструє не лише динамічні темпи економічного зростання, а й виконання державою соціальних програм. Тож за дорученням Президента я хочу висловити слова подяки за вашу роботу, за те, що ви є фундаторами тієї стабільності, до якої ми всі прагнемо. Й шлях реформ, яким ми йдемо – це правильний шлях.

Р.В.Богатирьова наголосила, що, говорячи про пріоритет первинної медико-санітарної допомоги, концентрацію ресурсів на шляху її розбудови, абсолютно правильним є зміцнення надання швидкої невідкладної медичної допомоги шляхом спрямування для цього всіх ресурсів - і фахових у тому числі.

- Підвищення якості й доступності медичної допомоги матерям і дітям, онкохворим, забезпечення населення медикаментами для надання швидкої медичної допомоги – й це лише перші кроки в цьому процесі – позитивно прийняті нашим суспільством. Отже, проводячи ці зміни, ми вже маємо сьогодні дуже важливий результат – досвід настільки широкомасштабної реформи, якої досі не було, - зауважила вона. - Реформи здійснюються, коли є політична воля, яка вимагає подальшого втілення її в наших діях. Наш досвід засвідчує, що для швидкого просування реформ необхідне позитивне їх сприйняття, для чого ми повинні пояснювати їх доцільність і бажаний результат людям, не шкодуючи ні свого часу, ні зусиль.

На мій погляд, саме таким має бути наш подальший крок у формуванні довіри населення до реформ, які проводить влада.

Крім того, найкращі та обґрунтовані реформи без сумніву повинні бути забезпечені ресурсами – наявні ресурси ми сьогодні можемо правильно скоординувати, забезпечивши пріоритети реформ.

Проте можливості розвитку системи охорони здоров’я, за словами Р.В.Богатирьової, сьогодні обмежуються не стільки ресурсами, скільки невідповідністю принципів її функціонування сучасним соціальним, економічним і політичним реаліям.

- Необхідні глибокі зміни, про які говорив Президент України В.Ф.Янукович у своєму посланні до українського народу, наголошуючи, що саме принципи охорони здоров’я не забезпечують сьогодні доступу населення до якісних медичних послуг, і ситуацію потрібно виправляти, - сказала вона. - Оскільки проблеми вітчизняної охорони здоров’я лежать далеко не лише в економічній площині, а й зумовлені багатьма іншими чинниками, я переконана, що нашим спільним і невідкладним завданням є забезпечення нарощування наукового потенціалу для зниження гостроти проблеми. Особлива роль у вирішенні цих питань покладається на напрямок соціальної медицини. Адже сьогодні вже достатньо обґрунтований вплив соціальних факторів на здоров’я населення, доведена недостатність одних лише медичних заходів для його покращення та необхідність вжиття широких суспільних заходів, участі громадськості у вирішенні питань охорони здоров’я, реалізації вимог профілактики. Перш за все нам сьогодні потрібні прикладні наукові розробки, які спрямовані на наукове обґрунтування сучасних медичних стандартів профілактики, діагностики й лікування хвороб, законодавче та нормативно-правове забезпечення функціонування галузі, гармонізацію вимог і підходів у сфері громадського здоров’я та безпеки середовища з законодавством Європейського союзу.

Водночас профілактичний напрямок сучасної охорони здоров’я, як наголосила Р.В.Богатирьова, повинен бути забезпечений як законодавчо, так і нормативно у сфері захисту громадського здоров’я – на це необхідно спрямувати всі інституційні можливості системи охорони здоров’я. Це – національні інститути здоров’я, центри профілактики та контролю за захворюваннями.

- Ще одне з важливих завдань – підготовка науково обґрунтованих пропозицій для ініціації в установленому порядку коментаря Конституційного суду України щодо усіх пунктів статті 49-ої та у взаємозв’язку зі статтею 95-ою, а також підготовка звернення до нашої Конститу-ційної асамблеї з науково обґрунтованою новою редакцією статті 49-ї Конституції України, - відзначила Р.В.Богатирьова. - На моє глибоке переконання, головна дієва особа усіх реформ – лікар. Основне завдання реформ – створити медпрацівникові такі умови профе-сійної діяльності, фахової освіти, зарплати, життя та побуту, за яких головним змістом його життя буде благо пацієнта, відновлення здоров’я, повернення до тривалого й активного життя. Без вирішення цього завдання усі інші цілі не мають сенсу. Ось чому нашим важливим завданням є реформування правового статусу лікаря та правового статусу медичного закладу. Це – основа реформи в охороні здоров’я. Але починаючи реформу та здійснюючи її, вважаю, що медикам, як і суспільству в цілому, необхідно відповісти на питання: чому сучасна система охорони здоров’я не може задовольнити всі потреби. Відповідь у нас є - вона дуже переконлива, оскільки працюючи в різних системах координат, маючи різні стандарти, вимоги та технічні можливості в медицині, неможливо залишатися в старих рамках. Люди сьогодні запитують, мовляв, чому в 70-80-тих роках тогочасні критерії системи охорони здоров’я визнавалися найкращими й чому сьогодні ми звертаємо з цього шляху. І я, відповідаючи на це питання, наголошую, що тогочасна система охорони здоров’я мала на меті тільки лікування – про профілактику лише говорилося. Головним було  забезпечити здорову робочу силу. Така була стратегія. Сьогодні ми відійшли від цього. І людина живе не лише роботою, а й соціальними потребами, власним життям – у неї є принципи, досвід, бажання, можливості й вона бачить, як розвивається світ. Люди питають: як далі функціонуватиме система охорони здоров’я? Я наводжу приклад, як практика сімейного лікаря, підвищення статусу середнього медпрацівника дають їм можливість порушувати багато питань – зокрема, про дотримання здорового способу життя – люди відзначають колосальний позитив цього. Тому треба пояснювати важливість процесів реформування, визнавати помилки. Я хочу довести до вас єдину вимогу – не лише влади країни, а й усього демократичного світового суспільства: рішення прийняте – його треба виконувати. Влада ж завжди допоможе втілити його в життя. Саме так, у тісній співпраці, можна досягнути професійних звершень, визнання, підвищення свого соціального статусу. Й найголовніше – буде досягнута мета: від того, як ми працюємо, стане краще людям. Не ставлячи під сумнів доцільність і правильність виважених кроків у процесі реформування системи охорони здоров’я, ми повинні виконати завдання, яке визначив Президент України – сформулювати доктрину охорони здоров’я, в якій маємо відповісти на питання: яка система сучасних поглядів на роль і значення медицини в житті кожної людини, всього українського народу, сукупність науково обґрунтованих заходів щодо збереження здоров’я, безпечних умов середовища життєдіяльності людини, організації медичного обслуговування, надання медичної допомоги, пріоритет охорони здоров’я в державній політиці, стратегія та основні напрямки її розвитку, мета і завдання системи охорони здоров’я в сучасному баченні, шляхи їх досягнення через державну політику, очікувані результати до 2015-2020 року та на перспективу. Водночас слід визначитися з тим, які соціальні стандарти в медичній допомозі можливо декларувати в сучасній економічній ситуації, які медичні стандарти необхідно взяти за основу та скільки для цього потрібно коштів. У цьому контексті не менш важливим є питання заробітку медпрацівників, які є можливі джерела фінансування, форми оплати праці у сучасних умовах для забезпечення професійної мотивації. Потребує законодавчого вирішення проблема провадження механізму не адміністративного, а професійного регулювання медичної діяльності – в якій формі та в якому обсязі можлива передача таких повноважень від держави до професійного медичного співтовариства.

Крім того, на переконання Р.В.Богатирьової, існує питання, яке сьогодні мало обговорюється в нашому суспільстві. Так, сьогодні від медичних університетів вимагають такого рівня підготовки молодих спеціалістів, щоб вони могли володіти всіма сучасними засобами діагностики та лікування. Проте коли вони приїздять працювати, не завжди знаходять можливість застосування цих знань.

- Тому я переконана, що забезпечення необхідним сучасним обладнанням сьогодні є відповіддю на одне з завдань Президента: реформа – це не політичний лозунг, це – спосіб життя, - відзначила виступаюча. – Крім того, хотіла б наголосити на питаннях, які стосуються профілактичного напрямку всіх наших реформ, зосередити вашу увагу на діючих нині програмах. Так, зокрема, в структурі захворюваності, смертності, інвалідності не одне десятиліття левову частку – 66,3% - займають серцево-судинні захворювання. Вихід усі знають – у профілактиці. Ми говоримо про те, що не треба курити, зловживати спиртним, треба займатися спортом – але ситуація не змінюється. Необхідно організовувати та розвивати роботу кардіохірургічних відділень, відповідних фахівців та обладнання. Тому сьогодні головне завдання – вдвічі зменшити смертність та інвалідизацію від інфарктів. До кінця цього року ми запропонуємо планову програму – за рахунок наявних ресурсів та можливих інтервенцій держави в першому кварталі наступного року забезпечити роботу таких центрів на всій території України. Крім того, за програмою профілактики Президент підтримав пілотний проект, наголосивши, що ми все зробимо і вийдемо на шлях реімбурсації – відшкодування певної вартості цін на ліки. Держава свої зобов’язання виконала – субвенції виділені, Міністерством охорони здоров’я проведено відповідні навчання, семінари із втілення програми. Тому ми вимагаємо: кожен із вас повинен знати реальну ситуацію на місцях за цим питанням. Наше з вами завдання - перетворити аптеки не в торгуючі установи, а в медичні заклади, як це зазначено в нормативних документах.

Також Р.В.Богатирьова звернула увагу на профілактику онкологічних захворювань, подякувавши владі Житомирської області за постійну турботу фахівців медицини Житомирщини про введення в дію онкологічного центру.

- Ваша область завжди давала багато прикладів надзвичайно потужного державницького ставлення до медичних проблем, - відзначила вона. - І я переконана, що той заряд, який є в кадровому ресурсі вашої області, здатний сьогодні покращити показники та ввести в дію онкологічний центр. Але головне – спроможний здійснити профілактику гіпертонічної хвороби, інфарктів, інсультів, онкопатологій, що, переконана, вразить навіть найпотужніші області країни. Адже школа з питань організації охорони здоров’я, яка сьогодні існує на Житомирщині, може бути прикладом для інших регіонів. Тому не випадково ми зібралися тут. Головне, що за підтримки влади – політичної, фінансової, ресурсної – у нас із вами єдине завдання: не стояти осторонь важливих державних процесів.

Віце-прем’єр-міністр України – Міністр охорони здоров’я Раїса Василівна Богатирьова разом із представниками влади області ознайомилася з роботою Житомирського інституту медсестринства. Оглянувши науково-дослідну базу закладу, шанована гостя високо оцінила потенціал медичної навчальної установи. Поспілкувалася Р.В.Богатирьова й зі студентами, котрі продемонстрували їй свої навички в наданні першої медичної допомоги. Відвідавши обласний перинатальний центр, де здійснюється реалізація в області Національного проекту «Нове життя – нова якість охорони материнства та дитинства», гостя відзначила, наскільки фахово й продуктивно працюють спеціалісти закладу з найсучаснішим обладнанням для виходжування немовлят. Дізнавшись же про гарні показники роботи центру, зокрема – відсутність випадків материнської смертності, назвала його і справді унікальним серед  подібних установ України.

- Нехай ваші здобутки примножуються, - насамкінець побажала вона. - А ми – люди, котрі державою зобов’язані розуміти й чути про всі ваші проблеми – завжди будемо для вас підтримкою, яка забезпечує стабільність і процвітання.

Вікторія Паламарчук.