12 квітня директор департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Олександр Михайлович Торбас провів брифінг для представників регіональних ЗМІ на тему «Реформування охорони здоров’я». У своєму виступі він проінформував журналістів про суть і завдання  медичних реформ в області.

2013_04_15_01

У роботі прес-брифінгу взяв участь головний лікар центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Анатолій Миколайович Сова, який ознайомив присутніх з реформою швидкої медичної допомоги в області.

Настанови Президента України щодо стандартів доїзду швидкої допомоги в межах міста 10 хвилин, в сільській місцевості – 20 хвилин, через погодні умови цієї зими не були реалізовані в повному обсязі. Центр докладає всіх зусиль, щоб виконувати ці стандарти і сьогодні час доїзду екстреної медичної допомоги відповідає 10 хвилинам у межах міста та 20 хвилинах в сільській місцевості у 75% випадків виклику «швидкої».

2013_04_15_02

Наразі вже створено і працює централізована диспетчерська, GPS-навігація, що дає можливість скоротити час доїзду до пацієнта, заощадити витрати на паливно-мастильні матеріали. Прийнявши до відома запропоновану Міністерством охорони здоров’я України структуру, в області  створено чотири територіальні округи з центрами в Житомирі, Коростені, Бердичеві та Новограді-Волинському. У цих містах розташовані підстанції (округи створені відповідно до нормативних вимог за чисельністю населення), яким підпорядковуються пункти постійного базування в районах. Крім того, всі необхідні заходи при виникненні надзвичайних ситуацій, виклики спеціалістів по санітарній авіації, а також медичний супровід масових зібрань забезпечує відділення медицини катастроф.

О.М.Торбас акцентував увагу журналістів на тому, що викликати «швидку» можна безкоштовно за телефонним номером виклику екстреної медичної допомоги 103 або за єдиним номером виклику екстреної допомоги 112. Сьогодні не існує кордонів між районами області, і за необхідності будь-яка найближча бригада екстреної медичної допомоги виїжджає за викликом.

Такий підхід дає можливість констатувати, що з часу впровадження цієї реформи всі виклики були прийняті та жодному хворому не відмовили у наданні екстреної медичної допомоги. Практична реалізація в регіоні завдань Президента України з реформування системи екстреної медичної допомоги проходить своєчасно та згідно Закону «Про екстрену медичну допомогу».

Завдяки впровадженню цих заходів незабаром в Україні вже з’явиться європейська модель надання екстреної медичної допомоги, яка базується на новітніх технічних рішеннях. Це – врятовані життя громадян і скорочення загального показника смертності в країні.

У ході реформування системи екстреної медичної допомоги не відбулося скорочення персоналу та кількості виїзних бригад.

На сьогодні  Центр екстреної медичної допомоги на 100% забезпечений медикаментами і паливно-мастильними матеріалами. Кадрове забезпечення лікарями складає 71,1%, фельдшерами – 98,4%.

Великі надії покладаються на державну закупівлю нових автомобілів класу В та С. З обласного бюджету виділено 3 млн. 850 тис. грн на придбання автотранспорту.

О.М. Торбас пояснив, що санітарні автомобілі класу А служать суто для перевезення хворих, авто класу В, які складають переважну кількість наявних машин, мають найнеобхідніше обладнання. Придбання хоча б двох реанімобілів - автомобілів класу С (одного – для дорослих, одного – для дітей) зняло б проблему нетранспортабельності найважчих хворих на третинний рівень надання медичної допомоги (до обласної клінічної лікарні чи обласної дитячої клінічної лікарні).

Обласний позаштатний кардіолог Олена Василівна Ільчишина  розповіла журналістам про реалізацію в області  пілотного проекту щодо  запровадження державного  регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною  хворобою. Наразі організовано роботу з відшкодування вартості лікарських засобів для лікування зазначеної категорії населення.

Очікуваним результатом реалізації цього проекту є підвищення  прихильності хворих до лікування на 30 %, зниження систолічного АТ на 10 мм рт.ст. та діастолічного АТ на 5 мм рт.ст., зниження захворюваності на мозковий інсульт на фоні гіпертонічної хвороби на 25 - 40 %.

Результатом  діагностики та лікування артеріальної гіпертензії є зниження захворюваності на мозкові інсульти на фоні гіпертонічної хвороби

У нашій області захворюваність на мозкові інсульти з гіпертонічною хворобою на 37 % нижча від середнього показника по Україні. На першому етапі впровадження пілотного проекту виникли проблеми з аптечними закладами,  які  не відпускали  гіпотензивні препарати згідно виписаних рецептів. Крім того, окремі аптечні заклади взагалі не були ознайомлені з  пілотним проектом, тому велася широка роз’яснювальна робота.

Згідно із статистичними даними у Житомирській області на початок 2012 року  було зареєстровано  324 857 хворих на гіпертонічну хворобу, станом на 1 січня 2013 р. - 329060 хворих. В реєстрі, створеному в ЦРЛ та ЦМЛ області   знаходиться 324 857 хворих, що становить 98 %.

З початку дії Пілотного проекту в області виписано 108 254 рецепти (01.06.2012 р. по 01.01.2013 р. -  52 830 рецептів та з 01.01.2013 р. по 25.03.2013 р. – 72 677 рецептів), тобто робота удосконалюється.

До реалізації пілотного  проекту в області задіяно: 187 дільничних терапевтів, 496  сімейних лікарів, 20 кардіологів, 12 неврологів. Упродовж другого етапу проекту в області вже розширено аптечну мережу, укладено угоди між розпорядником та аптечною мережею про співпрацю з  96 суб’єктами господарювання, які налічують  352 аптечних заклади, ведеться моніторинг та контроль процесу відшкодування вартості ліків, зокрема за рахунок субвенції з державного бюджету.

З 01.01.2013 по 25.03.2013р.  аптеками забезпечено 13 218 рецептів на гіпотензивні препарати з відшкодуванням на 123116,20 грн. Кошти відшкодування на один рецепт в середньому становлять 9,7 грн.

Головний лікар центру ПМСД Новоград-Волинського району  Валерій Іванович Папенчук, поінформував представників мас-медіа про особливості організації центру ПМСД та його взаємодію з лікувально-профілактичними закладами. За його словами, особливістю організації Центру є те, що відбулось це не шляхом відокремлення від центральної районної лікарні, як у пілотних регіонах (наприклад, у Вінницькій області). Відкриттю Центру передувала велика роз’яснювальна робота з сільськими головами, адже йшлося про передачу 77 сільських лікувальних закладів на баланс Центру. На сьогодні Центр об’єднує 22 амбулаторії ЗПСМ, 50 ФП та 5 ФАПів. Варто зазначити, що весь медичний персонал цих закладів зараховано до штату Центру.

З відкриттям Центрів ПМСД в області вирішується пріоритетне завдання галузі – об’єднання сільської медицини та надання якісних медичних послуг сільському населенню.

Представники ЗМІ отримали вичерпні відповіді на всі поставлені запитання.

Прес-центр ДОЗ